Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «цифрова економіка». Обґрунтовано визначення поняття «цифрова економіка» як економіки, що заснована на домінуючому застосуванні цифрових технологій та забезпечує інклюзивний соціально-економічний розвиток і зростання. Розкрито специфіку, протиріччя та проблеми переходу державної політики в сфері інформатизації до інтенсивного розвитку цифрової економіки. Встановлено, що здійснення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки, а також Плану заходів щодо її реалізації перебувають в стані стагнації. Доведено, що питання розвитку цифрової економіки та суспільства України досі належним чином не трансформовано у відповідні обов’язкові функції, завдання та повноваження центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано, що пріоритетним об’єктом та самодостатнім суб’єктом розвитку цифрової економіки та суспільства в Україні необхідно визначити сучасне місто. Міста України доцільно розглядати як локальні центри потенційних динамічних зрушень в соціально-економічному середовищі регіону та розгортання процесів економічного зростання на засадах цифрового розвитку. Висвітлено перспективи реалізації концепції «старт-сіті» в контексті сучасної політики цифрового розвитку. Аргументовано, що детермінантою результативності політики цифрового розвитку в адміністративно-територіальних одиницях України є адекватність системного законодавчого врегулювання інституційно-правового механізму її реалізації нормами Інформаційного та Цифрового кодексів України, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Запропоновано: виокремлення розвитку цифрової економіки та суспільства в Україні в числі пріоритетів Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року; стале забезпечення пріоритетності форсорваної трансформації соціально-економічного середовища міст при схвалення стратегічних планів, програм, заходів, що розроблятимуться у рамках державної регіональної політики.