Kuzmisinova V. Enterprises as actors of regional competitiveness in the environment of Slovakia [Підприємницькі суб’єкти як дійові особи регіональної конкурентоспроможності в умовах Словаччини] / V. Kuzmisinova // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2010. – №1(55). – P. 178-186.

Автори

Анотація

Європейський Союз розглядає регіони як основні одиниці реалізації своїх стратегічних намірів, спрямованих на забезпечення допустимого зростання та підвищення життєвого рівня його населення. Та оскільки в умовах регіонів визначним реалізатором наведених стратегічних цілей є підприємницькі суб’єкти, то в останній час нагальною стає потреба дослідження підприємства як учасника регіонального розвитку та регіональної конкурентоспроможності. У зв’язку з наведеним аналізуються підприємницькі суб’єкти як творці регіональної конкурентоспроможності з точки зору їх внесків до регіональної продукції (ПДВ) та регіональної зайнятості у вісьмох регіонах Словаччини (СР). При аналізі підприємницьких одиниць у регіонах СР та їх значення для регіонального розвитку використані основні статистичні методи: елементарні (дескриптивні), статистичні характеристики, індексовий аналіз та кореляційний аналіз. За оцінкою екстенсивного показника – кількості підприємницьких одиниць у регіонах СР – дескриптивними статистичними характеристиками в компоненті фізичних осіб була ідентифікована конвергентна тенденція, а в компоненті юридичних осіб – дивергентна тенденція. В обох компонентах у всіх регіонах ідентифіковане зростання. При аналізі частки підприємств як творців ПДВ був використаний інтенсивний показник – індекс регіональної підприємницької продуктивності (ІРПП) – як співвідношення регіонального ПДВ та регіональної кількості підприємств. У всіх регіонах в досліджуваний період ІРПП зріс і була ідентифікована дивергентна тенденція. Для глибшого аналізу був використаний коефіцієнт залежності Пірсона. В усіх регіонах було встановлено тісну залежність між кількістю підприємницьких одиниць у регіонах СР та регіональним ПДВ. При аналізі частки підприємств у творенні зайнятості була встановлена позитивна залежність між кількістю підприємницьких одиниць і кількістю зайнятих тільки у двох регіонах (БСК і ТТСК). В решті регіонів (ТНСК, НКС, ЖКС, ПСК і КСК) наявна негативна залежність, тобто із зростанням кількості підприємницьких одиниць знижується кількість зайнятих. Ця тенденція стосується також СР (коефіцієнт Пірсона –0,876). Частка підприємств у загальній зайнятості в регіонах становить приблизно 60%. На основі одержаних результатів регіони СР було розподілено на дві групи: а) регіони, які досягають результатів вище середнього (БСК, ТТСК, ЖСК, КСК), а таким чином і вищої конкурентоспроможності; б) регіони, які досягають результатів нижчих середнього, внаслідок чого їх конкурентоспроможність є нижчою. У висновках рекомендується регіональному менеджменту трансформувати регіони на «регіони, що вчаться», в яких всі регіональні учасники творять та реалізують стратегію розвитку, засновану на використанні знань.

Ключові слова:

підприємницькі суб'єкти, регіональна конкурентоспроможність, конвергенція, дивергенція, показники економічної продуктивності