Запропоновано принципи та критерії формування інституту соціально орієнтованого бізнес-середовища; узагальнено загрози соціально-економічного характеру в результаті трансплантації норм інституту соціально орієнтованого бізнес-середовища в економічних відносинах; проаналізовано основні тенденції та чинники розвитку соціального партнерства в Україні; розроблено цільову модель формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, яка розкриває механізми інституціалізації норм соціально відповідальної поведінки бізнесу, задоволення соціальних потреб суспільства, забезпечення соціальної згуртованості бізнесу, підвищення іміджу соціально відповідальних суб’єктів бізнесу та реалізації організаційно-економічних інструментів стимулювання соціально відповідальної поведінки вітчизняних суб’єктів підприємництва. 

соціально орієнтоване бізнес-середовище, соціальна відповідальність бізнесу, соціальна згуртованість бізнесу, соціальне партнерство, соціальний маркетинг, державно-приватне партнерство 

Досліджено окремі аспекти започаткування проектів побудови індустріальних парків в Україні відповідно до прийнятого законодавства. Розкрито основні тенденції концепцій створення індустріальних парків у різних регіонах, здійснено аналітичні дослідження засад їх формування, включаючи системність і комплексний підхід, взаємозв’язок з базовим потенціалом економічного зростання територій, роль і місце у зміцненні інвестиційного клімату регіонів, де вони створюються. При цьому важливе місце має дослідження проблематики реальності втілення концепцій, можливості успішної побудови індустріальних парків в умовах чинної на сьогодні законодавчо-нормативної бази, потенціалу державних фінансів та інвестиційних ресурсів на облаштування інфраструктури. 

індустріальний парк, концепція індустріального парку, облаштування індустріального парку, керуюча компанія, учасники індустріального парку, системний підхід, ініціатори створення, інвестори 

Наведено результати анкетних обстежень ринкоутворюючих підприємств Львівщини на предмет наявності та додаткової потреби робітничих кадрів. За період 2006-2015 рр. виявлено значні зміни у: структурі роботодавців, професійно-кваліфікаційній структурі зайнятих, рівні та структурі додаткової потреби робітників. З’ясовано, що серед суб’єктів, які задекларували потребу в робітничих кадрах, суттєво збільшилась частка підприємств приватної форми власності, які на сьогодні репрезентують 80% регіонального ринку праці. Акцентовано увагу на змінах у структурі фактично зайнятих і додаткової потреби у робітничих кадрах. Виявлено падіння оптимістичних очікувань роботодавців щодо: розвитку виробництва, зростання його обсягів, збільшення попиту на робітничі кадри. Вказано, що позитивні зміни очікуються за умови ефективної реалізації державної політики України у сфері євроінтеграції економіки. 

трансформація ринку праці, робітничі кадри, професійно-кваліфікаційна структура, додаткова потреба у робітничих кадрах