Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2022.01.031

Репозитарій ІРД НАНУ УДК 316.34(35):303; JEL H55, I31
Семів Л. К., Мульска О. П. Соціальна вразливість населення України: концептуально-просторове моделювання. Регіональна економіка. 2022. №1(103). С. 31-42. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-1-3.
Літер.: 33

Автори



Семів Любов Казимирівна

доктор економічних наук, професор

провідний науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; професор кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін, факультет фінансів та управління, Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»; професор кафедри менеджменту та соціального забезпечення, навчально-науковий інститут економічних та соціальних відносин, Університет банківської справи

Контакти: semivlubov@gmail.com, semivlk@rambler.ru

Сторінки:



Мульска Ольга Петрівна

доктор економічних наук, старший дослідник

старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»

Контакти: oliochka.mulska@gmail.com, (096)877-3213

Сторінки:

Анотація

Ідентифіковано основні детермінанти поглиблення соціальної резилентності території. На основі просторового підходу та використання методу інтегрального оцінювання досліджено рівень соціальної вразливості населення (2019 р.). Виявлено, що області Західної України (крім Львівської області) мають найбільші значення емпіричного показника соціальної вразливості, що окреслено особливими тенденціями соціально-економічного розвитку визначених областей. Доведено, що інтенсифікація міграційних процесів і соціально-економічні умови розвитку території об’єктивно позначаються на головних характеристиках соціальної системи. Обґрунтовано, що мінімізація поширення соціальної вразливості в регіонах України вимагає формування ефективного механізму державної політики забезпечення соціальної резилентності території.

Ключові слова:

вразливість, соціальна сфера, резилентність, безпека, інтегральний коефіцієнт, Карпатський регіон, індикатор

Посилання

    
  1. Adger W. N., Kelly P. M. Social Vulnerability to Climate Change and the Architecture of Entitlements. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change. 1999. Vol. 4. Pp. 253-266. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1009601904210
  2. Birkmann J., Garschagen M., Kraas F., Quang N. Adaptive urban governance: new challenges for the second generation of urban adaptation strategies to climate change. Sustainability Science. 2010. Vol. 5(2). Pp. 185-206. DOI: https://doi.org/10.1007/s11625-010-0111-3
  3. Farias M. N., Leite J. D. Social vulnerability and Covid-19: considerations based on social occupational therapy. Cadernos Brasileiros de Terapia Ocupacional. 2021. Vol. 29. DOI: https://doi.org/10.1590/2526-8910.ctoEN2099
  4. Hemingway L., Priestley M. Natural hazards, human vulnerability and disabling societies: A disaster for disabled people? Review of Disability Studies. 2006. Vol. 2(3). Pp. 57-68. URL: https://www.rdsjournal.org/index.php/journal/issue/view/v2i3/124
  5. Wong M. C., Teoh J. Y., Huang J., Won S. H. The potential impact of vulnerability and coping capacity on the pandemic control of COVID-19. The Journal of Infection. 2020. Vol. 81(5). Pp. 816-646. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.05.060
  6. van Niekerk L., van Niekerk D. Participatory action research: Addressing social vulnerability of rural women through income-generating activities. Jamba: Journal of Disaster Risk Studies. 2009. Vol. 2(2). Pp. 127-144. DOI: https://doi.org/10.4102/jamba.v2i2.20
  7. Ward P. S., Shively G. E. Disaster risk, social vulnerability, and economic development. Disasters. 2017. Vol. 41(2). Pp. 324-351. DOI: https://doi.org/10.1038/260566a0
  8. Martin S. A. A framework to understand the relationship between social factors that reduce resilience in cities: Application to the City of Boston. International Journal of Disaster Risk Reduction. 2015. Vol. 12. Pp. 53-80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2014.12.001
  9. Стожок Л. Г. Соціальна вразливість та її особливості в період кризи. Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. 2010. Спец. вип. Т. 2. С. 353-361.
  10. Макарова О. В. Пріоритети політики зниження соціальної вразливості. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 2(30). С. 102-111. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2017.02.102
  11. CDC/ATSDR Social Vulnerability Index. ATSDR: Website. 2021. URL: https://www.atsdr.cdc.gov/placeandhealth/svi/index.html
  12. Kulig-Moskwa K., Nogieć J. Wrażliwość społeczna jako determinanta zmian w zarządzaniu organizacją. Prace naukowe Uniwersytetu ekonomicznego we Wrocławiu. 2017. Nr. 496. S. 60-72. URL: https://www.dbc.wroc.pl/Content/41068/Kulig-Moskwa_Wrazliwosc_Spoleczna_Jako_Determinanta_Zmian_2017.pdf
  13. Новікова О. Ф. Соціально-економічна захищеність особи в Україні: проблеми виміру та шляхи розвитку: Соціально-економічна захищеність населення України: зб. матер. міжнар. наук. практ. конф. (Київ, 31 травня – 1 червня 2001 р.). Київ, 2001. С. 112-194.
  14. Савін Є. Є. Державна політика щодо захисту найбільш вразливих верств населення: перспективирозвитку. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. 2013. № 1(43). С. 392-398.
  15. Peek L., Stough L. M. Children with disabilities in the context of disaster: A social vulnerability perspective. Child development. 2010. Vol. 81(4). Pp. 1260-1270. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2010.01466.x
  16. O’Keefe P., Westgate K. N., Wisner B. Taking the naturalness out of natural disasters. Nature. 1976. Vol. 260. Pp. 566-567.
  17. Bergstrand K., Mayer B., Brumback B., Zhang Y. Assessing the Relationship Between Social Vulnerability and Community Resilience to Hazards. Social Indicators Research. 2015. Vol. 122(2). Pp. 391-409. DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-014-0698-3
  18. Andrew M. K., Mitnitski A. B., Rockwood K. Social Vulnerability, Frailty and Mortality in Elderly People. PloS One. 2008. Vol. 3(5). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0002232
  19. Furlong A., Cartmel F., Biggart A., Sweetin H., West P. Youth transitions: Patterns of vulnerability and processes of social inclusion. Edinburgh: Scottish Executive Social Research, 2003.
  20. Chang S. E., Yip J. Z. K., van Zijll de Jong S. L. et al. Using vulnerability indicators to develop resilience networks: a similarity approach. Nat Hazards. 2015. Vol. 78. Pp. 1827-1841. DOI: https://doi.org/10.1007/s11069-015-1803-x
  21. Alwang J., Siegel P. B. et al. Vulnerability: a view from different disciplines. Social Protection Unit, Human Development Network. Social Protection Discussion Paper. 2001. Series No. 0115.
  22. Adger W. N. Vulnerability. Global Environmental Change. 2006. Vol. 16. Pp. 268-281. URL: http://www.geos.ed.ac.uk/~nabo/meetings/glthec/materials/simpson/GEC_sdarticle2.pdf
  23. Реут А. Г. Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції таінновації. Демографія та соціальна економіка. 2008. № 1(9).
  24. Cutter S. L., Finch C. Temporal and spatial changes in social vulnerability to natural hazards. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2008. Vol. 105(7). Pp. 2301-2306. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.0710375105
  25. Flanagan B. E., Gregory E. W., Hallisey E. J., Heitgerd J. L., Lewis B. A Social Vulnerability Index for Disaster Management. Journal of Homeland Security and Emergency Management. 2011. Vol. 8(1). DOI: https://doi.org/10.2202/1547-7355.1792
  26. McLeman R. A., Hunter L. M. Migration in the context of vulnerability and adaptation to climate change: insights from analogues. Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change. 2010. Vol. 1(3) Pp. 450-461. DOI: https://doi.org/10.1002/wcc.51
  27. Mogaji E. Financial Vulnerability During a Pandemic: Insights for Coronavirus Disease (COVID-19). Research Agenda Working Papers. 2020. Vol. 5. Pp. 57-63. DOI: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3564702
  28. Morrow B. H. Identifying and mapping community vulnerability. Disasters. 1999. Vol. 23. Pp. 1-18. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-7717.00102
  29. Лібанова Е. М. Бідність населення України: методологія, методика та практика аналізу. Умань, 2020. 456 с.
  30. Колот А. М., Грішнова О. А. та ін. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія. Київ: КНЕУ, 2012. 501 с.
  31. Садова У. Я. Соціальна політика в Україні: регіональні дослідження і перспективи розвитку: монографія. Львів: ІРД НАН України, 2005. 408 с.
  32. Рущишин Н., Мульска О. Механізм забезпечення соціальної стабільності в умовах інтенсифікації міграційних процесів. Економіка та суспільство. 2021. № 29. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-41
  33. Міграційна активність населення Карпатського регіону України: тенденції, загрози, методи регулювання / ред. Т. Г. Васильців. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020.


Веб-майстер П. Попадюк