Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Ґжебик Маріола



Ґжебик Маріола

доктор наук, доцент

професор кафедри економіки і менеджменту, економічний факультет, Жешувський університет

Контакти: mgrzebyk@op.pl, mgrzebyk6@gmail.com

Сторінки:



Співавтори



Персцєняк Агата

Пухальська Катажина



Публікації



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.48:339.92(477)(438); JEL L14, L83
Персцєняк А., Пухальська К., Ґжебик М. Характеристика чинників, що визначають міжнародне співробітництво між Польщею та Україною у сфері туризму - погляд із Польщі. Регіональна економіка. 2018. №2(88). С. 98-104. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.02.098_u.php.

Літер.: 20


Сучасні світові процеси сприяють розвитку різноманітних форм міжнародної співпраці в різних сферах. Туризм є однією з тих сфер, які характеризуються високою динамікою розвитку впродовж останніх років, тому його вважають важливим інструментом вирішення економічних, екологічних, соціальних і культурних проблем. У глобальному масштабі туризм розглядається як пріоритетний сектор, завдяки його позитивному впливу на економіку. Він виконує в основному макроекономічну функцію та стимулює соціально-економічний розвиток туристичних напрямків, а отже і національної економіки, шляхом збільшення доданої вартості і ВВП та надходжень іноземної валюти від туристичних послуг, стимулювання розвитку підприємництва та інфраструктури, створення нових робочих місць і збільшення доходів населення туристичних регіонів.
Метою статті є виявлення впливів і характеристика чинників, що сприяють або блокують розвиток міжнародного співробітництва у сфері туризму в прикордонних областях Польщі та України. Відповідно до концепцій інституційної економіки було визначено основні інституції, що підтримують розвиток співробітництва в регіоні і відповідають за формування політики співпраці. Дослідження проведено у 2018 р. у відповідним чином відібраних відділеннях інституцій, відповідальних за це співробітництво. Чинниками, що обмежують розвиток співробітництва у сфері туризму, які згадувались найчастіше, є політична ситуація на східному кордоні, українські та польські законодавчі норми, часті зміни в органах місцевого самоврядування та чинники, пов’язані з перетином кордонів. З іншого боку, сприятливими для співпраці виявилися неформальні зв’язки, зацікавленість у нових перспективах співпраці, міжрегіональні угоди та програми співпраці, членство Польщі в ЄС та сучасні засоби комунікації. Ці чинники сформовано в три групи – соціокультурні, політичні та економічно-фінансові та доведено, що фактори соціокультурної групи мають найбільший вплив на міжнародну співпрацю у сфері туризму.
Проаналізовано дослідження вчених щодо моделей міжнародної співпраці у сфері туризму та інституційного середовища його розвитку. Особливу увагу приділено ролі підприємців, спільноти та органів влади у сприянні сталій та ефективній співпраці на міжнародному рівні та подоланню проблем диспропорцій розвитку. Зокрема, наголошується важливість їхніх спільних зусиль у сферах консультаційних послуг, доступу до інформації та інституційної підтримки. 
туризм, міжнародне співробітництво, Польща, Україна 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 352/354
Grzebyk M. Investments in human resources in self-government administrations [Інвестиції в людські ресурси в адміністраціях місцевого самоврядування] / M. Grzebyk // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2015. – №1(75). – P. 152-156.

Літер.: 15


Зараз ми можемо спостерігати зростаючу роль людського капіталу в адміністраціях місцевого самоврядування. Від найманих людей залежить спосіб і метод організації праці, а також можливість кращого задоволення потреб місцевої громади і турбота про підопічну область. Чим цінніші працівники, тим краща буде якість роботи адміністративної одиниці. Дослідження було проведено в муніципалітеті міста Жешув у травні 2014 р. за допомогою опитування. Тематика стосувалась співробітників у муніципальному офісі, їх задоволення та аналізу опитування. Метою статті є аналіз інвестицій у людський капітал на основі муніципального бюро Жешува. Результати дають можливість спостерігати як позитивні, так і негативні явища інвестицій у галузі людського капіталу в конкретному місті. 
інвестиції, людські ресурси, розвиток, самоврядування, адміністрація 


Веб-майстер П. Попадюк