Мета. Мета дослідження полягає у визначенні та комплексному оцінюванні основних показників ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств галузі тваринництва в Карпатському регіоні України та обґрунтування відповідних резервів щодо їх підвищення для забезпечення зростання виробництва конкурентоспроможної продукції та експортних можливостей.
Методологія. Дослідження базувалося на загальних наукових методах дослідження, а саме: монографічний метод використовувався під час комплексного вивчення теоретичних і практичних основ формування та ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств галузі тваринництва; методи аналізу та синтезу застосовані в дослідженні динаміки показників розвитку тваринництва у підприємствах; розрахунково-конструктивний метод використаний під час визначення впливу основних чинників на показники ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств, системний метод враховували для побудови причинно-наслідкових взаємозв’язків між чинниками та значеннями показників ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств галузі.
Результати. У статті досліджено динаміку основних складових, які формують ресурсний потенціал у підприємствах з виробництва продукції тваринництва. Встановлено та обґрунтовано основні чинники, які визначали зміну кількісних і вартісних показників ресурсного потенціалу підприємств галузі за досліджуваний період. Запропоновано систему показників для оцінювання ресурсного потенціалу підприємств галузі, які включають: обсяг та вартість виробленої продукції у розрахунку на одну середньорічну голову продуктивних тварин за різними видами, а також в перерахунку на одну середньорічну умовну голову для більш об’єктивного порівняння; у розрахунку на один га площ кормових угідь з врахуванням різних рівнів потенційної урожайності; на одну т використаного корму, з врахуванням рівня конверсії за кожним напрямом тваринництва; у розрахунку на одиницю вартості капіталу.
Оригінальність. Обґрунтовано основні резерви зростання ефективності використання ресурсів у підприємствах галузі тваринництва Карпатського регіону, які охоплюють впровадження системи організаційно-економічних, інформаційно-консультативних і фінансово-інвестиційних важелів для сприяння технологічній модернізації виробництва. Відповідно до результатів дослідження встановлено, що ефективність використання ресурсного потенціалу найвища у підприємствах, які виробляють яйця, молоко та вирощують свиней на м’ясо із значними обґрунтованими можливостями для подальшого зростання вартості виробленої продукції на одиницю вартості чи кількості залучених ресурсів.
Практична цінність. Дослідження полягає у визначенні значень основних видів показників ефективності використання ресурсного потенціалу у підприємствах галузі тваринництва, а також виявленні важливих резервів зростання для коригування та удосконалення системи підтримки розвитку збалансованого аграрного сектору Карпатського регіону із щораз більшою часткою виробництва продукції тваринництва у міжгалузевому балансі з метою оптимального використання залучених ресурсів і нарощуванні експортних можливостей продукції з вищою доданою вартістю. 

ресурсний потенціал, підприємства, тваринництво, ефективність, вартість продукції, кормова база, кормові угіддя, фінансові ресурси, резерви зростання 

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України АПК є пріоритетною галуззю національного господарства, що формує значну частину ВВП, забезпечує збільшення обсягів експорту і валютних надходжень, покращує експортно-імпортний баланс і місце країни в міжнародному поділі праці. Розвиток експортного потенціалу та забезпечення фінансової безпеки АПК України відбувається в умовах наявності значних проблем і перешкод, що стосуються втрати каналів товароруху та експорту продукції в умовах війни, збереження низького рівня доданої вартості та глибини переробки агропродукції, її високої сировинності, несформованості стійких систем товароруху та просування вітчизняної продукції АПК на зовнішні ринки збуту, обмеження інвестицій у технічну та технологічну модернізацію потужностей орієнтованих на експорт суб’єктів АПК, необхідності стандартизації та сертифікації агропродукції за міжнародними стандартами безпеки та якості, квотування та митно-тарифних обмежень експорту вітчизняної агропродукції на зовнішні ринки. Для подолання їх потрібно впроваджувати інструментарій, який передбачатиме диверсифікацію каналів товароруху та вихід агроекспортерів на нові зовнішні продовольчі ринки, налагодження нових виробництв агропродукції високої доданої вартості та поглибленої переробки, створення кластерів сільськогосподарських і переробних підприємств, становлення дистрибуційно-логістичних ланцюжків просування вітчизняної продукції на зовнішні ринки, покращення доступності інвестиційного забезпечення розвитку виробничих потужностей та експортної діяльності підприємств АПК, мінімізацію трансакційних витрат виробництва та експорту агропродукції, покращення системи надання інформаційно-консалтингових послуг агроекспортерам, диверсифікацію зовнішніх ринків та оптимально-раціональний розподіл вітчизняної агропродукції на світовому ринку. 

АПК, експортний потенціал, фінансова безпека, загрози, проблеми, перешкоди, цілі, інструменти