Висвітлено наслідки фрагментації для різних аспектів життєдіяльності суспільства в країнах Близького Сходу. Розглянуто етнічні, релігійні та культурні відмінності у країнах регіону, що сприяли соціальній фрагментації. Обґрунтовано, що фрагментація погіршила соціальну згуртованість і культурну ідентичність. З’ясовано, що різного роду розбіжності перешкоджають соціальній інтеграції, призводячи до зростання соціальної напруги та потенційних конфліктів. Проаналізовано політичну нестабільність і проблеми з управлінням. Виявлено, що політична нестабільність сприяла фрагментації через відсутність інклюзивних систем управління та ефективних інституцій, що перешкоджає економічному зростанню та соціальному прогресу. Оцінено фрагментацію політичної стабільності та безпеки на Близькому Сході. Установлено, що нерівний розподіл ресурсів і багатства, високий рівень бідності та безробіття посилили соціальну нерівність і утворили економічні розломи в регіоні. Обмежене регіональне співробітництво, наявність торговельних бар’єрів і політична нестабільність перешкоджають економічному зростанню та створенню стабільних засобів існування та можливостей. Обґрунтовано потенційні стратегії для розв’язання виявлених проблем. 

Близький Схід, фрагментація, соціально-економічні фактори, соціальна згуртованість, економічний розвиток, політична стабільність, добробут людини 

Розглянуто особливості розвитку світової економіки в умовах фрагментації та її вплив на глобальний економічний прогрес. Розкрито міждисциплінарний характер фрагментації світової економіки. Аргументовано, що для світової економіки, яка після десятиліть поглиблення економічної інтеграції перебуває в кризовому стані, вплив фрагментації на економічний прогрес є негативним. Досліджено концептуальні підходи до геополітичної ролі та економічного потенціалу акторів, залучених до процесів забезпечення глобального економічного прогресу. Проаналізовано фрагментацію та її зв’язок з процесами регіоналізації у світовій економіці. Зазначено, що розрив торговельних зв’язків найбільш негативно вплине на країни з низьким рівнем доходу. Виявлено, що фрагментація посилилася під впливом кризових явищ, зокрема світової фінансової кризи 2008-2009 рр., торговельних війн, санкційної політики, дезінтеграційних процесів в ЄС, пандемії COVID-19 і війни росії в Україні. Розкрито функції міжрегіональної взаємодії. Зазначено, що інституціоналізація глобальної системи сприяє розширенню повноцінної співпраці, формуванню принципів і правил взаємодії, а також пошуку оптимальних шляхів вирішення глобальних проблем і ефективнішого поєднання ресурсів залучених сторін. З огляду на темпи глобалізації проаналізовано глобальний експорт потоків товарів, послуг і фінансів. 

глобальний економічний прогрес, фрагментація світової економіки, економічний розвиток, глобалізація, кризи, регіональна інтеграція, глобальні ланцюги поставок, інтеграція, регіоналізація 

Обґрунтовано стратифікацію геопростору та виявлено на основі аналізу динаміки економічного зростання його просторові відмінності. Підтверджено вплив пандемії COVID-19 на сповільнення темпів економічного зростання та з’ясовано її негативні наслідки для інвестиційної сфери, адже різною є здатність країн адекватно реагувати на ці процеси. Визначено, що під впливом глобалізації світ виступає не як єдине ціле, а формується ядро розвинених країн і периферія, відбувається трансформація локальних цивілізацій. Акцентовано увагу на вивченні проблематики цінностей, які визначають стан розвитку суспільства. Проведено дослідження сутнісних характеристик цивілізацій та охарактеризовано ідеї основних європейських цивілізаційних шкіл. На основі концепції М. Рокіча визначено ознаки, що характеризують цінності. Підтверджено, що цінності, які домінують у суспільстві, є головним елементом культури. Деталізовано модель вимірювання культурної варіативності кроскультурної площини, яка була розроблена нідерландським психологом Г. Хофстеде, та проаналізовано вплив культурних особливостей на формування нової економіки. Проведено оцінювання дослідження «Всесвітній огляд цінностей» (World Values Surwey). Підтверджено, що через неможливість повноцінної самореалізації особистості активізуються міграційні процеси, аналіз яких показує тенденцію до зростання. Обґрунтовано, що невирішеними в сучасному світі залишаються питання щодо природи соціокультурної цілісності цивілізацій і цивілізаційної ойкумени, які пов’язані з релігійними відмінностями та демографічними процесами. Проведено оцінювання демографічної ситуації у світі та з’ясовано її зростаючу динаміку й регіональні асиметрії. Здійснено просторовий аналіз розподілу країн у глобальному просторі за домінуючими релігіями та виявлено основні тенденції розвитку світових релігій. Аргументовано роль зміцнення нематеріальної складової в структурі сучасного економічного відтворення. Підтверджено, що розвиток потенціалу країн і світу загалом відбувається в процесі поглиблення кроскультурних цивілізаційно-інтеграційних процесів. Сформульовано основні цивілізаційні виклики глобального економічного розвитку, що формуються під дією різновекторних процесів у світі (просторова асиметрія розвитку країн, універсалізація цінностей, соціокультурні відмінності, етнічні проблеми, релігійні розбіжності, демографічні та міграційні процеси). 

цивілізаційні виклики, глобальний економічний розвиток, соціально-культурні суперечності, міжцивілізаційна взаємодія, культурні особливості