УДК [338.46:37]:330.34; JEL I28, O15 Загорський В. С. Освіта як визначальний фактор забезпечення сталого розвитку національної економіки / В. С. Загорський // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 23-30. Літер.: 6
Автори
Анотація
Проблема формування людського і соціального капіталу тісно пов’язана з функціонуванням системи освіти. З позицій системного підходу освіта є функціональним інститутом соціуму, який має свою структуру і специфічну мету функціонування. Ускладнення соціально-виробничих, інформаційно-інтелектуальних зв’язків у процесах цивілізаційного розвитку породжує підвищені вимоги до функціонування соціальної і виробничої підсистем, які можуть бути вирішені лише за допомогою освіти.Функціонування системи освіти – це не просто передача знань і розвиток особи, але й інтелектуальний супровід соціально-економічного розвитку. Функції освіти відіграють важливу роль у темпах прогресу цивілізації в найближчому майбутньому. У контексті сталого розвитку важливим моментом ролі освіти є те, що знання володіють здатністю збільшуватись і поглиблюватись. У результаті цього освіта передає знання наступному поколінню, чим забезпечується прогресивний розвиток майбутніх поколінь. Сьогодні зростають темпи застаріння знань, скорочується життєвий цикл товарів (послуг). Компанії досягають переваг у конкурентній боротьбі шляхом створення стратегій, що фокусуються не на прогнозуванні та аналізі зовнішнього оточення, а передусім на ефективному нарощуванні й використовуванні власних ресурсів, насамперед інтелектуальних.
Геец В. М. Социально-экономические трансформации при переходе к экономике знаний / В. М. Геец // Социально-экономические проблемы информационного общества. – Сумы : Университетская книга, 2005. – С. 16-33.
Мельник Л. Г. На пороге информационного общества / Л. Г. Мельник // Социально-экономические проблемы информационного общества. – Сумы : Университетская книга, 2005. – С. 10-14.
Яковец Ю. В. Циклы. Кризисы. Прогнозы / Ю. В. Яковец. – М. : Наука, 1999. – 448 с.
Павленко Ю. Итоги цивилизационного развития человечества / Ю. Павленко // Социология: теория, методика, маркетинг. – 2000. – №4. – С. 13-31.
Экономика и бизнес // Washington profile. – 2000. – Режим доступа: http:// www.wasprofile.org
Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище : Доклад Международной комиссии по образованию для XXI века / Ж. Делор. – Париж : Издательство ЮНЕСКО, 1996. – Режим доступа: http://www.ifap.ru/library/book201.pdf
Розглядаються проблеми формування державної політики регулювання регіональних економічних процесів. Обґрунтовано необхідність трансформації механізмів державного управління з урахуванням особливостей регіональних економічних систем. Встановлено, що в умовах євроінтеграційних процесів головною метою державного регулювання є створення умов для динамічного і збалансованого розвитку територій. В умовах децентралізації державне регулювання має надавати імпульс внутрішнім факторам регіонального розвитку. Виокремлено основні положення формування стратегії регіонального інноваційного розвитку.
управління, економічна політика, регіональна економічна система, децентралізація, стратегія, державне управління, мікроінструменти
Обґрунтовано підходи до управління ризиками на регіональному рівні господарювання у сфері соціально-трудових відносин. Особливу увагу приділено дослідженню ймовірних ризиків у сфері демографічного розвитку, міграційних процесів і зайнятості населення Закарпатської області. Досліджено основні причини, що генерують умови для виникнення ризиків, з урахуванням форм їх прояву на локальних ринках праці. На основі проведеного аналізу здійснено структуризацію ймовірних загроз та окреслено підходи до формування механізму управління ризиками.
безпека, ризики, регіон, соціально-трудові відносини, механізм управління
Успішність промислових корпорацій регіону забезпечується використанням економічних резервів управління ефективністю корпоративного розвитку. Метою статті є структурно-функціональна оптимізація внутрішньофірмових економічних механізмів управління обіговим капіталом промислових корпорацій на прикладі Західного регіону інструментами економіко-математичного моделювання коштом дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Унаслідок використання загальних і спеціальних методів наукового дослідження запропоновано систему економічних показників оптимізації дебіторської заборгованості промислових корпорацій регіону. Визначено статистичні зв’язки між показниками оптимізації економічних механізмів управління обіговими активами промислових корпорацій регіону і дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Сформульовано і запропоновано критерії оптимізації механізмів управління обіговими засобами промислових корпорацій регіону. Наведено формалізовану процедуру оптимізації дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Цей економічний резерв управління ефективністю розвитку промислових корпорацій регіону забезпечує збільшення рівня корпоративного прибутку за рахунок маржі від реінвестування мобілізованої частки дебіторської заборгованості за промислову продукцію і неотриманим операційним у результаті використання корпоративних цінових дисконтів на продукцію.
дебіторська заборгованість, економічні резерви, корпорація, ефективність, обіговий капітал, оптимізація, промисловість, регіон, розвиток
Обґрунтовано необхідність переходу від економічної до еколого-економічної системи. Досліджено особливості системи управління еколого-економічної системи, сформовано її модель. Визначено, що концепція сталого розвитку має три основні центри спрямування цілей: природа, суспільство і виробництво. На підставі біотичних принципів гармонізації життєдіяльності і збалансованого розвитку виокремлено напрями управління еколого-економічною системою, а саме: екологічне оздоровлення деградованих природних об’єктів, ландшафтів і стабілізація екологічного стану держави; відновлення природного потенціалу, заощадливе природокористування; забезпечення екологічної безпеки, зменшення антропогенного тиску і забруднення відходами; екологізація загальних функцій управління; екологізація соціально-економічного розвитку, впровадження принципів сталого розвитку. Запропоновано теоретико-методологічні підходи до формування управління еколого-економічної системи.
економіка, управління, механізми управління, еколого-економічна система, екологічний фактор
На основі вивчення патентних даних заявок на винаходи за процедурою PCT (Договору про патентну кооперацію) дається аналіз міжнародної міграції інтелектуального капіталу (на прикладі фахівців, зайнятих у сфері знань – науковців і винахідників). Визначено вплив інтелектуального капіталу на економіку, інноваційний розвиток та економічну безпеку держави. Проаналізовано міграційні канали та потоки, виявлено міграційні коридори витоку вчених і інженерів-винахідників, визначено коефіцієнти еміграції, «витоку умів», міграції винахідників. Представлено географічну модель міграції висококваліфікованих працівників, аналіз міграції інтелектуального капіталу в Україні, запропоновано рекомендації щодо створення відповідного організаційно-економічного механізму регулювання у цій сфері.
Розглядається проблема використання коштів залучених українськими банками на міжнародних фінансових ринках. Проаналізовано зовнішні зобов’язання банківської системи України. Запропоновано обмежити найризикованіші банківські операції та надати підтримку експортним операціям.
міжнародні фінансові ринки, ресурси, імпорт, банки
Основною проблемою фінансування освітніх закладів з місцевих бюджетів в Україні є те, що великі обсяги фінансування не забезпечують зростання якості наданих послуг. Причиною низької ефективності видатків є існування розгалуженої мережі закладів, яка не відповідає наявним реаліям і потребує проведення оптимізації. Здійснення в країні адміністративно-територіальної реформи відкриває нові можливості для вирішення зазначених проблем, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) наділені новими підвищеними повноваженнями у фінансуванні та управлінні освітніми закладами. Метою статті є дослідження особливостей фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів в умовах адміністративно-територіальної реформи. Проведений аналіз фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів дозволив з’ясувати особливості, що проявляються у високій затратності через низький рівень урбанізованості регіону. З’ясовано, що видатки на одного учня є більшими у районах з великим відсотком сільського населення і значно меншими у містах обласного підпорядкування. Найдорожче один учень обходиться у двох областях Карпатського регіону з низьким рівнем урбанізації та складними природно-кліматичними умовами — в Івано-Франківській (15100 грн у рік) та Закарпатській областях (12100 грн у рік). У статті проаналізовано: зміни в управлінні освітньою галуззю, викликані проведенням адміністративно-територіальної реформи; законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні середньої та професійно-технічної освіти за рахунок відповідних субвенцій з Держбюджету та виокремлено проблеми фінансування. Наголошено, що результатом реформ має стати не лише економія фінансових ресурсів, а висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для отримувачів послуг. Реорганізація освітніх закладів потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, а саме: необхідно враховувати фактичну завантаженість шкіл учнями, демографічну ситуацію та виробничий потенціал у районі. Новим напрямом впорядкування освітньої мережі має стати створення опорних шкіл. Аналізування першого етапу їх формування дозволило виявити основні проблеми: неспівпадіння меж освітнього округу з межами об’єднаних територіальних громад, відповідності розроблених вимог до опорних шкіл наявним реаліям та інші. У перспективі необхідно змінити підходи до фінансування професійно-технічної освіти в сторону запровадження багатоканального фінансування, з використанням коштів Державного, місцевих бюджетів і коштів бізнесу.
освіта, фінансування, Карпатський регіон, реформа, об’єднані територіальні громади
Розглянуто основні тенденції у розвитку людського капіталу в Україні та специфіку його формування у Волинській області. Здійснено аналіз освітньої складової в якісному становленні людського капіталу області. Графічним способом продемонстровано динаміку змін у формуванні людського капіталу. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності його використання та ліквідації регіональних диспропорцій.
Визначено склад податкових доходів місцевих бюджетів в умовах реформи місцевого самоврядування. Досліджено питання достатності податкових надходжень у складі доходів місцевих бюджетів. Проаналізовано місце і роль кожного податкового платежу у формуванні фінансового ресурсу місцевих бюджетів. Визначено, що всі надходження зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів. Доведено взаємозалежність формування податкових платежів і рівня розвитку економіки відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Досліджено джерела податкових надходжень до місцевих бюджетів і їх спрямування на забезпечення видатків бюджетів. Обґрунтовано необхідність досягнення фінансової спроможності задля реалізації основних функцій, які державою покладено на місцеві органи влади. Визначено роль кожного з податкових доходів місцевих бюджетів у фінансовому забезпеченні розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Запропоновано зміни до визначення та адміністрування податкових платежів до місцевих бюджетів.
податкові доходи, місцеві бюджети, децентралізація, об’єкт оподаткування, місцеві податки та збори
Визначено сутність і роль інтелектуальних ресурсів у розбудові регіонів у напрямі реалізації реформи децентралізації. Розглянуто досвід країн-членів ЄС щодо реалізації регіональних інноваційних стратегій і заходів у напрямі підтримки та популяризації інституту інтелектуальної власності як основного фактора сталого розвитку регіонів. На основі статистичного аналізу виявлено стан інтелектуальної власності у розрізі регіонів України та проаналізовано проблеми її формування та захисту у контексті загальнонаціональних проблем науково-технологічного розвитку. Обґрунтовано, що формування та реалізація інтелектуальних ресурсів в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної економічної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у процес децентралізації.
УКР 
ENG
