Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2015.01.157

Репозитарій ІРД НАНУ Репозитарій НБУВ УДК 332.1
Wierzbieniec W. Social welfare of Poland after ‘89, in the examples of statistical data form Rzeszow (the capital of the Subcarpathian Region) [Соціальне забезпечення в Польщі після 1989 р., на прикладі статистичних даних Жешува] / W. Wierzbieniec, I. Thomas // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2015. – №1(75). – P. 157-166.
Літер.: 15

Автори

Анотація

Розглядається соціальний захист населення Польщі після 1989 р. на прикладі статистичних даних з Жешува. Упровадження ринкової економіки та відсутність відповідних дій у сфері політики доходів призвела до спонтанного процесу фінансової нерівності в суспільстві. Інститут соціального забезпечення – це установа польської соціальної політики, розроблена для окремих осіб і сімей, щоб впоратися з важкими життєвими ситуаціями, які вони не можуть подолати, використовуючи свої власні здібності, ресурси та можливості. Соціальне забезпечення надається і організовується адміністративними державними органами (міністерством, відповідальним за соціальне забезпечення, губернаторами провінцій) та місцевими органами (маршалами і мерами повітів (президентами міст) на муніципальному рівні. Ці органи виконують завдання соціальної допомоги у партнерстві з неурядовими організаціями та організаціями громадянського суспільства, католицькою церквою, іншими церквами, релігійними організаціями, фізичними та юридичними особами. Завданням соціальної допомоги є запобігання складних ситуацій у житті окремих осіб і сімей і допомога їм стати незалежними й інтегруватись у суспільство. На місцевому/регіональному рівнях системи соціальної допомоги не варто забувати про людей з обмеженими можливостями та про соціальні бар’єри, що виникають через тенденцію сучасного суспільства до оцінки людей відповідно до їх можливостей та навичок. З іншого боку, пропонується відступити від панацеї занадто «соціального» характеру польської системи соціальної політики та використання інтеграції тільки через роботу та ринкові механізми.

Ключові слова:

соціальне забезпечення, соціальний захист, статистика Жешува, соціальні бар’єри

Подібні статті



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 336.5-053.81:005
Ткачук І. Г. Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетних програм соціального захисту молоді (регіональний аспект) / І. Г. Ткачук, Т. В. Солоджук // Регіональна економіка. – 2013. – №1(67). – С. 90-98.

Літер.: 7


Проведено узагальнення різних підходів до трактування терміна «ефективність» вітчизняними науковцями. Виділено різні види ефективності соціальних програм. Запропоновано удосконалений методичний підхід до проведення оцінки ефективності бюджетних програм, у рамках якого виокремлено показники соціальної, економічної та бюджетної ефективності. Здійснено оцінку ефективності регіональної програми у сфері соціального захисту молоді. Окреслено перспективи застосування такого підходу до оцінки ефективності бюджетних програм в Україні та її регіонах. 
соціальні програми, соціальний захист молоді, оцінка, показники оцінки 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 339.5:332.1
Маркович В. В. Методичні підходи до дослідження соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва / В. В. Маркович // Регіональна економіка. – 2015. – №1(75). – С. 136-144.

Літер.: 14


Проведено дослідження і систематизація наявних методичних підходів до оцінки соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні. Аналіз теоретичних напрацювань провідних українських фахівців засвідчує, що не існує єдиного підходу до визначення ефективності ТКС. Більшість моделей досліджують лише окремі аспекти впливу ТКС на соціальне чи економічне життя транскордонних регіонів. Визначення ефективності ТКС можна проводити на основі результатів реалізації його цілей – регіонального розвитку (тобто структурна трансформація, вплив на соціально-економічний розвиток) та транскордонної конвергенції (посилення зв’язків, конвергенція рівнів розвитку регіонів).Для дослідження ефективності регіонального розвитку варто визначати вплив залучених грантових коштів на регіональний розвиток шляхом регресійного дослідження (показники грантів; ПІІ; зовнішньоторговельного обороту; валового регіонального продукту). Для дослідження транскордонної конвергенції, на думку автора, можуть застосовуватися показники взаємозалежності таких соціально-економічних показників, як ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати. Це основні показники, які дозволяють стверджувати про конвергенцію рівнів соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів. 
соціально-економічна ефективність транскордонного співробітництва, транскордонне співробітництво, регіональна політика 


Веб-майстер П. Попадюк