Систематизовано сильні та слабкі сторони (проблеми) інноваційного розвитку в площині мережевої взаємодії учасників українських і польських інноваційних мережевих компаній. Доведено, що порівняно з польськими українські мережеві структури мають: менший рівень комунікаційного обміну знаннями, розвитку взаємодії між кадрами учасників, керівництвом учасників на всіх рівнях; менший доступ до наукових лабораторій для всіх учасників мереж через недосконалий орієнтир у використанні обладнання; недостатній рівень спільного фінансування витрат на забезпечення роботи з підготовки персоналу та узгодженості між членами мереж щодо співпраці з контрагентами, яка впливає на ріст технічних, економічних показників. Виявлено, що на відміну від українських інноваційних мереж польські компанії не здійснюють проєктів із самостійного створення нематеріальних активів (технологій, програм), передбачено адаптацію придбаних. Цей аспект є суттєвою перевагою українських мережевих структур, свідчить про більш високу інтелектуалізацію, подальші перспективи.