Здійснено огляд історичних передумов становлення понятійно-термінологічного апарату дослідження процесів рееміграції. Наведено аргументи доцільності використання в соціоекономічному та геопросторовому аналізі міграцій поняття «регургітація», а також концепції «мотиваційного кола» міграційної поведінки населення. Вказано на загальні й специфічні риси застосування рееміграційних механізмів у стратегіях соціально-економічного розвитку територій різного міжнародного, державного й управлінського статусу. Акцентовано увагу на проблемах рееміграційних настроїв населення України та можливостей територіальних рухів внутрішньо переміщених осіб. На основі спеціального соціологічного обстеження запропоновано заходи до державної соціальної політики у справах внутрішньо переміщених осіб в Україні. 

мігрант, рееміграція, мотиваційне коло векторів міграційної поведінки, регургітація, соціальна політика, регіон