На основі принципів діалектичної логіки зроблена спроба критичної оцінки перспектив досягнення задекларованих в національній доповіді «Цілі сталого розвитку» завдань та індикаторів, зокрема, досліджені цілі сталого розвитку, які безпосередньо стосуються функціонування сільських територій. Більш глибоко та критично проаналізовано індикатори, що вказують на досягнення цілі 2 «Подолання голоду. Сільське господарство». Зокрема, проведено ретроспективний аналіз споживання окремих видів сільськогосподарської продукції (молока, м’яса, фруктів) та визначено проблеми, що стоять на заваді досягнення визначеного рівня споживання. Обґрунтовано взаємозв’язок між сталим сільським господарством та сталим розвиток сільських територій. Оскільки невеликі агроформування відіграють ключову роль в забезпеченні зайнятості у сільській місцевості та підтримують соціальну сферу, досягнення цілей сталого розвитку сільських територій нерозривно пов’язане з їх діяльністю. Запропонована модель взаємодії аграрних підприємств та сільських територій в процесі переходу до концепції сталого розвитку, де визначено взаємозв’язок між завданнями менеджменту учасників процесу. 

сталий розвиток, цілі сталого розвитку, сільські території, сільське господарство