УДК 336.76:338.246.025.2 Заблоцький М. Б. Балансова фінансово-ринкова регулятивна система: механізм синхронізації трендів грошової пропозиції і натурального продукту / М. Б. Заблоцький // Регіональна економіка. – 2014. – №2(72). – С. 132-147. Літер.: 15
Автори
Анотація
Поставлено питання оцінки традиційної фінансово-ринкової регулятивної системи за концепцією Дж. М. Кейнса, в основу якої покладено зростання сукупного попиту задля пожвавлення споживання і піднесення інвестиційної активності. На основі моделей фінансового і товарного ринків доведено, що зростання сукупного попиту у формі грошової пропозиції неминуче викликатиме зростання навіть у короткостроковому періоді. Зазначено, що ключовими факторами на фінансовому ринку є кількість фінансового капіталу, на товарному – кількість натурального продукту і суми грошей для їх обігу, а результуючими – оборотність грошей і ціни на обох ринках. Підкреслено, що причиною зростання інфляції і появи фінансових криз є асинхронний рух трендів фінансового капіталу, натурального продукту і грошової пропозиції на користь останньої. Запропоновано і обґрунтовано сутність балансової регулятивної системи, в основі якої є регулювання синхронного руху обсягів грошової пропозиції і натурального продукту. Представлено модель взаємозв’язку трендів натурального продукту і ціни одиниці продукту з нормами нагромадження і споживання при розподілі національного доходу та їх регулювання з боку НБУ та уряду України щодо становлення балансової рівноваги ринків і економіки.
Ключові слова:
вільні кошти, інвестиції, натуральний продукт, національний дохід, система регулювання, балансова рівновага, норма нагромадження, норма споживання
Обґрунтовано методологію формування ліберально-централізованої фінансово-ринкової регулятивної системи. Виявлено відношення пропорцій приватної і неприватної власності як основу ліберального залучення інвестицій і праці задля виробництва продукту та отримання прибутку і централізованого регулювання сукупного попиту як фактора пожвавлення споживання й активізації виробництва. З’ясовано, що ліберально-централізована фінансово-ринкова регулятивна система призводить як до відносної рівноваги фінансового і товарного ринків, так і до виникнення ліквідних і платіжних криз.
Висвітлено специфіку інвестиційної привабливості економіки України та її регіонів, досліджено міжрегіональні асиметрії надходження інвестицій. Доведено, що у забезпеченні виходу економіки з кризового стану і стабільного її розвитку вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика державних і регіональних органів влади. Саме вони визначають реальні джерела, напрямки і структуру інвестицій, здійснення раціональних і ефективних відтворювальних процесів під виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворювальних процесів на макро-, мезо- і мікроекономічному рівнях. Одночасно створюється й найсприятливіший інвестиційний клімат задля ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних підставах. З’ясовано проблеми залучення ефективних інвестицій та окреслено ключові напрями підвищення інвестиційної привабливості регіонів України.
Поставлено проблему створення системи регулювання фінансового ринку. Запропоновано концепцію конвергенції національних і регіональних інтересів суб’єктів фінансового і суміжних з ним ринків. Обґрунтовано науково-теоретичні положення, регулятори і результуючі показники функціонування регулятивної системи за умови дії регуляторів «не за правилом» і «за правилом». Представлено схематичну модель механізму формування системи конвергентного розвитку національної і регіональної економіки.
Розглянуто інфляцію попиту, яка має місце в тому випадку, коли грошові доходи населення і фірм зростають швидше, ніж реальний обсяг товарів та послуг, та інфляцію пропозиції, коли зростання цін зумовлене збільшенням витрат виробництва в умовах недовикористання виробничих ресурсів, що призводить до скорочення сукупної пропозиції. Досліджено, що найвагомішим показником інфляції, її глибини є індекс цін, який характеризує зміни в економіці через дефлятор ВВП, що використовується для перерахунку вартісних показників у цінах базового періоду. Запропоновано шляхи розробки антиінфляційних заходів, механізм заміщення зовнішніх запозичень, регулювання частини надлишкової грошової маси, що є на руках у населення, трансформацію вільних коштів громадян в інвестиційні ресурси.
інфляційні процеси, сукупна пропозиція, вільні кошти, споживчі ціни, темп інфляції, купівельна спроможність, соціальні видатки
Запропоновано механізм емісії муніципальних облігацій, який включає комплексну систему заходів, що дозволить ефективніше організувати випуск муніципальних облігаційних запозичень та вчасно враховувати зміни, що виникають на фінансовому ринку. Виокремлено етапи проведення аналізу можливостей здійснення емісії та основні показники, оцінка яких дасть максимально об’єктивне бачення доцільності здійснення запозичення.
емісія, муніципальна облігація, економічні показники, реалізація емісії, фінансовий ринок
УКР 
ENG
