Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2018.01.030

Репозитарій ІРД НАНУ Репозитарій НБУВ УДК 332.122:331.01; JEL H73, O18, R58
Беновська Л. Я. Територіальна громада як суб’єкт регулювання розвитку територій: теоретичні аспекти. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 30-39. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.030_u.php.
Літер.: 16

Автори



Беновська Лілія Ярославівна

кандидат економічних наук

старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу регіональної фінансової політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

Контакти: lbenovska11@gmail.com (Лілія Беновська)

Сторінки:

Анотація

Досліджено понятійно-термінологічний апарат територіальних громад з виділенням територіального, соціологічного, публічно-правового і системного підходів. Запропоновано розглядати територіальну громаду як цілісне утворення, що характеризується єдністю соціальної спільноти, суб’єкта місцевого самоврядування та базової ланки адміністративно-територіального устрою країни. Здійснено класифікацію територіальних громад з виділенням таких класифікаційних ознак: за типом населеного пункту, повнотою охоплення, характером формування, географічним розташування, рівнем соціально-економічного розвитку. Досліджено функції територіальної громади як суб’єкта регулювання соціально-економічного розвитку. Виділено правові, організаційні, економічні, фінансові методи регулювання розвитку територіальних громад і напрями державного регулювання розвитку територіальних громад: нівелювання диспропорцій соціально-економічного розвитку та стимулювання розвитку територій.

Ключові слова:

територіальна громада, розвиток, регулювання розвитку, місцеве самоврядування

Посилання

    
  1. Батанов О. В. Територіальні громади як первинні суб’єкти місцевого самоврядування в Україні: Проблеми класифікації // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Одеса: Юридична література, 2002. Т. 1. С. 137.
  2. Баймуратов М. А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. Харьков, 2000. 180 с.
  3. Корнієнко М. Пошук варіантів місцевого самоврядування ще продовжується / М. Корнієнко // Місцеве та регіональне самоврядування України. 1994. Вип. 4 (9). С. 17.
  4. Наврузов Ю. В. Системне визначення поняття категорії «громада» // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Університету академії державного управління. Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2000. Вип. 4. С. 223-228.
  5. Бодрова І. І. Концептуальні підходи визначення поняття територіальної громади // Державне будівництво і місцеве самоврядування. 2004. Вип. 7. С. 62-72.
  6. Монастирський Г. Л. Модернізаційна парадигма управління економічним розвитком територіальних спільнот базового рівня // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2010. №4. С. 166-174.
  7. Монастирський Г. Л. Гіпотеза дослідження територіальної спільноти базового рівня як економічної системи // Вісник економічної науки України. 2008. № 1. С. 141-147.
  8. Shaffer R. Community Economics. Economic Structure and Change in Smaller Communities // Ames. Iowa: Iowa State University Press, 1989. P. 4.
  9. Кампо В. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України. 1993. Вип.12 (45). С.70-71.
  10. Грінченко Б., Драгоманов М. Діалоги про українську національну справу. К., 1994. 288 с.
  11. Лушагіна Т. Теорія громади в політичній концепції І. Франка // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Серія: Політологія. 2009. Т. 122, Вип. 109. С. 5-9.
  12. Франко І. Що таке громада і чим вона повинна бути? // Збірник творів у 50 т. К., 1985. Т. 44. Кн. 1.
  13. Бондарук Т. Г. Регулювання та фінансове забезпечення розвитку місцевого самоврядування: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д. е. н. за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством, Київ. 2010.
  14. Муркович Л. Територіальна громада як суб’єкт місцевого самоврядування в Україні: теоретичні аспекти // Державне управління та місцеве самоврядування. 2010. Вип. 2. С. 320-328. Режим доступу: http://www.dbuapa.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02(5)/10mliuta.pdf
  15. Смовженко Т. С., Кузнецова А. Я. Корпоративна соціальна відповідальність: підручник. К.: УБС НБУ, 2010. 314 с.
  16. Адміністративно-територіальний устрій України: методологічні основи та практика реформування: монографія / ред.: В. С. Кравців. Львів, 2016. 264 с.

Подібні статті



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.46:37.014.543]:332.1; JEL I22
Сторонянська І. З. Проблеми функціонування освітньої мережі та шляхи її консолідації / І. З. Сторонянська, Л. Я. Беновська // Регіональна економіка. – 2017. – №3(85). – С. 55-64.
Літер.: 9 

Проаналізовано особливості та з’ясовано проблеми функціонування мережі загальноосвітніх закладів у Львівській області. З’ясовано надмірну територіальну розгалуженість і низьку ефективність освітньої мережі. Досліджено зміни в управлінні освітньою сферою, викликані проведенням у країні адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Проаналізовано законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам. Побудовано фінансово-організаційний механізм консолідації освітньої мережі: з’ясовано мету, інтереси, передумови, принципи та інструменти консолідації освітньої мережі. Вирішення проблем пропонується через реалізацію заходів, пов’язаних з переглядом типових штатних нормативів функціонування освітніх закладів, удосконаленням процедури відбору та фінансування опорних закладів, удосконаленням механізму фінансування освітніх закладів через освітню субвенцію. 
загальна середня освіта, фінансування, реформування, мережа освітніх закладів, освітня субвенція 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.341.1:332.1; JEL O18, O31, R11, R58
Давимука С. А., Федулова Л. І. Теоретико-методологічний дискурс сучасного регіонального інноваційного розвитку. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 5-16. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.005_u.php.
Літер.: 29 

Визначено сутність сучасних теоретико-методологічних засад регіонального інноваційного розвитку. Розкрито особливості нового етапу реалізації концепцій сталого розвитку, регіональних інноваційних екосистем, «потрійної спіралі» та їх вплив на формування регіональних інноваційних ініціатив. Серед найбільш значимих сучасних розробок із зазначених питань особливо помітними є загальнометодологічні аспекти креативної економіки, механізми взаємодії креативної економіки і навколишнього середовища, зайнятість і динаміка просторового розміщення креативних індустрій, залежність якості життя від креативних професій; реалізація концепції інклюзивного розвитку. Обґрунтовано положення, що сьогодні реформування інноваційних процесів в Україні на рівні регіонів в умовах посилення процесів інтеграції має започатковуватися на позитивному досвіді розвинених європейських країн та імплементації європейських стандартів децентралізації з врахуванням власних національних особливостей («розумних спеціалізацій»), що дозволить уникнути багатьох помилок, скоротити матеріальні витрати й час, а також оптимізувати власний алгоритм впровадження реформ. 
методологія, наукові концепції, регіональна політика, інноваційна екосистема регіону, інноваційні процеси 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.122:338.45(477); JEL L60
Іщук С. О. Промисловість регіонів України: тенденції і проблеми розвитку. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 17-29. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.017_u.php.
Літер.: 16 

Проведено аналіз поточного стану і результатів промислової діяльності в Україні упродовж 2011-2016 рр. Визначено основні тенденції та проблеми розвитку вітчизняної промисловості на підставі оцінювання динаміки значень множини показників, які характеризують активність (виробничу, експортну, інвестиційну, капітальну, інноваційну) та ефективність (ресурсну, економічну) функціонування промислового сектору національної економіки у регіональному розрізі. Запропоновано низку організаційно-економічних механізмів, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня інноваційної активності в Україні, активізації залучення прямих іноземних інвестицій у промисловість, нарощенню її експортного потенціалу та зниженню собівартості промислової продукції. 
промисловість, виробництво, експорт, активи, інвестиції, інновації, ефективність, розвиток 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.24.021.8; JEL O20, R58
Симоненко В. К. Реформи: адміністративно-територіальна, адміністративна і децентралізації – триєдині / В. К. Симоненко // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 5-9. 

Розглянуто сучасний стан та основні проблеми реалізації адміністративної та адміністративно-територіальної реформ в Україні. Проаналізовано дії виконавчої та законодавчої влади України щодо проведення цих реформ. Сформульовано основні пропозиції щодо їх реалізації. 
адміністративна реформа, адміністративно-територіальна реформа, децентралізація, місцеве самоврядування, територіальні громади 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.322:338.24:352; JEL O16, R53
Жук П. В. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління / П. В. Жук, З. О. Сірик // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 16-22.
Літер.: 15 

Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «інвестиційний потенціал». Запропоновано визначення поняття «інвестиційний потенціал територіальної громади», звернуто увагу на його специфічні риси. Досліджено структуру інвестиційного потенціалу територіальної громади та виділено його основні чинники. Вказано на проблеми формування та використання інвестиційного потенціалу територіальних громад. Розроблено схему механізму управління інвестиційним потенціалом на рівні територіальної громади. 
інвестиційний потенціал, територіальна громада, органи місцевого самоврядування, управлінський вплив, механізм управління 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.55:[331.5:332.1]; JEL О15, R58, J14
Бачинська М. В. Адаптаційні механізми регулювання міграції в контексті трансформації регіональних ринків праці // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 65-71.
Літер.: 12 

Здійснено понятійно-термінологічний аналіз і розглянуто теоретичні основи адаптаційних процесів внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Вивчено та вдосконалено такі визначення, як «адаптація», «соціальна адаптація», «механізми адаптації». Розглянуто та обґрунтовано погляди вчених і психологів на вивчення процесу адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому середовищі, зокрема деталізовано, які саме підходи і моделі найактуальніші і підходять до конкретної ситуації. Проаналізовано чисельність внутрішньо переміщених осіб, їх динаміку від початку переселення, місця розташування та концентрації в різних регіонах України та ступінь навантаження в деяких регіонах. Виділено особливі потреби внутрішньо переміщених осіб, зокрема першочергові та життєво необхідні потреби для адаптації у новому середовищі. Встановлено основні тенденції зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб. Вивчено особливості цього середовища для безболісного звикання до культури і традицій нового середовища, необхідні кожному мігрантові для проходження через процес адаптації та пристосування до нового середовища. Визначено адаптивні механізми та запропоновано адаптивну модель внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Описано, як процес адаптації внутрішньо переміщених осіб у різних регіонах України впливає на функціонування діючих ринків праці та які диспропорції у попиті і пропозиції на робочу силу виникають. Запропоновано створення нових робочих місць і виявлення нових перспективних професій, зокрема виявлено нові перспективні та рентабельні пропозиції праці. Охарактеризовано тенденцію розвитку певного регіону під впливом соціокультурних традицій та особливостей приймаючої області. Проаналізовано різні поведінкові моделі приймаючого соціуму і поведінку самих внутрішньо переселених осіб. Виявлено проекти, які організовують і забезпечують адаптацію та розвиток внутрішньо переміщених осіб у регіоні. Доведено існування діючих товариств, громадських організацій, волонтерських об’єднань, котрі створюють сприятливі умови для адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому соціумі та забезпечення цих осіб матеріальними ресурсами та працевлаштуванням. 
адаптація, соціальна адаптація, адаптивні механізми, внутрішньо переміщені особи, приймаюче суспільство, адаптаційна модель 


Веб-майстер П. Попадюк