Розглянуто проблему дисбалансу фізичного і грошового ВВП як причину нестабільності цін. Відзначено, що обсяг фізичного ВВП формується обсягом задіяного капіталу і зайнятої праці, а грошового ВВП – обсягом і ціною одиниці фізичного ВВП. Підкреслено, що при балансі обсягів фізичного і грошового ВВП ціни на товари і тарифи на послуги є незмінними. Індикатором оцінки дисбалансу ринків і економіки загалом запропоновано урядові України і НБУ застосовувати індекс дефлятора – відношення індексу грошового ВВП до індексу фізичного ВВП, який за балансу дорівнює одиниці; за інфляції – більше одиниці, за дефляції – менше одиниці. Здійснено оцінку динаміки індексів фізичного і грошового ВВП в Україні, виявлено їх асинхронну динаміку, хронічну інфляцію, яку викликає відставання виробництва до потреб споживання фізичного ВВП, що викликає зростання попиту на гроші і надмірне зростання грошового ВВП. Зроблено висновки і рекомендації урядові України та НБУ щодо необхідності активізації інвестицій для зростання обсягу виробництва фізичного ВВП та оптимізації грошового ВВП задля досягнення їх балансу. 

регулювання економіки, фізичний ВВП, грошовий ВВП, індекси руху ВВП, дефлятор ВВП, дисбаланс фізичного і грошового ВВП, стабілізація цін і ринків 

Розглянуто питання балансу національних витрат і національного доходу. Відзначено, що обсяги національних витрат формуються витратами населення на споживчі товари і послуги та підприємств на матеріальні ресурси для виробництва товарів і послуг. Підкреслено і обґрунтовано, що при балансі національних витрат і національного доходу ціни, тарифи і обіговість грошей є незмінними. За переважання номінального ВВП над фізичним – прояви дисбалансу і підвищення цін, при переважанні фізичного ВВП над номінальним – прояви дисбалансу і зниження цін. Здійснена оцінка обсягу і динаміки двох форм ВВП в Україні і виявлено їх дисбаланс у часі: номінальний ВВП переважає реальний ВВП. Розраховані коефіцієнти добутків індексів виявили інертність, яка виражає високі темпи щорічного зростання національних витрат і попиту на гроші, через що бюджети більшості домогосподарств населення, підприємств і уряду стають неплатоспроможними. Зроблено узагальнені висновки для регуляторів руху грошового і фізичного продукту. 

баланс, інвестиційні потоки, національні витрати, національні доходи, регулювання 

Розглянуто питання стабілізації валютного курсу методом регулювання макроекономічної рівноваги. Відзначено, що валютний курс є результуючою ціновою змінною співвідношення фізичних обсягів експортно-імпортного обміну. Розкрито взаємозв’язок натуральної і грошової форми головної тотожності національних рахунків і формування ціни одиниці продукту (товару) на товарному ринку та курсу одиниці валюти (гривні) на валютному сегменті фінансового ринку. Здійснено оцінку рахунку руху капіталу і рахунку поточних операцій платіжного балансу України. Обґрунтовано модель рівноваги пропозиції валюти і попиту на гривню та попиту на валюту і пропозицію гривні. Запропоновано розраховувати коефіцієнти пропозиції валюти і попиту на валюту, які за рівнем більше чи менше одиниці вказуватимуть на тенденції девальвації чи ревальвації валюти (гривні) і напрями валютної політики регуляторів (НБУ та уряду України) щодо стабілізації її курсу. Рекомендовано регулювання макроекономічної рівноваги і стабілізації валютного курсу здійснювати активізацією фінансових і реальних інвестицій для прискорених темпів виробництва фізичного обсягу продукту, його експорту та оптимізації імпорту. 

гроші, валюта, платіжний баланс, рахунок руху капіталу, поточний рахунок, чистий експорт 

Розглядаються проблеми розбалансованості економіки регіонів України і методологічні підходи до становлення їх рівноваги, стабілізації і зростання. Обґрунтовано принципи децентралізації управління і регулювання рівноваги регіональної економіки органами місцевої влади на засадах функціонування ринкової економіки. В основі моделі рівноваги економіки і функцій основних регуляторів області представлено обласний попит на гроші й обласну пропозицію натурального продукту як ключові параметри рівняння збалансованої економіки. На прикладі Львівської області здійснено оцінку динаміки обсягів попиту на гроші і пропозиції натурального продукту та розрахунок реальних параметрів розбалансованої економіки області. Запропоновано організаційно-управлінські та фінансово-інвестиційні заходи стабілізації економіки. Представлено механізм зміни показників моделі в процесі зниження відсоткової ставки і зростання оборотності грошей і їх вплив на стабілізацію цін у процесі досягнення граничної норми накопичення інвестицій. 

децентралізація, регіональна економіка, попит на гроші, пропозиція натурального продукту, рівновага економіки, відсоткова ставка, оборотність грошей, норма накопичення 

Зроблено акцент на проблемі тривалого депресивного стану економіки України і її регіонів. Узагальнено досвід дослідження і виявлення причин розбалансованості економіки класиками економічної теорії і дослідження українських учених щодо пошуку шляхів стабілізації економіки в Україні. Запропоновано застосувати модель економічної системи як кількісні співвідношення обсягів натурального продукту і його ціни та грошей і їх оборотності для регулювання і стабілізації національного доходу і національних витрат через зростання граничного продукту задіяних у виробництво праці і капіталу. Обґрунтовано умови «золотого правила» як співвідношення індексів продуктивності, доходів і витрат, дотримання яких забезпечить рівновагу і стабільність ринків, регіонів і економіки загалом. Висвітлено взаємозв’язок коливань в економіці з недотриманням умов «золотого правила». Підкреслено необхідність застосувати регулятивні засоби з врахуванням ефектів продуктово-цінової дихотомії. 

кількість натурального продукту, ціна продукту, кількість грошей, оборотність грошей, національний дохід, національні витрати, розбалансованість економіки, продуктивність праці і капіталу, рівновага економіки 

Поставлено питання оцінки традиційної фінансово-ринкової регулятивної системи за концепцією Дж. М. Кейнса, в основу якої покладено зростання сукупного попиту задля пожвавлення споживання і піднесення інвестиційної активності. На основі моделей фінансового і товарного ринків доведено, що зростання сукупного попиту у формі грошової пропозиції неминуче викликатиме зростання навіть у короткостроковому періоді. Зазначено, що ключовими факторами на фінансовому ринку є кількість фінансового капіталу, на товарному – кількість натурального продукту і суми грошей для їх обігу, а результуючими – оборотність грошей і ціни на обох ринках. Підкреслено, що причиною зростання інфляції і появи фінансових криз є асинхронний рух трендів фінансового капіталу, натурального продукту і грошової пропозиції на користь останньої. Запропоновано і обґрунтовано сутність балансової регулятивної системи, в основі якої є регулювання синхронного руху обсягів грошової пропозиції і натурального продукту. Представлено модель взаємозв’язку трендів натурального продукту і ціни одиниці продукту з нормами нагромадження і споживання при розподілі національного доходу та їх регулювання з боку НБУ та уряду України щодо становлення балансової рівноваги ринків і економіки. 

вільні кошти, інвестиції, натуральний продукт, національний дохід, система регулювання, балансова рівновага, норма нагромадження, норма споживання 

Обґрунтовано методологію формування ліберально-централізованої фінансово-ринкової регулятивної системи. Виявлено відношення пропорцій приватної і неприватної власності як основу ліберального залучення інвестицій і праці задля виробництва продукту та отримання прибутку і централізованого регулювання сукупного попиту як фактора пожвавлення споживання й активізації виробництва. З’ясовано, що ліберально-централізована фінансово-ринкова регулятивна система призводить як до відносної рівноваги фінансового і товарного ринків, так і до виникнення ліквідних і платіжних криз. 

приватна і неприватна власність, сукупний попит, грошова пропозиція, інвестиції, натуральний продукт, криза ліквідності, платіжна криза 

Поставлено проблему створення системи регулювання фінансового ринку. Запропоновано концепцію конвергенції національних і регіональних інтересів суб’єктів фінансового і суміжних з ним ринків. Обґрунтовано науково-теоретичні положення, регулятори і результуючі показники функціонування регулятивної системи за умови дії регуляторів «не за правилом» і «за правилом». Представлено схематичну модель механізму формування системи конвергентного розвитку національної і регіональної економіки. 

регулятивна система, конвергенція, грошова пропозиція, фінансовий капітал, інвестиції, натуральний продукт, національний дохід, грошовий попит 

Обґрунтовуються особливості руху і схильність до капіталізації цінних паперів, формування функціонально-регіональних рівнів ринку цінних паперів. Розкриваються економічні основи механізму підвищення капіталізації цінних паперів та підходи до прогнозування зростання маси і вартості капіталу в економіці регіону. 

рух капіталу, цінні папери, капіталізація, відсоткова ставка, прибуток, фінансово-виробнича функція