Розглянуто питання щодо підготовки до проведення адміністративно – територіальної реформи в Україні та її нормативно-правового забезпечення. Враховуючи необхідність реформування наявної системи адміністративно-територіальних одиниць, запропоновано методичні підходи до моделювання територіальних громад як дієздатніших адміністративно-територіальних одиниць базового рівня з вищим потенціалом реалізації завдань місцевого самоврядування. Шляхом до їх формування обрано об’єднання наявних малоспроможних сільських, селищних і міських рад у більш потужні територіальні громади. При цьому вказано на важливі чинники та критерії, які слід врахувати при моделюванні територіальних громад, визначено послідовність дій при їх моделюванні.
Проаналізовано підходи до моніторингу соціально-економічного розвитку самоврядної територіальної громади, яка має у своєму розпорядженні прийнятий стратегічний план розвитку. Встановлено, що моніторинг соціально-економічного розвитку самоврядної територіальної громади, яка має стратегічний план свого розвитку, не має зводитися лише до констатації прямих і опосередкованих результатів виконання чи невиконання стратегічного плану. Розроблений за результатами моніторингу звіт має інформувати, якою мірою досягнуто кожну операційну ціль, які завдання стратегічного плану втратили актуальність з огляду на зовнішні чи внутрішні зміни, має наводити пропозиції щодо внесення змін в основний текст стратегічного плану розвитку самоврядної територіальної громади із зазначенням причин, а також подавати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинної системи моніторингу реалізації стратегічного плану розвитку самоврядної територіальної громади.
самоврядна територіальна громада, моніторинг соціально-економічного розвитку, стратегічний план
Проаналізовано структурні зміни в Івано-Франківській області та визначено пріоритети структурної корекції економіки регіону. Визначено стратегічні цілі регіональної структурної політики: стійкий розвиток економіки; розвиток туристично-рекреаційної сфери; розвиток сільських територій; розвиток людського капіталу. Оцінено структурні зміни в економіці регіону за видами економічної діяльності та в розрізі окремих галузей промисловості. Встановлено, що важливе значення у досягненні стратегічної цілі регіональної структурної політики має реалізація операційних цілей. Встановлено проблеми розвитку Івано-Франківської області. На основі досягнення стратегічних цілей регіональної структурної політики запропоновано шляхи усунення виявлених дисбалансів в економіці регіону.
інвестиції, інновації, Івано-Франківська область, операційні цілі, промисловість, сектори економіки, стратегічні цілі, структурна регіональна політика
Розглянуто методологічні засади концепції нової якості економічного зростання регіонів України та обґрунтовано об’єктивну необхідність переходу національної економіки до стратегії випереджаючого розвитку на інноваційно-інвестиційній основі. Проведено дослідження диспропорцій економічного зростання регіонів на основі використання інструментарію «воронок відсталості», які виникають під тиском економічної експансії розвинених територій і таким чином створюють умови для власної економічної і політичної гегемонії, що сприятиме виникненню додаткових можливостей для їх розвитку. «Воронки відсталості» відображають механізм втрати окремими регіонами можливостей для розвитку внаслідок відставання в часі і необхідності протистояти негативному впливу глобалізації. Доведено, що економічне зростання в регіонах пов’язане з розвитком сировинних галузей, а території недостатньо багаті на такі ресурси перебувають у «воронках відсталості».
Визначено напрями формування кластерів пріоритетних видів економічної діяльності в Закарпатській області на основі застосування емпіричного (опитування) та економетричного (кластеризація методом k-середніх і деревовидна кластеризація) підходів. Обґрунтовано, що в області доцільно створити чотири кластери: сільськогосподарсько-харчовий, туристичний, машинобудівний і лісопромисловий. Враховуючи активність підтримки місцевою владою розвитку пріоритетних видів економічної діяльності в Закарпатті, здійснено рівневу кластеризацію субрегіонів (районів і міст обласного підпорядкування) області на основі їх поділу на чотири групи. Застосування цього підходу дозволило чітко розмежувати і згрупувати субрегіони за кількістю і ступенем підтримки розвитку пріоритетних видів діяльності. Узагальнено економічні характеристики кожної з груп рівнів кластеризації субрегіонів. Акцентовано увагу на тому, що набір інструментів підтримки економічного розвитку субрегіону залежатиме також і від згаданих характеристик кластерних груп.
кластеризація, пріоритетний вид діяльності, субрегіон, економічний розвиток, інструменти підтримки економічного розвитку
Розглянуто питання взаємозв’язку електронного урядування як нового інструменту в управлінні регіональними метрополіями та рівня реалізації організаційно-управлінської метрополійної функції. Розкрито переваги електронного урядування для покращання управління міським розвитком через надання якісних адміністративних послуг мешканцям. Проаналізовано методологічні підходи та результати моніторингу впровадження інструментів електронного урядування як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді (2014 р.) за обласними центрами Західного регіону України. Наголошено на необхідності розробки державних стандартів щодо надання електронних адміністративних послуг у регіональних метрополіях і запровадження єдиного підходу щодо реалізації щорічних моніторингів. Виявлено основні проблеми впровадження електронного урядування у регіональних метрополіях з огляду на рівень реалізації організаційно-управлінської метрополійної функції. Запропоновано напрями вдосконалення надання адміністративних послуг шляхом розширення мережі Центрів надання адміністративних послуг у малих містах і селах.
Здійснено огляд історичних передумов становлення понятійно-термінологічного апарату дослідження процесів рееміграції. Наведено аргументи доцільності використання в соціоекономічному та геопросторовому аналізі міграцій поняття «регургітація», а також концепції «мотиваційного кола» міграційної поведінки населення. Вказано на загальні й специфічні риси застосування рееміграційних механізмів у стратегіях соціально-економічного розвитку територій різного міжнародного, державного й управлінського статусу. Акцентовано увагу на проблемах рееміграційних настроїв населення України та можливостей територіальних рухів внутрішньо переміщених осіб. На основі спеціального соціологічного обстеження запропоновано заходи до державної соціальної політики у справах внутрішньо переміщених осіб в Україні.
мігрант, рееміграція, мотиваційне коло векторів міграційної поведінки, регургітація, соціальна політика, регіон
На основі вивчення патентних даних заявок на винаходи за процедурою PCT (Договору про патентну кооперацію) дається аналіз міжнародної міграції інтелектуального капіталу (на прикладі фахівців, зайнятих у сфері знань – науковців і винахідників). Визначено вплив інтелектуального капіталу на економіку, інноваційний розвиток та економічну безпеку держави. Проаналізовано міграційні канали та потоки, виявлено міграційні коридори витоку вчених і інженерів-винахідників, визначено коефіцієнти еміграції, «витоку умів», міграції винахідників. Представлено географічну модель міграції висококваліфікованих працівників, аналіз міграції інтелектуального капіталу в Україні, запропоновано рекомендації щодо створення відповідного організаційно-економічного механізму регулювання у цій сфері.
Удосконалено окремі теоретичні аспекти дослідження міграційних процесів. Зокрема, запропоновано авторське визначення поняття міграційного потенціалу та виокремлено його основні складові; уточнено поняття міграційної установки і міграційної готовності. На цій основі розроблено схему аналізу міграційного потенціалу населення, яка може застосовуватись як на рівні підприємства, установи, так і на регіональному та національному рівнях. За даними соціологічного опитування незайнятого населення міста Львова вивчено міграційний досвід респондентів і з’ясовано основні причини міграції (низький рівень оплати праці, відсутність роботи та бажання забезпечити гідний рівень життя своїм дітям). Результати дослідження засвідчили високий міграційний потенціал незайнятого населення міста Львова. Зокрема, майже половина безробітних осіб, котрі звертаються за допомогою до центру зайнятості, схильні до міграції за кордон, а кожен десятий з них має чіткі плани щодо працевлаштування за кордоном у найближчому майбутньому. Для осіб, котрі хотіли б виїхати на тривалий термін чи постійне місце проживання за кордон, основними країнами «притягування» є: США, Канада, Німеччина. Країною тимчасових заробітків респонденти, як правило, обирали Польщу.
Розглянуто питання інформаційного забезпечення регіональної екологічної політики України. Вказані головні причини, що формують низьку якість екологічної інформації. На основі всебічного дослідження екологічної ситуації в областях України протягом 2006-2013 рр. проведений аналіз рівня екологічної безпеки в регіонах і прогнозних даних щодо перебігу ситуації в майбутньому. Обґрунтовано необхідність постановки питання про удосконалення регіональної екологічної політики в Україні та механізмів її реалізації. Досліджено, що на сьогодні переважна більшість регіональних екологічних програм є малоефективними, за винятком регіональних програм щодо формування екологічної мережі та розвитку заповідної справи в країні. Визначені регресивні ознаки фінансової складової регіональної екологічної політики. Доведено, що низьку ефективність програмних заходів можна пояснити не лише відсутністю достатніх фінансових коштів на їх реалізацію, але й недоліками при їх розробці. Окреслені чинники, що знижують ефективність регіональної екологічної політики в Україні.
На прикладі Республіки Польща показаний процес підготовки сільських територій країни-кандидата до вступу у Європейський Союз. Виділено пріоритети, що стали головними під час розробки програм і дій, які ініціював ЄС для нівелювання диспропорцій у розвитку сільських територій Польщі і розкриті причини зміни цих пріоритетів. Показана динаміка фінансування програм розвитку польського села. Проаналізовано програми ЄС і Польщі спрямовані на забезпечення сталого розвитку сільських територій Польщі до функціонування в умовах Європейського Союзу. Проведено порівняльний аналіз стану сільських територій Польщі на початок втілення програм розвитку ЄС з їх станом у країнах-членах і на цій основі виділено позитивні та негативні сторони. Наголошено на необхідності подальшого дослідження розвитку сільських територій країн пострадянського простору, які є членами ЄС.
сільські території, сталий розвиток, європейська інтеграція, Європейський Союз, Республіка Польща
Європейський вектор розвитку національної економіки зумовлює необхідність інституціалізації інфраструктурних складових ринку аграрного страхування як основи формування взаємовигідних відносин між учасниками страхового процесу. Проаналізовано регіональні показники розвитку страхування сільськогосподарських культур в Україні у весняно-літній період 2013 р. Доведено необхідність використання інституціонального підходу до формування сучасного інфраструктурного середовища у сфері аграрного страхування. Встановлено, що подальший розвиток національного ринку аграрного страхування залежатиме від рівня його інфраструктурного забезпечення на інституціональних засадах. Акцентовано увагу на необхідності формування взаємовигідних страхових відносин в аграрній сфері на основі інституціалізації зв’язків між учасниками страхового процесу. Відображено роль і значення страхових посередників, державних і недержавних інституцій при формуванні сучасної моделі ринку аграрного страхування в Україні. Сформульовано пропозиції щодо координації зусиль різноманітних інституцій ринку аграрного страхування, спрямованих на посилення прозорості, безпечності та ефекту синергії страхового захисту виробників сільськогосподарської продукції.
інституції, інфраструктура, прямі та непрямі страхові посередники, ринок аграрного страхування
Досліджено сучасні тенденції розвитку аграрного сектору економіки України з позиції ефективності використання агровиробничого потенціалу сільських територій. В основу визначення рівня використання агровиробничого потенціалу покладено методику оцінки економічного потенціалу регіону шляхом порівняння обсягів виробництва у періоди підйому та спаду. Доведено, що потенціал не є статичною величиною, а динамічно змінюється у часі залежно від умов його відтворення, ефективності та раціональності використання. Виявлено низку взаємопов’язаних проблем у галузі, серед яких: недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення; нераціональне землекористування, що призводить до виснажування та зниження родючості ґрунтів; неконтрольований розвиток вертикально-інтегрованих агропромислових формувань; значна частка господарств населення у виробництві окремих, як правило, трудомістких та економічно непривабливих видів сільськогосподарської продукції; перманентне погіршення демографічної ситуації на сільських територіях. Тому для відновлення та подальшого нарощування агровиробничого потенціалу сільських територій важливе значення має застосування комплексного підходу до вирішення зазначених проблем та орієнтація на збалансований розвиток аграрного сектору економіки.
потенціал агровиробництва, сільські території, розвиток аграрного сектору економіки
Проведено комплексне дослідження фінансового забезпечення діяльності та розвитку громадських організацій України у регіональному розрізі (24 області, АРК і міста зі спеціальним статусом – Київ і Севастополь) за період 2006-2013 рр. Виявлено суттєві диспропорції у його формуванні як загалом, так і в розрізі окремих джерел. Доведено, що наперекір думці про переважання у структурі доходів громадських організацій України надходжень з Державного бюджету та від міжнародних донорів (в основному міжнародних грантів), левова частка таких надходжень перебуває у розпорядженні громадських організацій м. Києва та присутня у мінімальних обсягах чи зовсім відсутня у розпорядженні громадських організацій інших адміністративно-територіальних одиниць. Запропоновано заходи із згладжування наявних диспропорцій шляхом вдосконалення наявних Регіональних програм розвитку громадянського суспільства.
громадські організації, громадянське суспільство, фінансове забезпечення, джерело фінансування, регіональні аспекти
Обґрунтовано необхідність техніко-технологічної модернізації основного капіталу задля підвищення ефективності виробничої сфери регіону та її конкурентоспроможності. На підставі аналізу результатів функціонування підприємств промисловості, транспорту і будівництва у Львівській області визначено проблемні питання розвитку цих видів економічної діяльності в сучасних економічних умовах. Проведено мезо – та мікрорівневі оцінки показників стану та ефективності використання основного капіталу підприємств виробничої сфери регіону. Здійснено полікритеріальний розподіл промислових, будівельних і транспортних підприємств за формами відтворення їх основного капіталу. Запропоновано новий підхід до ресурсного забезпечення модернізації основного капіталу виробничих підприємств на засадах міжгалузевої та міжрегіональної взаємодії і окреслено напрями її активізації.
основний капітал, виробнича сфера, ефективність, відтворення, модернізація
Ведення військових дій на сході України завдає жорсткого удару по економіці Донбасу, що відбивається на макроекономічних показниках у масштабах країни і обумовлює критичне зростання рівня загроз економічній безпеці держави. У статті оцінено масштаби втрат у промисловості Донецької і Луганської областей внаслідок ведення воєнних дій. Запропоновано першочергові напрями щодо відбудови та розвитку економіки Донбасу, реалізація яких спрямована на відновлення роботи наявних виробництв, здійснення структурної модернізації виробничих потужностей на основі розбудови високотехнологічного, наукоємного та енергоефективного промислового комплексу, диверсифікацію експортних поставок продукції і розширення її внутрішнього споживання, що дозволить зміцнити економічну безпеку держави.
Розкрито сутність, мету та цілі регіональної інноваційної політики, визначено її суб’єкти й об’єкти. Розглянуто особливості формування та реалізації регіональної інноваційної політики в контексті підвищення конкурентоспроможності економіки регіону. Визначено основні заходи підтримки інноваційної діяльності на різних ієрархічних рівнях. Акцентовано увагу на тому, що саме регіональний рівень управління набуває визначального значення для активізації інноваційних процесів, надання цільової підтримки інноваційним підприємствам і науковим установам. Виокремлено основні пріоритети регіональної інноваційної політики. Проаналізовано інноваційну активність регіонів України. Наведено інструменти стимулювання регіональними органами влади інноваційної активності промислових підприємств. Визначено основні бар’єри ефективності реалізації регіональної інноваційної політики та запропоновано шляхи їх подолання.
регіональна інноваційна політика, інноваційний розвиток, конкурентоспроможність, регіональні органи влади, інноваційні технології
Досліджується організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку іноземних метрополій з позиції можливостей застосування кращої практики у цій сфері в Україні. Задля цього проаналізовано ключові підходи, способи та механізми стратегічного планування розвитку метрополій Італії, Великобританії, Польщі, Німеччини, Франції, Ірландії та Швеції. Встановлено спільні ознаки у стратегічному плануванні розвитку іноземних метрополій, зокрема: 1) перехід до планування, заснованого на партнерських відносинах між органами міського управління та суб’єктами господарювання відповідного метрополійного простору; 2) активна безпосередня участь представників місцевої громади у розробці стратегій розвитку метрополії; 3) проектний підхід до реалізації пріоритетів і стратегічних напрямів розвитку; 4) посилення зовнішньоекономічного аспекту в умовах глобалізації економіки; 5) врахування екологічного компоненту; 6) перманентний моніторинг виконання стратегічного плану розвитку метрополій; 7) відкритість стратегічних планів для коригування. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення стратегічного планування розвитку метрополій в Україні з врахуванням прогресивних зарубіжних тенденцій у цій сфері.
метрополія, розвиток метрополії, стратегічне планування, план розвитку, стратегія
УКР 
ENG
УДК 332.14:352/354-1