УДК 338.48:339.92(477)(438); JEL L14, L83
Персцєняк А., Пухальська К., Ґжебик М. Характеристика чинників, що визначають міжнародне співробітництво між Польщею та Україною у сфері туризму - погляд із Польщі. Регіональна економіка. 2018. №2(88). С. 98-104. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.02.098_u.php.
Літер.: 20

Автори

Пухальська Катажина

Анотація

Сучасні світові процеси сприяють розвитку різноманітних форм міжнародної співпраці в різних сферах. Туризм є однією з тих сфер, які характеризуються високою динамікою розвитку впродовж останніх років, тому його вважають важливим інструментом вирішення економічних, екологічних, соціальних і культурних проблем. У глобальному масштабі туризм розглядається як пріоритетний сектор, завдяки його позитивному впливу на економіку. Він виконує в основному макроекономічну функцію та стимулює соціально-економічний розвиток туристичних напрямків, а отже і національної економіки, шляхом збільшення доданої вартості і ВВП та надходжень іноземної валюти від туристичних послуг, стимулювання розвитку підприємництва та інфраструктури, створення нових робочих місць і збільшення доходів населення туристичних регіонів.
Метою статті є виявлення впливів і характеристика чинників, що сприяють або блокують розвиток міжнародного співробітництва у сфері туризму в прикордонних областях Польщі та України. Відповідно до концепцій інституційної економіки було визначено основні інституції, що підтримують розвиток співробітництва в регіоні і відповідають за формування політики співпраці. Дослідження проведено у 2018 р. у відповідним чином відібраних відділеннях інституцій, відповідальних за це співробітництво. Чинниками, що обмежують розвиток співробітництва у сфері туризму, які згадувались найчастіше, є політична ситуація на східному кордоні, українські та польські законодавчі норми, часті зміни в органах місцевого самоврядування та чинники, пов’язані з перетином кордонів. З іншого боку, сприятливими для співпраці виявилися неформальні зв’язки, зацікавленість у нових перспективах співпраці, міжрегіональні угоди та програми співпраці, членство Польщі в ЄС та сучасні засоби комунікації. Ці чинники сформовано в три групи – соціокультурні, політичні та економічно-фінансові та доведено, що фактори соціокультурної групи мають найбільший вплив на міжнародну співпрацю у сфері туризму.
Проаналізовано дослідження вчених щодо моделей міжнародної співпраці у сфері туризму та інституційного середовища його розвитку. Особливу увагу приділено ролі підприємців, спільноти та органів влади у сприянні сталій та ефективній співпраці на міжнародному рівні та подоланню проблем диспропорцій розвитку. Зокрема, наголошується важливість їхніх спільних зусиль у сферах консультаційних послуг, доступу до інформації та інституційної підтримки.

Ключові слова:

туризм, міжнародне співробітництво, Польща, Україна

Посилання


1. Balińska A., Sieczko A., Zawada J. Turystyka. Wybrane zagadnienia. Warszawa: Difin, 2014.
2. Borodako K., Kozić I. Cooperation patterns in the Tourism business: the case of Poland // Prague Economic Papers. 2016. Vol. 25, no 2.
3. Crotts J. C., Buhalis D. & March R. Global alliances in tourism and hospitality management. New York: The Howard Hospitality Press, 2000.
4. Czernek K. Sposoby i problem oceny korzyści współpracy w regionie turystycznym // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego. No 591; Ekonomiczne Problemy Usług. 2010. No 53. Szczecin.
5. Dale G., Polanyi K. A life on the left. New York, USA: Columbia University Press, 2016.
6. Fyall A., Garrod B. Tourism marketing. A collaborative approach // Channel View Publications. Clevedon-Buffalo-Toronto, 2005.
7. Gray B. Assesing Inter-Organizational Collaboration. Multiple Conceptions and Multiple methods // Cooperative strategy. Economic, business and organizational issues. New York: Oxford University Press, 2000.
8. Holmes, R. Fascism 2 // Anthropology Today. 2016. 32(2), 1e3.
9. Jóskowiak K. Współpraca transgraniczna i regionalna Polski u progu członkostwa w UE // Samorząd Terytorialny. 2003. No 5.
10. Kiryluk H. Współpraca międzynarodowa w turystyce // Ekonomia i Zarządzanie. 2014. Vol. 6, no. 4.
11. Kowerski, M. Wpływ handlu z Ukrainą na rozwój województw przygranicznych // Gospodarka Narodowa. 1998. No 2-3.
12. Krok, K., & Smętkowski M. Polsko-ukraińska współpraca transgraniczna // Nowe granice UE – współpraca czy wykluczenie. Warszawa: Scholar, 2006.
13. Mikuła-Bączek, E. Czynniki ograniczające i aktywizujące współpracę transgraniczną Polski i Ukrainy // Spójność społeczno-ekonomiczna a modernizacja regionów transgranicznych. Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski, 2008.
14. Panasiuk, A. Rynek turystyczny. Studium strukturalne. Warszawa: Difin, 2014.
15. Pisarenko S. Bariery społeczno-gospodarcze ukraińsko-polskiej współpracy trans granicznej // Czynniki i bariery regionalnej współpracy transgranicznej-próba syntezy. Kitowski J. (Ed.). Rzeszów: wyd. URZ, 1998.
16. Przyszłość polityki spójności a przegląd budżetu UE w latach 2008-2009. Warszawa: Urząd Komitetu Integracji Europejskiej, 2006.
17. Puchnarewicz E. (Ed.). Wielokulturowość w turystyce. Warszawa: Wyd. Wyższa Szkoła Turystyki i Języków Obcych, 2010.
18. Semmerling, A. Udział turystyki zagranicznej w rozwoju gospodarczym wybranych krajów Europy wschodniej. Gospodarcze i ekonomiczne aspekty rozwoju turystyki. Zeszyty Naukowe Turystyka i Rekreacja. 2017. No 19 (1).
19. UNWTO Tourism Highlights. Madrid: Tourism Market Intelligence and Competitiveness Department of the World Tourism Organization (UNWTO), 2016. Retrieved from https://www.e-unwto.org/doi/book/10.18111/9789284418145
20. Wood D. J. & Gray B. Toward a comprehensive theory of collaboration. Journal of Applied Behavioral Science. 1991. Vol. 27, no. 2.