Досліджено еволюцію підходів до районування економічного простору України та доведено необхідність його модернізації з огляду на розвиток інноваційних видів економічної діяльності, появу нових організаційних форм підприємницької діяльності, посилення просторової конкуренції та вплив глобалізаційних процесів. Запропоновано нову ідеологію районування, суть якої полягає у переході від територіально-виробничого підходу, основою якого є енерговиробничі цикли, до мережевого, який ґрунтується на структуруванні економічного простору на засадах кластеризації економіки. Проведено компаративний аналіз класичної та нової парадигм економічного районування. Обґрунтовано необхідність реалізації потенціалу міжрегіональних інтеграційних взаємодій регіонів України та формування нових конкурентних на міжнародному рівні економічних районів.
районування, просторово-інституційна структура економіки, класична парадигма районування, нова парадигма районування, економічний район
Розглянуто проблеми урахування як позитивних, так і негативних екстернальних ефектів суб’єктів господарювання. Це створює передумови підвищення еколого-економічної ефективності господарських рішень іще на стадії їх планування за рахунок встановлення реальної адресності виникнення як позитивних, так і негативних екстернальних ефектів за економічними суб’єктами, що їх спричинюють. Урахування екстернальних ефектів дасть змогу ефективного еколого-економічного обґрунтування господарських рішень щодо регіонального соціального, екологічного та економічного розвитку. Це своєю чергою забезпечить підвищення ефективності функціонування регіональних еколого-економічних систем.
Проаналізовано нормативно-правові документи та сучасні дослідження вчених з метою конкретизації поняття сільських територій, визначення їх складових та функцій. Наведено європейський досвід управління розвитком сільських територій. Розкрито основні проблеми розвитку сільських територій та запропоновано напрями їх вирішення. Наголошено на необхідності виділення сільських територій як важливого об’єкта сучасної економічної політики.
сільські території, сільське господарство, сталий розвиток
Досліджено проблему формування та функціонування просторових систем послуг, а також створення обґрунтованої системи управління цими процесами на державному та регіональному рівнях в Україні в умовах глобалізації, регіоналізації, інноваційного розвитку та постіндустріальної трансформації, соціальної орієнтованості національної економіки. Автором детерміновано стратегічні цілі управління розвитком просторових систем послуг та конкретизовано механізми їх досягнення на макро-, мезо- та локальному рівнях. Значну увагу приділено підходам до удосконалення системи просторового планування, яке визначено засадничим механізмом забезпечення ефективності і збалансованості розвитку просторових систем послуг.
послуги, просторова система послуг, управління розвитком просторових систем послуг
Конкурентоспроможність, будь то підприємств, регіонів або навіть самих економік, завжди цікавила як економічну теорію, так і практику. Чинники, що впливають на конкурентоспроможність, постійно змінюються у міру розвитку суспільства. Нині першочергова увага починає приділятися так званим динамічним конкурентним перевагам, до яких відноситься також екологічний потенціал підприємства регіону або національної економіки в цілому. Аналізується вплив екологічної політики на конкурентоспроможність з особливим акцентом на екологічні податки і дозволи, що продаються, на викиди.
конкурентоспроможність, екологічні податки, дозволи на продаж викидів
Розглянуто концептуальні основи та теоретичні підходи до визначення суті організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону, проаналізовано суть та трактування таких категоріальних складових організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону, як механізм управління, важелі управління, цілі регіонального розвитку. Розглянуто системний та функціональний підходи до визначення змісту організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону; окреслена характеристика та здійснена класифікація цілей соціально-економічного розвитку регіону.
регіон, управління, механізм, організаційно-економічний механізм, цілі регіонального розвитку
Висвітлено економічну сутність інвестиційної привабливості регіону і визначено основні критерії, за якими вона оцінюється. Обґрунтовано зміст та послідовність проведення комплексної оцінки інвестиційної привабливості регіону і розроблено методичний інструментарій для її реалізації.
Проаналізовано сучасну економічну думку щодо чинників економічного зростання. Обґрунтовано важливість процесу інвестиційного забезпечення інтелектуалізації економіки, як чинника економічного зростання. На основі дослідження світового досвіду визначено напрями розвитку інвестиційного забезпечення інтелектуалізації в України: створення інтелектуальних кластерів та Фонду розвитку інтелектуалізації економіки.
чинники економічного зростання, інвестиційне забезпечення, інтелектуалізація економіки, інтелектуальні кластери, Фонд розвитку інтелектуалізації економіки
Проаналізовано зміни в структурі та обсягах прямих іноземних інвестицій в Україні за видами економічної діяльності протягом 2005-2009 рр. Оцінено взаємозв’язок між приростом прямих іноземних інвестицій та індексом валової доданої вартості в Україні. Зважаючи на актуальність розробки структурної політики в сфері капіталовкладень на основі національних економічних пріоритетів та забезпечення конкурентоспроможності країни в умовах її інтеграції у світове господарство було проведено дослідження ефективності структурних трансформацій за участю іноземних інвестицій, оцінку наслідків змін у структурі залучення іноземних капіталів на загальноекономічну ефективність інвестиційних процесів для економіки України.
структурні трансформації, структурні зрушення, ефективність іноземних інвестицій, видова і міжрегіональна структура
Розглянуто аспекти зв’язку стратегії управління курсом національної валюти з монетарною політикою і роль реального ефективного курсу в процесі цього управління.
Розглянуто проблему аналізу нелінійної динаміки фінансово-економічних систем, зокрема динаміки структури ділової активності банків Львівщини. Запропоновано вивчення зміни структури ділової активності банків Львівщини на основі топологічного моделювання. Побудовано топологічні простори на одиничному відрізку з природною топологією, де за кінці інтервалів вибрано межі якісних оцінок показників ділової активності банків Львівщини. Визначено відображення із множини значень коефіцієнтів у побудовані топологічні простори таким чином, що обернені відображення факторизують множину значень коефіцієнтів відповідно до вибраних якісних оцінок показників.
аналіз нелінійної динаміки, динаміка структури, ділова активність, банки Львівщини, топологія, факторизація, якісний аналіз
Описано труднощі запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) у світовому масштабі та України зокрема. Виділено проблемні моменти, які виникають при розгляді національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Такі невідповідності розглянуто з погляду загальних вимог до складання звітності, структури інформації та підходів до оцінки статей, обмеженості облікових підходів і вимог до розкриття даних. Проаналізувавши з критичної точки зору розбіжності, що мають місце між МСФЗ і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО), запропоновано шляхи їх усунення з метою приведення національної облікової системи до міжнародних вимог.
міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, міжнародні стандарти фінансової звітності, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, стандартизація
Обґрунтовано концептуальні засади екологічно збалансованого рекреаційного природокористування, подано характеристику основних елементів концептуальної моделі функціонування ринкових механізмів у сфері рекреаційного природокористування: правових основ, відносин власності та прав користування природними рекреаційними ресурсам, нормативного та адміністративного регулювання, використання фінансово-економічних інструментів та стимулювання раціонального рекреаційного природокористування, забезпечення регіональних інтересів при використанні природних рекреаційних ресурсів. Запропоновано шляхи та інструменти реалізації концептуальної моделі екологічно збалансованого рекреаційного природокористування.
екологічно збалансоване рекреаційне природокористування, концептуальна модель, ринкові механізми, інструменти регулювання рекреаційного природокористування, стимулювання раціонального природокористування, регіональні інтереси
Проведено аналіз застосування економічних важелів регулювання у сфері лісокористування. Обґрунтовано концептуальні засади модернізації діючого механізму регулювання ринкових відносин у сфері лісокористування відповідно до основних напрямів збалансованого розвитку лісового господарства, зокрема: підвищення ефективності плати і платежів за лісові ресурси, реформування управління лісами і лісогосподарською діяльністю, розробка дієвих заходів щодо збереження лісів, поліпшення їх використання, переходу лісової галузі на засади сталого розвитку.
лісові ресурси, лісове господарство, економічний механізм, лісокористування
Вказується на зростаючу роль економічних важелів регулювання природокористування у світовій практиці. На основі аналізу еколого-економічних, правових, організаційних, фінансово-бюджетних та інших проблем у сфері водокористування в Україні та підходів до їх вирішення запропоновано шляхи та заходи з вдосконалення регулювання відносин водокористування з використанням інструментів нормативного, адміністративного, фінансово-економічного регулювання, стимулювання раціонального водокористування, вдосконалення відносин власності, забезпечення регіональних інтересів при використанні водних ресурсів. Вказано на очікувані результати застосування пропонованих заходів звдосконалення водокористування.
природокористування, сфера водокористування, еколого-економічні проблеми, економічне регулювання
Проаналізовано положення чинної нормативно-правової бази регулювання земельних відносин. Визначені проблеми економічного регулювання землекористування. Представлено концептуальну модель функціонування ринкових механізмів у сфері землекористування як сукупність взаємопов’язаних інструментів механізму економічного регулювання землекористування в Україні та її регіонах. Визначені особливості формування відносин власності, нормативного й фінансово-економічного регулювання земельних відносин, стимулювання раціонального землекористування та забезпечення регіональних інтересів стосовно господарського використання земельних ресурсів.
землекористування, економічний механізм, земельні відносини
Здійснено аналітичну оцінку соціально-економічних наслідків трансформації української сім’ї, які проявилися, насамперед, як активізація такого суспільного явища, як акультурація. Окреслено вплив акультурації на динаміку показників шлюбності й розлучуваності, природне відтворення населення, структуру сім’ї й величину сім’ї за кількістю членів у її складі. Обґрунтована необхідність реалізації низки заходів, спрямованих на зміцнення основ української сім’ї.
українська сім’я, трансформація, соціально-економічні наслідки, акультурація
Обґрунтовано необхідність зміни філософії оподаткування доходів фізичних осіб в Україні у контексті переходу від індивідуального оподаткування доходів громадян до оподаткування доходів сім’ї. Запропоновано основні етапи реформування подоходного оподаткування з урахуванням передового зарубіжного досвіду.
оподаткування доходів фізичних осіб, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, прогресивна шкала оподаткування, французька модель оподаткування доходів сім’ї
Досліджуються теоретичні аспекти соціальної відповідальності бізнесу в Україні як одного із ключових факторів побудови платформи для співпраці між головними суспільними акторами: бізнесом, владою та суспільством.
соціальна відповідальність бізнесу, громадськість, влада, інформація
Аналізується досвід створення та розвитку транскордонних кластерів у країнах ЄС. Визначено моделі їх формування у вигляді монополярного та біполярного кластерів. Проаналізовано бар’єри для формування та функціонування транскордонних кластерів в європейських країнах. Визначено ендогенні та екзогенні чинники розвитку транскордонних кластерів у прикордонних областях України. Обговорюються перспективи створення транскордонних кластерів у західних областях України на прикладі Львівської області. Обґрунтовується необхідність забезпечення організаційної та фінансової підтримки процесів створення транскордонних кластерів на регіональному та національному рівні.
Досліджується природа державно-приватного партнерства як форми співпраці державного і приватного секторів. Аналізується сутність державного та приватного секторів. Досліджено ряд підходів щодо визначення поняття «державно-приватне партнерство», наведено основні його характеристики. Дано авторське визначення державно-приватного партнерства. Наведена відмінність державно-приватного партнерства від традиційних державних закупівель, обґрунтовані переваги державного та приватного секторів при реалізації функцій держави. Дана характеристика основних моделей державно-приватного партнерства. Досліджено практику реалізації проектів Приватної Фінансової Ініціативи як однієї з форм співпраці між державним і приватним секторами. Запропоновано основні заходи з активізації державно-приватного партнерства в Україні.
державно-приватне партнерство (ДПП), договірні відносини, публічний сектор, державний сектор, приватний сектор, моделі ДПП, приватна фінансова ініціатива
Обґрунтована необхідність оцінки ефективності розробляння бюджетів адміністративно-територіальних одиниць у контексті об’єктивної потреби постійного зростання частки власних доходів у доходах місцевих бюджетів. Показано, що ефективне управління в регіонах об’єктивно потребує, поряд з іншим, оцінки ступеня залученості наявних потенцій щодо поповнення дохідної частини бюджетів. Запропоновані система відповідних кількісних показників та порядок кредитно-рейтингової оцінки органів місцевого самоврядування. Представлено схему механізму визначення ефективності формування бюджету адміністративно-територіальної одиниці.
бюджет, фінансові ресурси, власні доходи, закріплені доходи, бюджетне покриття, бюджетна результативність, бюджетна забезпеченість, індекси валової доданої вартості
Проаналізовано основні прогнозні показники Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. Відзначено, що вони потребують корегування з огляду на те, що даний документ складено у 2005 р. і за період 2006-2008 рр. реальні показники розвитку галузі відрізнялися від прогнозованих, а також зважаючи на кризовий стан економіки України. Обґрунтовано недоцільність значного нарощування потужностей на АЕС. Зважаючи на вищезазначене, розроблено прогнозний баланс електроенергії для Західного регіону, в якому передбачено введення в експлуатацію лише одного блоку потужністю 1 ГВт на Рівненській АЕС, зростання потужності (порівняно з 2008 р.) ТЕС в 1,4 разу, ТЕЦ – 1,75 разу, ГЕС – у 8,5 разу, блок-станцій та інших джерел – у 5,2 разу, що призведе до збільшення маневрових потужностей в регіоні та покращення стану електрозабезпечення.
електроенергія, Західна електроенергетична система, прогнозний баланс електроенергії, генеруючі потужності, коефіцієнт використання встановленої потужності
Здійснено аналіз розвитку мережі дошкільних закладів регіону. Охарактеризовано територіальну організацію дошкільних установ та рівень їх матеріально-технічного забезпечення. Особлива увага звертається на рівень охоплення дошкільним вихованням як на основу для забезпечення наступності в освіті. Показано дефіцит у забезпеченості населення місцями у дошкільних закладах, що порушує право громадян на освіту. Визначено основні проблеми функціонування дошкільних закладів освіти. Запропоновано основні шляхи покращення ситуації.
дошкільний навчальний заклад (ДНЗ), дошкільна освіта, забезпеченість ДНЗ
Запропоновано метод регіональної структуризації адміністративно-територіального устрою України з урахуванням основних соціально-економічних показників територій. Модель побудована із застосуванням теорії коаліційних ігор у формі характеристичної функції та нечітких множин. Для забезпечення можливості використання інформації різного типу пропонується застосувати лінгвістичні змінні. Оптимальна структуризація визначається ядром нечіткої коаліційної гри. Модель дозволяє отримати розподіл на економічні райони, які будуть приблизно рівноцінними учасниками національного економічного простору і відповідатимуть стандартам «номенклатури територіальних одиниць для статистичних цілей» NUTS I, що використовується у країнах Європи.
Розглянуто основні теорії, на яких ґрунтується розвиток кластерів. Досліджено переваги від створення кластера для органів влади, освіти і науки, громадськості, бізнесу. Зазначено позитивні наслідки впровадження кластерної моделі для регіону. Виділено основні причини повільного впровадження кластерних ініціатив в Україні. Розглянуто деякі стратегічні документи, в яких пріоритетним є розвиток біотехнологій та фармацевтики як основних складових системи охорони здоров’я. Проаналізовано перспективи розвитку кластера у системі охорони здоров’я у Львівській області.
Надано теоретико-методологічне обґрунтування людського капіталу як чинника конкурентоспроможності. Визначено негативні тенденції скорочення чисельності персоналу вугільної промисловості та невисокого рівня освіти працівників. Здійснено оцінку умов та можливостей розвитку людського капіталу в вугільній галузі. Визначено недоліки чинної системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації. Запропоновано шляхи підвищення інноваційної активності рівня та якості кадрового забезпечення вугільної промисловості через розробку Концепції кадрового забезпечення галузі. Заходи з її реалізації потребують збалансованості між освітньо-професійним рівнем та трудовими обов’язками, стратегіями розвитку підприємств та персоналу.
людський капітал, вугільна галузь, розвиток, професійне навчання
Розглянуто питання місця та значення показника собівартості в підвищенні конкурентоспроможності виробництва молока в степовій зоні Харківської області. Проведене групування підприємств за рівнем собівартості, побудовано їх ряд розподілу. Виявлено залежність між окупністю витрат та показниками, що формують та впливають на конкурентоспроможність продукції.