Предметом публікації є військові об’єкти, які функціонують як туристичні пам’ятки. Ці питання дуже важливі з точки зору нових форм туризму, які останнім часом набувають все більшого розвитку, а саме – військового туризму.
Значні можливості для розвитку цього виду туризму є в Польщі. Туристи, зацікавлені цією темою, можуть відвідати історичні поля битв, пройти маршрутами військових доріг, оглянути будівлі фортець і військових споруд, оглянути експозиції численних військових музеїв, взяти участь у реконструкції великих історичних подій. Чимало могутніх армій проходило через територію Польщі, яка розташована поміж наддержавами. Росіяни, німці, австрійці та французи залишили укріплення, фортеці і споруди. У Польщі, мабуть, немає місця, де в останні століття не проходили бої чи не будувались споруди або оборонні лінії.
У Польщі існує понад 16 000 фортифікаційних споруд різних типів. Метою статті є показати, що військові об’єкти мають величезний туристичний потенціал і викликають великий інтерес у туристів, а також представити туристичне багатство таких місць на прикладі фортеці Замосць.
Abstract: The subject-matter of this publication is military installations functioning as tourist attractions. The issues are crucial from the point of view of a new form of tourism which has been developing recently, namely military tourism. The great virtues of this tourism can been found in Poland. Tourists interested in this subject-matter can visit historical battle fields, routes of march-pasts, watch fortifications and exhibitions of numerous military museums, participate in reconstructions of great historic events because huge armies came across Poland situated between superpowers. Russians, Germans, Austrians and the French left fortifications and fortresses. There is probably no place in Poland where battles did not take place or defensive lines were not built. In our country there are more than 16 thousand fortification objects of different types. The aim of the publication is to show that military installations have huge tourist potential and they arouse huge interest of tourists, and to show tourist treasures of such places on the example of Zamosc Fortress. 

військовий туризм, військові об’єкти, фортеця Замосць 

Наведено значні зміни у територіальній структурі польського сільськогосподарського сектору після 1989 р., які відбулися завдяки переходу до правил ринкової економіки та переорієнтації управлінців на максимізацію прибутку. Основні напрями змін аграрної структури відбувалися у два етапи: у 1989-1993 рр. під час адаптації сільського господарства до правил ринкової економіки, а другий етап зміни відбувся в 1994-2002 рр. і був пов’язаний з поглинанням сільськогосподарських активів колишнього державного сектору державним казначейським агентством сільськогосподарської власності, а також окремими особами. Застосовані дії тодішніх урядів ініціювали реструктуризацію та модернізацію польського сільського господарства, а ініційована передача земель – повністю контрольована державою – передачу до індивідуальних господарств, мінімізуючи участь державного сектору на загальній площі земель, що використовуються в сільському господарстві. Результатом цих змін стало те, що частка домогосподарств, яким належало від 2 до 5 гектарів, значно збільшилась за рахунок купівлі або лізингу нових земель, а ефективність сільського господарства зросла. 

аграрна структура, ринкова економіка, реструктуризація, фермерські господарства, державний сектор, трансформація 

Представлений розвиток агротуризму у транскордонному регіоні (Польща–Україна–Білорусь), а саме в місцевості Ленчинсько-Влодавске Приозер’я. Цей регіон є місцем переплетіння дуже важливого функціонально-природного потенціалу, а саме: долина ріки Буг, водно-болотні угіддя Полісся та краєзнавчий Собіборський Парк. Річка Буг є своєрідною краєзнавчою віссю в цій місцевості, а також екологічним коридором, який має міжнародне значення. Цей регіон характеризується унікальним і чітким поєднанням багатьох культур. З давніх-давен тут формувалася польська культура, руська (українська, білоруська), литовська, татарська та єврейська. Результати опитувань, проведених в агротуристичних господарствах Приозер’я підтверджують той факт, що щораз більше іноземних громадян відвідують цю місцевість із туристичною метою. Цей прогноз є позитивним, оскільки завдяки відповідному впровадженню та вдосконаленню пропозицій агротуристичних господарств на законодавчому рівні, можна збільшити потік туристів із східних прикордонних територій Польщі, а саме з України та Білорусі. Природні та культурні цінності Приозер’я сприяють розвитку агротуризму, який дає можливість покращення бюджету господарств на всій транскордонній території. Так звана «мода» на агротуризм є альтернативою з точки зору комерційного туризму. 

агротуризм, прикордонна територія, культурні цінності, природні цінності