УДК 331.556.4; JEL J11, J61 Риндзак О. Т., Махонюк О. В. Економічні фактори зовнішньої міграції населення України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 54-64. Літер.: 24
Автори
Анотація
Розглянуто основні фактори зовнішньої міграції населення України. Зокрема проаналізовано: динаміку рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в Україні на одного штатного працівника (2002-2016 рр.) у гривневому та доларовому еквівалентах; мінімальний рівень оплати праці в Україні та країнах, з якими вона межує. З’ясовано, що на фоні формального зростання оплати праці відбувається зниження загального рівня доходів домогосподарств (за їх самооцінкою) та погіршення купівельної спроможності населення. Порівняльний аналіз деяких показників по Україні з її країнами-сусідами показав, що за рівнем безробіття та індексом людського розвитку ситуація є гіршою лише у Молдові. Зроблено висновок, що низький рівень оплати праці та високий рівень безробіття слугують факторами «виштовхування» українських громадян до сусідніх держав. Лібералізація візового режиму з країнами-членами ЄС, а також міграційна, освітня та ін. політика окремих країн (наприклад, репатріація осіб польського походження, створення сприятливих умов для навчання іноземних студентів у Польщі, Німеччині, Угорщині та ін.) лише посилюють наявні еміграційні тенденції в Україні. Щоб запобігти масовому виїзду працездатного населення з України, необхідно насамперед реформувати систему оплати праці у напрямі підвищення її рівня та покращити умови працевлаштування на національному ринку праці.
Ключові слова:
фактори міграції, оплата праці, безробіття, індекс людського розвитку, міграційна політика
Статтю присвячено висвітленню соціокультурних аспектів інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючих регіонах України. Результати авторського соціологічного обстеження дають підстави для висновку, що вимушені переселенці здебільшого обирають регіони, де домінують світоглядні орієнтації та настрої, близькі особисто їхнім. Тому виражених ознак соціокультурної напруги між внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та населенням досліджуваних регіонів виявлено не було. З’ясовано, що внутрішні вимушені мігранти у західних областях відчувають до себе здебільшого доброзичливе, а у східних – позитивно-нейтральне ставлення місцевого населення. Загалом внутрішньо переміщені особи були доброї думки про мешканців приймаючих регіонів або ж змінили її у позитивному напрямі після переїзду. Виявлено, що понад третина респондентів прагнуть повернутися на малу батьківщину, а менше третини – не визначились зі своїми планами на найближче майбутнє. При цьому встановлено: чим далі від зони конфлікту, тим більшою є частка осіб, котрі прагнуть залишитись у приймаючому регіоні. У статті запропоновано основні шляхи вирішення найгостріших проблем ВПО, залежно від їх планів щодо майбутнього місця проживання.
внутрішньо переміщені особи (ВПО), дослідження, інтеграція, проблеми, зайнятість, ставлення
Статтю присвячено дослідженню нового явища економіки «ринку міграційних послуг». Запропоновано авторське розуміння цього поняття з використанням сутнісної природи «міграційної послуги». Розглянуто структуру ринку на основі суб’єктно-об’єктного підходу, виділено його головні функції. Проаналізовано стан та особливості формування регіонального транскордонного ринку міграційних послуг, який утворився в умовах позитивного багаторічного досвіду відносин України з Республікою Польща на прикладі Львівської області та Підкарпатського воєводства. Значна увага приділена інституційному забезпеченню ринку міграційних послуг. Досліджено суб’єкти ринку, проведено їх групування за різними ознаками. З’ясовано, що ринок міграційних послуг суттєво впливає на кількісні і якісні характеристики людських ресурсів нашої держави та її демовідтворювальний потенціал. Акцентовано увагу на потребі постійного моніторингу його стану і тенденцій розвитку.
міграція, міграційна послуга, транскордонний ринок міграційних послуг, інституційний підхід
Проаналізовано головні особливості сучасної української міграції. Оцінено трансформацію східного й західного векторів зовнішньої трудової міграції та регіональні масштаби вимушених внутрішніх переміщень населення в Україні. Показано наявні та можливі економічні й соціальні аспекти взаємодії цих видів міграції. Наголошено на головних наслідках міграцій, а саме на зростанні навантажень на регіональних ринках праці та здешевленні робочої сили. Окреслено основні риси самоорганізації громад українських мігрантів, роль міжнародних організацій у цьому процесі. Відзначено головні секторальні особливості працевлаштування внутрішньо переміщених осіб в Україні. Обґрунтовано необхідність застосування нових підходів і методик аналізу інтеграційних процесів у регіонах-реципієнтах найбільшої кількості мігрантів для попередження чи залагодження конфліктів між корінним і прибулим населенням.
зовнішня трудова міграція, внутрішньо переміщені особи (ВПО), самоорганізація, громада мігрантів, ринок праці
Розглянуто найгостріші проблеми сільського населення України. Проаналізовано стан зайнятості та безробіття населення сільських територій Миколаївської області. Досліджено основні фактори, що призводять до загострення ситуації зайнятості сільського населення. Визначені стратегічні напрями подолання безробіття та підвищення зайнятості сільського населення. Визначено, що одним з найперспективніших напрямів забезпечення зайнятості на селі Миколаївщини є використання такого виду підприємницької діяльності, як зелений туризм.
зайнятість, безробіття, аграрний сектор, сільські території, сільське населення, зелений туризм, сільський ринок праці, підприємницька діяльність
Розглянуто особливості організації оплати праці на підприємствах. Обґрунтовано необхідність посилення ролі оплати праці як мотиваційної складової продуктивної зайнятості в сучасних умовах ринкових відносин. Визначено основні напрямки удосконалення системи оплати праці.
оплата праці, заробітна плата, організація, аналіз, працівники, заробіток, структура, система
Обґрунтовано основні освітні детермінанти (фактори), які відображають якісні зміни в системі освіти України на рубежі XX-XXI ст.; наголошено на особливості впливу на розвиток соціально-демографічного потенціалу Карпатського регіону реалізації традиційних завдань освіти, Болонського процесу та пов’язаної з ним академічної мобільності викладачів та студентів, транснаціоналізації навчання та інтелектуальної міграції; зростання ролі університетів у формуванні нової економіки в Європі, реалізації ідеї «трикутника знань».
освітні детермінанти, вища освіта, індекс людського розвитку, індекс конкурентоспроможності, академічна мобільність, транснаціоналізація навчання, трикутник знань, Карпатський регіон
Представлено комплексне міграційне районування України. Проаналізовано головні тенденції міграційних процесів у виділених за допомогою кластерного аналізу міграційних районах. Виявлено головний напрямок зміни основних міграційних показників у географічному просторі України. Пояснено особливості міграційної ситуації в столиці та прилеглих до неї районах. Зроблено висновок про поступове зменшення міжтериторіальних відмінностей міграційної ситуації. Визначено основні завдання держави у сфері міграційної політики, окреслено першочергові питання регулювання міграційних процесів відповідно до регіональних особливостей їх розвитку.
міграційні процеси, міграційне районування України, метод кластерного аналізу, міграційна політика
Розглядаються особливості регіональної трудової міграції населення. Окреслено тенденції, фактори, наслідки та ризики трудової міграції в регіональному вимірі. Здійснено прогнозування міграційного сальдо до 2014 р.
Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму.
механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності
УКР 
ENG
УДК 331.556.2:332.1, JEL J24, J19, O15, R23