Розроблено формалізований методичний підхід до визначення розміру диференціальної екологічної ренти як різниці між прибутком господарюючого суб’єкта, котрий безкоштовно використовує асиміляційний потенціал природи, і середнім прибутком господарюючих суб’єктів, що максимально відновлюють асиміляційні функції екосистем. Але доцільною є розробка не однієї універсальної методики, а кількох, оскільки гнучкої методики вилучення екологічної ренти може не бути. Одна методика може базуватись на врахуванні принципу «забруднювач платить», а інша – на споживанні ресурсів різної якості тощо. Запропоновано методологічний підхід до визначення розміру рентної плати за використання асиміляційних послуг екосистем – екологічного рентного платежу. Розроблено методологічний підхід до оцінювання вартості використання асиміляційного потенціалу навколишнього природного середовища (лісів, води, повітря, ґрунтів) на основі оцінки вартості штучної утилізації відходів та ін., що збагатило економічну теорію. Розроблено гнучкий економічний механізм вилучення екологічної ренти в природокористувачів і спосіб її розподілу на базі створення в Україні інституту громадянської власності на природні ресурси. 

формалізація оцінки екологічної ренти, інноваційна методологія оцінки, екологічний рентний платіж, справедливий розподіл екологічної ренти, інститут власності громадян на природні ресурси 

Запропоновано організаційно-економічний механізм децентралізації управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення при їх видобуванні. Розкрито особливості цього механізму, який полягає в капіталізації гірничої ренти з подальшим трансформуванням у цінні папери (акції) тих гірничих підприємств, які здійснюють видобування корисних копалин, розміщених на території цих громад. Зазначено, що такий підхід до децентралізації владних повноважень щодо управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення забезпечить сталий розвиток цієї громади, а також його практична імплементація не потребує внесення у чинне законодавство, що регулює гірничі відносини у сфері надрокористування, будь-яких змін і доповнень. Крім цього, у статті запропоновано механізм хеджування фінансових ризиків місцевих територіальних громад при розробці родовищ корисних копалин місцевого значення, що розташовані на їх території. 

організаційно-економічний механізм, капіталізація, децентралізація владних повноважень, родовища корисних копалин місцевого значення