Мета. Дослідження здійснює комплексний економетричний аналіз впливу імпортної залежності на секторальну структуру зайнятості у розвиненій економіці на прикладі Німеччини. Актуальність роботи зумовлена поглибленням інтеграції національних економік у глобальні ланцюги створення вартості та зростанням ролі імпорту як основного детермінанта трансформації ринку праці. Метою дослідження є кількісне оцінювання впливу імпортної залежності на галузеву структуру зайнятості у розвиненій економіці (Німеччина) з урахуванням порогових ефектів на основі застосування динамічного порогового підходу моделювання.
Методологія. Емпіричну базу дослідження сформовано на основі панельних даних за 1995–2022 рр., що охоплюють 42 види економічної діяльності. Методологічна рамка ґрунтується на динамічній пороговій регресійній моделі, яка дає змогу ідентифікувати нелінійні зв’язки між змінними та оцінювати критичні значення імпортної залежності, за яких змінюються як сила, так і напрям її впливу на зайнятість. Для забезпечення статистичної надійності оцінок застосовано bootstrap-процедуру, що дозволяє уточнити параметри порогів і перевірити їх коректність.
Результати. Отримані результати підтверджують наявність статистично значущих порогових ефектів, що свідчить про структурну неоднорідність впливу імпортної залежності на ринок праці. Встановлено, що перетин певних критичних рівнів імпортної залежності супроводжується зміною як знаку, так і величини її впливу на зайнятість. Відповідно, ідентифіковано три групи секторів: сектори з переважно негативним впливом (ефект витіснення), сектори з позитивним впливом (зумовленим участю у глобальних виробничих мережах) і сектори зі змішаними або статистично незначущими ефектами.
Оригінальність. Науковий внесок дослідження полягає у застосуванні динамічного порогового підходу до аналізу взаємозв’язку між імпортною залежністю та зайнятістю, що дає змогу врахувати нелінійні, асиметричні та секторально гетерогенні ефекти.
Практичне значення. Практичні імплікації результатів полягають у формуванні аналітичної основи для селективної структурної політики, спрямованої на сектори з високим потенціалом інтеграції у глобальні ланцюги створення вартості. Отримані результати є особливо релевантними для перехідних і посткризових економік, зокрема України, де оптимізація імпортної залежності та стимулювання зайнятості є критично важливими в контексті післявоєнного економічного відновлення. 

регіональний розвиток, інноваційна екосистема, територіальна громада, людський капітал, розвиток інновацій, мережева взаємодія, конкурентоспроможність 

Розглянуто одну з важливих теоретико-практичних засад відтворення суспільних благ, пов’язану з детермінацією системи взаємовідносин між рівнями їх охоплення для забезпечення нівелювання горизонтальних і вертикальних дисбалансів надання таких благ. Визначено найважливіші світоглядні засади фіскальної децентралізації в трансформаційній економічній системі, основою чого стали моделі просторової організації виробництва суспільних благ, розвинені теорією фіскального федералізму; оцінено особливості відтворення суспільних благ на регіональному рівні в Україні та проаналізовано досвід Польщі. На засадах фіскальної децентралізації обґрунтовано найважливіші способи підвищення результативності виробництва таких благ в економічній системі України, що пов’язані з переходом від практики застосування м’яких бюджетних обмежень для субнаціонального урядування до більш жорстких і сприяння наданню більшої автономізації регіональним урядам через завершення розподілу сфер відповідальності. 

суспільні блага, відтворення, фіскальна децентралізація, місцевий бюджет, регіон, міжбюджетні трансферти