Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2023.03.058

Репозитарій ІРД НАНУ УДК 316.34(35):303; JEL В41, С10, Н55
Васильців Т. Г., Мульска О. П. Системно-структурне моделювання соціальної вразливості населення: концептуально-методичний підхід. Регіональна економіка. 2023. №3(109). С. 58-69. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2023-3-5
Літер.: 19

Автори



Васильців Тарас Григорович

доктор економічних наук, професор

завідувач відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: tgvas77@ukr.net, (098)11-555-01, (063)854-01-50

Сторінки:



Мульска Ольга Петрівна

доктор економічних наук, старший дослідник

старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: oliochka.mulska@gmail.com, (096)877-3213

Сторінки:

Анотація

Дослідження соціальної вразливості населення запропоновано здійснювати через градацію рівнів соціальної резилентності, яка є структурною і композиційною характеристиками стану економічної системи, а також відображає функціонування таких сфер, як якість соціально-трудових відносин, рівень і якість життя, демографічна, екологічна та продовольча безпека. Визначено, що принципами реалізації моніторингу соціальної резилентності – вразливості є комплексність, системність, ієрархічність, адекватність показників, однозначність і пролонгованість. Аргументовано, що оптимальна етапізація методичного підходу до дослідження соціальної вразливості передбачає формування системи компонент та індикаторів (розділених на регресори та каталізатори); обґрунтування раціональної методики нормування показників, ураховуючи порогові величини; визначення динамічних коефіцієнтів вагової значущості індикаторів і складових; побудову просторово-темпоральних рядів емпіричних показників соціальної резилентності. Науково-прикладна значущість методичного підходу полягає у визначенні векторів порогових значень індикаторів соціальної резилентності (нижнє граничне – верхнє граничне; нижнє оптимальне – верхнє оптимальне) як допустимих інтервалів перебування системи в стані динамічної рівноваги.

Ключові слова:

вразливість, соціальна сфера, резилентність, населення, територія, метод, індикатори, пороги, система

Посилання

    
  1. Alwang J., Jorgensen S., Siegel P. Vulnerability as Viewed from Different Disciplines. SP Discussion Paper, no. SP 0115. Washington, D.C.: World Bank Group, 2001. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/636921468765021121/Vulnerability-a-view-from-different-disciplines
  2. Bergstrand K., Mayer B., Brumback B., Zhang Y. Assessing the Relationship Between Social Vulnerability and Community Resilience to Hazards. Social Indicators Research. 2012. Vol. 122(2). Pp. 391-409. DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-014-0698-3
  3. Birkmann J., Garschagen M., Kraas F., Quang N. Adaptive urban governance: new challenges for the second generation of urban adaptation strategies to climate change. Sustainability Science. 2010. Vol. 5(2). Pp. 185-206. DOI: https://doi.org/10.1007/s11625-010-0111-3
  4. Martin S. A. A framework to understand the relationship between social factors that reduce resilience in cities: Application to the City of Boston. International Journal of Disaster Risk Reduction. 2015. Vol. 12. Pp. 53-80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2014.12.001
  5. Mogaji E. Financial Vulnerability During a Pandemic: Insights for Coronavirus Disease (COVID-19). Research Agenda Working Papers. 2020. Vol. 5. Pp. 57-63. DOI: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3564702
  6. Wong M. C., Teoh J. Y., Huang J., Won S. H. The potential impact of vulnerability and coping capacity on the pandemic control of COVID-19. The Journal of Infection. 2020. Vol. 81(5). Pp. 816-646. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.05.060
  7. Levytska O. Border migration processes in Ukraine: Developing responses to emerging vulnerabilities. Migration Letters. 2022. Vol. 19(2). Pp. 159-170. DOI: https://doi.org/10.33182/ml.v19i2.1614
  8. Варналій З. С., Васильців Т. Г., Левицька О. О. Міграційна безпека держави як основа збереження та розвитку інтелектуального капіталу економіки України. Економіка України. 2022. № 9 (730). С. 3-20. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.003
  9. Лібанова Е. М. Бідність населення України: методологія, методика та практика аналізу. Умань, 2020. 456 с.
  10. Макарова О. В. Пріоритети політики зниження соціальної вразливості. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 2(30). С. 102-111. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2017.02.102
  11. Біль М. М. Концепція соціальної вразливості населення: ретроспектива формування та сучасні інтерпретації. Соціальна економіка. 2021. № 62. С. 20-30. DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2021-62-02
  12. Риндзак О. Т. Соціальна вразливість населення та її понятійно-термінологічне забезпечення. Економіка та суспільство. 2021. № 33. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-79
  13. Андрусишин Н. Соціальна вразливість населення: дефініції, підходи до розуміння та оцінювання. Економіка та суспільство. 2022. № 37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-42
  14. Васильців Т. Г., Мульска О. П., Лупак Р. Л. Бідак В. Я. Збереження людського капіталу України в умовах війни (чинник соціальної вразливості населення): постановка проблеми. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2022. № 67. С. 43-48. DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2022-67-06
  15. Соціально-гуманітарні виклики війни та інструментарій їх подолання (Карпатський регіон України) / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; ред. Т. Г. Васильців. Львів, 2022. 47 с. URL: https://ird.gov.ua/irdp/p20220032.pdf
  16. Mulska O., Vasyltsiv T., Levytska O., Osinska O., Kunytska-Iliash M. Assessment of environment of an area’s social vulnerability: ecological aspect. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8(3). Pp. 60-80. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.04
  17. Chang S. E., Yip J. Z. K., de Jong S. V. Z., Chaster R. Using vulnerability indicators to develop resilience networks: a similarity approach. Natural Hazards. 2015. Vol. 78. Pp. 1827-1841. DOI: https://doi.org/10.1007/s11069-015-1803-x
  18. Karaye I. M., Horney J. A. The impact of social vulnerability on COVID-19 in the US: an analysis of spatially varying relationships. American journal of preventive medicine. 2020. Vol. 59(3). Pp. 317-325. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2020.06.006
  19. Харазішвілі Ю. М. Системна безпека сталого розвитку: інструментарій оцінки, резерви та стратегічні сценарії реалізації: монографія / Ін-т економіки пром-сті НАН України. Київ, 2019. 304 с.


Веб-майстер П. Попадюк