Визначено сутність і роль інтелектуальних ресурсів у розбудові регіонів у напрямі реалізації реформи децентралізації. Розглянуто досвід країн-членів ЄС щодо реалізації регіональних інноваційних стратегій і заходів у напрямі підтримки та популяризації інституту інтелектуальної власності як основного фактора сталого розвитку регіонів. На основі статистичного аналізу виявлено стан інтелектуальної власності у розрізі регіонів України та проаналізовано проблеми її формування та захисту у контексті загальнонаціональних проблем науково-технологічного розвитку. Обґрунтовано, що формування та реалізація інтелектуальних ресурсів в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної економічної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у процес децентралізації. 

інтелектуальні ресурси, інтелектуальна власність, регіони, децентралізація 

Вказано на високу актуальність започаткування у межах Фестивалю науки наукових читань пам’яті М. І. Долішнього. Акцентовано увагу на різносторонніх наукових інтересах ученого-економіста, академіка. Зазначено, що соціальна проблематика регіональної політики, зокрема сфера праці та зайнятості, культурно-освітнього та наукового менеджменту стала визначальною у становленні Мар’яна Івановича як науковця. Наведено конкретні підтвердження його творчих здобутків у царині економіки праці та зайнятості, наголошено на значимості ідей культури, а також регіональних чинників відтворення людини праці. Підкреслено, що М. І. Долішній одним з перших серед своїх соратників пропустив через себе перехід від «матеріальної» до «інтелектуальної» економіки знань. Наведено висновки, до яких підійшов Мар’ян Іванович за результатами аналізу проблем, пов’язаних з низьким рівнем інноваційної культури працівників. Сформульовано схему нарощування власного потенціалу М. І. Долішнього як особистості (духовного, соціального, фізичного). Наголошено, що одним зі специфічних світів ученого була сфера наукового менеджменту. Висловлено слова вдячності за величезну його роботу на благо вітчизняної науки і освіти. 

наукова школа, науковий менеджмент, трудовий потенціал, соціальний розвиток, регіональна політика 

Розглянуто основні проблеми розвитку транскордонного співробітництва на сучасному етапі європейської інтеграції України. Першочергову увагу приділено виявленню причин непропорційного розвитку сусідніх прикордонних територій України та країн-членів ЄС. На основі проведеного наукового дослідження обґрунтовано наявність інституційної пастки транскордонної дивергенції. Описано основні ефекти її формування та поширення у транскордонному просторі між Україною та ЄС. Окреслено пріоритетні напрями та механізми подолання цієї інституційної пастки, зокрема у трьох основних площинах: суспільно-психологічній, фінансово-економічній та організаційно-управлінській. Формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування України та країн-членів ЄС щодо стимулювання розвитку підприємницького середовища і підвищення ефективності функціонування транскордонних ринків як основних засобів нівелювання негативного впливу інституційної пастки транскордонної дивергенції між Україною та ЄС. 

інституційні пастки, транскордонна дивергенція, транскордонне співробітництво, прикордонні регіони, транскордонні ринки, прикордонна торгівля 

Визначено стратегічні пріоритети, інструменти та результати (позитивні та негативні) реалізації державної політики імпортозаміщення у галузях економіки окремих груп країн. Групування країн проведено на основі здатностей відновлювати внутрішньо-торговельний потенціал малорозвинутих галузей, підтримувати основні галузі економіки, стимулювати розвиток високотехнологічних галузей економіки. Надані характеристики досвіду визначених груп країн стосувались можливого його використання на сучасному етапі розвитку економіки України, якій властивий високий рівень імпортозалежності. Зроблено висновки, що світовий досвід державної політики імпортозаміщення дозволяє говорити про різні способи її реалізації, але загалом їх можна згрупувати за двома напрямами: протекціоністським і ліберальним. За відповідними напрямами та в контексті світового досвіду визначено регіонально-галузеві особливості державної політики імпортозаміщення. 

державна політика імпортозаміщення, галузь, протекціонізм, економіка держави, регіональні особливості