старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Мета статті - розроблення та наукове обґрунтування багаторівневої організаційно-аналітичної моделі планування та прогнозування підготовки кваліфікованих робітничих кадрів у регіонах України з урахуванням інтересів основних суб’єктів ринку праці та впливу політичних, правових, економічних, соціальних і технологічних чинників, що формують попит на робочу силу та професійну освіту. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів стратегічного і статистичного аналізу. Для оцінювання зовнішнього середовища та інституційних чинників формування підготовки кадрів використано ПЕСТ-аналіз та підходи, орієнтовані на врахування інтересів стейкголдерів. Кількісні методи, зокрема кореляційний аналіз і регресійне моделювання з лаговими змінними, застосовано для оцінювання та прогнозування впливу демографічних процесів і освітніх траєкторій молоді. Результати. Результати дослідження свідчать, що попит на підготовку кваліфікованих робітничих кадрів формується під впливом складної взаємодії політико-правових, економічних, демографічних, соціальних, технологічних чинників. Зокрема, встановлено суттєвий вплив російської військової агресії, яка посилила дисбаланси на ринку праці внаслідок демографічних втрат, міграційних процесів і структурних змін у регіональній економіці. Оновлення нормативно-правової бази функціонування системи професійної освіти та формування регіонального замовлення посилює інституційні передумови для розвитку механізмів прогнозування та узгодження підготовки кадрів з потребами ринку праці. Емпіричний аналіз на основі даних Львівської області підтверджує наявність тісного зв’язку між контингентом здобувачів професійної освіти, демографічними показниками та обсягами вступу до закладів вищої освіти. Результати прогнозування свідчать про ймовірне скорочення обсягів підготовки у середньостроковій перспективі під впливом демографічних тенденцій і стійких освітніх уподобань. На основі інтеграції стратегічного і статистичного аналізу запропоновано трирівневу модель планування та прогнозування підготовки кадрів на регіональному рівні, що включає базовий (інерційний), прогнозно-аналітичний і стратегічний (коригувальний) рівні. Оригінальність дослідження полягає у формуванні інтегрованої концептуальної моделі планування та прогнозування підготовки робітничих кадрів на регіональному рівні на основі поєднання інструментів стратегічного аналізу та кількісних методів прогнозування. Запропонований підхід сприяє розвитку регіональної системи прогнозування потреб у робочій силі відповідно до європейських практик аналізу навичок і ринку праці. Практичне значення отриманих результатів. Запропонована модель може бути використана для підвищення обґрунтованості управлінських рішень у сфері розвитку людського капіталу на регіональному рівні, посилення взаємодії між системою професійної освіти та потребами ринку праці, а також підвищення ефективності планування та прогнозування підготовки кадрів в умовах економічної трансформації та післявоєнного відновлення.
планування підготовки кадрів, регіональне замовлення, прогнозування робочої сили, попит на навички, професійна освіта, вища освіта, регіональний ринок праці, багаторівнева модель, робітничі кадри, людський капітал, стратегічний аналіз, статистичний аналіз, регресійний аналіз
На основі аналізу загальних і локальних тенденцій міграційних процесів, показників офіційної статистики, даних Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, а також експертних оцінок зрізу анкетної вибірки соціологічного опитування, проведеного у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях у фокусі дослідження середовища формування міграційної активності населення, дається аналітична характеристика та оцінка впливу міграційних чинників на соціально-демографічний розвиток регіону. Визначені ризикогенні особливості підвищення зовнішньої міграційної активності населення, демографічні та соціально-економічні наслідки міграції. Показано, що зовнішні міграції в Карпатському регіоні останніми роками набувають все більших обсягів, включно зі зміною вектора спрямування, та загалом виявляють свої особливості та специфіку. За результатами дослідження визначено, що критичними негативними наслідками процесів зростання міграційної активності населення Карпатського регіону України на сучасному етапі стали: асиметрія розвитку прикордонних територій; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а відтак і пропозиції кваліфікованих робітників; втрата прошарку найбільш креативних осіб молодого працездатного віку; подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, що сприяють реалізації міграційних намірів населення; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції. Наголошено на ризиках і загрозах високої міграційної активності населення. Обґрунтовано потребу у виробленні нових пріоритетів регулювання міграційної ситуації в Карпатському регіоні. Доведено, що для упередження, мінімізації та усунення ризикогенних міграційних викликів, а також підвищення ефективності регіональної міграційної політики слід реалізувати інструменти в межах організаційного, економічного та інституційного механізмів, серед яких найважливішими є розвиток системи програмування регіональної міграційної політики, удосконалення організаційної системи регулювання міграційних процесів і запровадження моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління процесами міграції.
Проведено огляд наявних теоретичних підходів щодо визначення територіальної міграційної системи. З’ясовано основні чинники, що впливають на процес формування міграційних зв’язків між Україною та Німеччиною. Особлива увага приділена історичним передумовам становлення сучасних українсько-німецьких міграційних потоків. На основі офіційних статистичних джерел оцінено зовнішньоторговельні зв’язки між Україною та Німеччиною, масштаби міграційних потоків між двома державами у 2005-2015 рр., чисельність, статево-вікову структуру, територіальний розподіл кількості українців, які офіційно проживають у Німеччині станом на кінець 2015 р. Сформульовано соціально-демографічний профіль пересічного українця-мігранта в Німеччині. Зроблено висновок, що посилення інтенсивності міграційних процесів у їх якісному зрізі між двома країнами може мати позитивні наслідки для України у вигляді нових інвестицій, збільшення товарообігу, трансферу знань.
міграція, територіальна міграційна система, міжнародна міграція, міграційні зв’язки, структура населення
Здійснено ретроспективний огляд ґрунтовних напрацювань учених Інституту за міграційною тематикою в період формування ринкових відносин і здобуття Україною незалежності. Охарактеризовано предметне коло дисертаційних робіт із зверненням уваги на проблему міграцій. Систематизовано напрями наукових досліджень з міграційного питання на основі здобутків учених при захисті дисертаційних робіт і публікації результатів дослідження у виданнях Інституту. Це дало змогу встановити, що до 2010 р. проблематика досліджень фокусувалась здебільшого на питаннях причин і наслідків міграції, її специфіки у транскордонному просторі, геопросторових аспектах. Здійснено загальну характеристику сучасних напрямів вивчення міграційних процесів у контексті діяльності відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту. Узагальнено основні наукові здобутки щодо видавничої діяльності відділу, проведення заходів з обговоренням міграційної проблематики, прикладної апробації результатів досліджень. Представлено основні напрями наукових досліджень відділу через огляд науково-дослідних тем за період 2009-2014 рр., у яких міграційне питання займало ключову позицію.
Проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку демографічних процесів на Львівщині. Представлені основи теоретичної моделі прогнозування кількості населення, яка містить три взаємопов’язані блоки прогнозних показників – народжуваності, смертності, міграції. На основі зміни цих показників розраховано прогнозні тенденції до 2050 р. В результаті статистичного моделювання представлені практичні результати демографічного прогнозування, що подаються у трьох варіантах (песимістичному, середньому та оптимістичному) і можуть бути використані для формування напрямків розвитку регіональної демографічної політики.
механічний рух населення, природний рух населення, прогнозування кількості населення, демографічний процес
Цитування
Біль М. М., Мульска О. П., Бараняк І. Є., Махонюк О. В., Карп'як М. О. Оцінювання впливу міграційної мобільності молоді на людський потенціал Карпатського регіону. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2021. 67 с. {re2022.02.047.013}
Мульска О. П., Бараняк І. Є., Іванюк У. В., Колосінська М. І. Соціально-демографічні чинники та міграційні процеси населення Карпатського регіону. Ефективна економіка. 2019. № 11. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.11.66 {re2022.04.050.007}
Bidak V. Ya., Baranyak I. Ye. Risk-generating features of the growing external migration activity of the population of the Carpathian region. Регіональна економіка. 2021. № 1(99). Pp. 44-54. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-1-5 {re2023.03.070.020}
Hrynkevych O., Levytska O., Baranyak I. Human resources for regional development in Ukraine: A roadmap for forecasting and determining a regional training request. Regional Science Policy and Practice. 2023. Vol. 15(1). Pp. 95-107. DOI: https://doi.org/10.1111/rsp3.12625 {re2024.02.084.010}
Біль М. М., Мульска О. П., Бараняк І. Є., Махонюк О. В., Карп’як М. О. Міграційна мобільність молоді: можливості та виклики розвитку людського потенціалу Карпатського регіону України: наук. аналіт. доп. / наук. ред. М. М. Біль. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2022. 252 с. URL: https://ird.gov.ua/irdp/p20220035.pdf {re2024.04.079.003}
Vasyltsiv T., Lupak R., Mulska O., Levytska O., Baranyak I. Youth migration during war: Triggers of positive aspirations and preservation of human resources in Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2024. Vol. 22(2). Pp. 627-641. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.22(2).2024.49 {re2024.04.079.016}
Бараняк І. Механізми забезпечення міграційної безпеки в умовах нестабільності: досвід Європейського Союзу. Економіка та суспільство. 2024. № 64. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-91 {re2025.03.098.010}
Vasyltsiv T., Lupak R., Mulska O., Levytska O., Baranyak I. Youth migration during war: Triggers of positive aspirations and preservation of human resources in Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2024. Vol. 22(2). Pp. 627-641. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.22(2).2024.49 {re2025.03.098.011}
Sadova U., Stepura T., Baranyak I. Ukraine in the territorial migration systems: current structural-qualimetric aspects of the formation and development. European Journal of Transformation Studies. 2020. Vol. 8(1). Рp. 60-78. URL: https://czasopisma.bg.ug.edu.pl/index.php/journal-transformation/article/view/4997 {re2025.03.098.012}
УКР 
ENG
ihorbaranyak@gmail.com
(067)961-2002, 
УДК 377:331.5:005.52:332.1; JEL J24, I28, R58, C53