УДК 331.522.4:332(477)(045); JEL J24
Уманець Т. В., Шаталова Л. С. Трудовий потенціал регіонів України: інтегральна оцінка в епоху цифровізації. Регіональна економіка. 2025. №3(117). С. 110-124. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2025-3-10
Літер.: 21

Автори



Уманець Тетяна Василівна

доктор економічних наук, професор

професор кафедри економіки та управління національним господарством, Одеський національний економічний університет; старший науковий співробітник відділу розвитку підприємництва, ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України»

Сторінки:

Шаталова Людмила Семенівна

кандидат економічних наук, доцент

старший науковий співробітник відділу розвитку підприємництва, ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України»

Контакти: shatalovaliudmyla@gmail.com

Сторінки:

Анотація

Розглянуто теоретичні питання сутнісного розуміння трудового потенціалу регіонів України та запропоновано авторський підхід до його оцінювання. Зазначено, що впровадження цифрових технологій в господарську діяльність обумовлює зміну характеру трудової діяльності людей. Акцентовано на освітній та науковій складових трудового потенціалу робочої сили як визначального чинника трудової спроможності в умовах цифровізації. Проаналізовано рівень освіти робочої сили в розрізі регіонів України. Виявлено зміни у структурному складі працівників, зайнятих у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями та кваліфікацією в регіонах України. Виявлено сповільнення патентної активності в Україні протягом останніх п’яти років. Визначено стан трудового потенціалу регіонів України у 2021 р. за допомогою інтегрального методу оцінювання на основі групових інтегральних індексів двох блоків: освітнього та інтелектуального. Залежно від досягнутого рівня трудового потенціалу робочої сили регіони України згруповано в три класи. Низький рівень трудового потенціалу робочої сили характерний для більшості регіонів України. Як високий, що обумовлено високим рівнем як освітнього, так і наукового потенціалу, оцінено рівень трудового потенціалу робочої сили в місті Києві.

Ключові слова:

трудовий потенціал, оцінювання трудового потенціалу, регіон, рівень освіти робочої сили, інтелектуальний потенціал, інтегральна оцінка

Посилання


1. Новікова О. Ф., Амоша О. І., Антонюк В. П. та ін. Людський потенціал: механізми збереження та розвитку: монографія. Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2008. 468 c.
2. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: навч. посіб. К. Знання-Прес, 2000. 313 с.
3. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2005. 403 с.
4. Верхоглядова Н. І., Іваннікова Н. А., Лаврінченко О. В. Управління трудовим потенціалом підприємств: монографія. Дніпропетровськ: Пороги, 2007. 284 с.
5. Колот А. М., Герасименко О. О. Інноваційна праця та її інтелектуалізація як стратегічні вектори становлення нової економіки. Економіка і організація управління. 2018. № 1(29). С. 6-23.
6. Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя та регіональні диспропорції: монографія: у 2 т. / ред. Е. М. Лібанова. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, 2012. URL: https://idss.org.ua/monografii/Lud_rozv_2013.pdf
7. Новікова О. Ф., Хандій О. О., Шамілева Л. Л. Втрати трудового та освітнього потенціалу України за період воєнного стану. Бізнес Інформ. 2022. № 5. С. 62-69. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-5-62-69
8. Пономаренко В. С., Гриньова В. М., Салун М. М., Новікова М. М. та ін. Управління трудовим потенціалом. Харків, 2006. 432 с.
9. Чорний Р. С. Розвиток трудового потенціалу просторових форм організації українського суспільства: монографія. Львів: ІРД НАН України, 2013. 327 с.
10. Робоча сила України 2021: стат. зб. К.: Державна служба статистики України, 2022. URL: https://stat.gov.ua/sites/default/files/2023-07/Статистичний%20збірник%20Робоча%20сила%E2%80%AFУкраїни%202021%20рік%E2%80%AF.pdf
11. Грішнова О. А. Освіта як чинник розвитку і економічного зростання України. Демографія та соціальна економіка. 2004. № 1-2. С. 93-101.
12. Kalbouneh A., Aburisheh K., Shaheen L., Aldabbas Q. The intellectual structure of sustainability accounting in the corporate environment: A literature review. Cogent Business & Management. 2023. Vol. 10(2). DOI: https://doi.org/10.1080/23311975.2023.2211370
13. Манів С. З. Інтелектуальний потенціал: його суть та складові. Економіка та держава. 2009. № 6. С. 51-55.
14. Kornieieva Т., Luís A. L., Teixeira N., Rodrigues R. Assessment of Intellectual Potential of the European Population. Economics Ecology Socium. 2024. Vol. 8(2). DOI: https://doi.org/10.61954/2616-7107/2024.8.2-4
15. Бутенко І. А. Теоретико-методичні засади управління персоналом промислового підприємства. Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. 240 с.
16. Brooking A. Intellectual Capital. International Thomson Business Press, 1998. 204 p.
17. Researchers per million inhabitants (FTE). UNESCO: Website. 2023. URL: https://surl.li/mkmdhy
18. Кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за регіонами (2021-2024). Державна служба статистики України: сайт. 2025. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ni.htm
19. Кількість дослідників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за рівнем освіти за регіонами за 2021-2024. Державна служба статистики України: сайт. 2025. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ni.htm
20. Інтелектуальна власність у цифрах. Показники діяльності у сфері інтелектуальної власності за 2023 рік. К.: УКРНОІВІ, 2024. URL: https://ukrpatent.org/atachs/IP-in-Figures-2023-web1-.pdf
21. Уманець Т. В. Регіональний економічний розвиток України: теоретичні основи управління, інтегральна оцінка, діагностика. Донецьк: ВіК. 2007. 340 с.