Мета. Метою дослідження є обґрунтування дуальної природи взаємодії між відновленням інфраструктури та місцевим економічним розвитком деокупованих територій на основі оцінювання прямого та зворотного впливів їх і визначення характеру такої взаємодії в межах концепції замкнутого ланцюга когерентності. Методологія. Методологічну основу дослідження становить поєднання концептуального, факторного, індикативного та матричного підходів до оцінювання взаємодії між відновленням інфраструктури та місцевим економічним розвитком. Використано методи теоретичного узагальнення, логічного моделювання, порівняльного та каузального аналізу для розвитку концепції дуальної природи взаємодії та обґрунтування замкнутого ланцюга когерентності. Індикативний підхід застосовано для формування системи розрахункових показників, матричний метод ? для оцінювання інтенсивності когерентних зв’язків і типологізації каналів когерентності. Дослідження реалізовано у формі триетапного оцінювання на основі використання даних Іванківської територіальної громади за 2022-2024 рр. за відсутності необхідної статистичної інформації застосовано релевантні проксі-показники. Результати. У дослідженні обґрунтовано необхідність послідовного оцінювання впливу відновлення інфраструктури на місцевий економічний розвиток і місцевого економічного розвитку на відновлення інфраструктури з подальшою комплексною інтерпретацією отриманих результатів з позицій концепції замкнутого ланцюга когерентності та дуальної природи взаємодії. Установлено, що в Іванківській територіальній громаді ця взаємодія має асиметричний характер: на початкових трансформаційних ітераціях визначальну роль відігравало інфраструктурне відновлення, тоді як подальша активізація малого підприємництва, повернення населення та інвестиційної діяльності сформували передумови для переходу місцевого економічного розвитку до ролі джерела ресурсів наступних циклів відбудови. Це підтверджує дуальну природу впливу, що проявляється в послідовній зміні функціональних ролей відновлення інфраструктури та місцевого економічного розвитку. Оригінальність. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концепції дуальної природи взаємодії між відновленням інфраструктури та місцевим економічним розвитком деокупованих територіальних громад. Розроблено та емпірично апробовано триетапний підхід до оцінювання, який забезпечує послідовний перехід від аналізу окремих напрямів впливу до визначення характеру їхньої взаємодії як прояву дуальної природи єдиного процесу територіального розвитку. Практична цінність. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованого підходу для оцінювання взаємодії між відновленням інфраструктури та місцевим економічним розвитком під час стратегічного планування повоєнного відновлення територіальних громад. Отримані результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування для визначення пріоритетів інвестування, ідентифікації ключових каналів когерентності, оцінювання спроможності місцевої економіки підтримувати подальші процеси відновлення та формування передумов самопідтримуваного територіального розвитку. 

відновлення інфраструктури, місцевий економічний розвиток, когерентність, дуальна природа, оцінювання впливу, деокуповані громади, відновлення територій 

Розглянуто взаємозв’язок між сталим будівництвом і місцевим економічним розвитком на деокупованих і постраждалих територіях України. Обґрунтовано важливість будівельної галузі для економічного відновлення регіонів, які зазнали значних руйнувань під час війни, на прикладі Київської області. Детально проаналізовано стан будівельної галузі до та після початку повномасштабного вторгнення, показано її роль як одного з ключових драйверів місцевого економічного розвитку. Представлено методичні рекомендації щодо оцінювання впливу будівництва на місцевий економічний розвиток за допомогою адаптованої матриці впливу, яка містить ключові соціально-економічні та галузеві показники. Проаналізовано підходи до визначення мультиплікативного ефекту будівництва через розрахунок мультиплікаторів доходів, податків і нерухомості. Зазначено, що, попри значний потенціал будівельної галузі в підтримці місцевих бюджетів і створенні робочих місць, її вплив на розвиток ринку нерухомості та загальне підвищення доходів населення є обмеженим. Розроблено пропозиції щодо подальшого розвитку політики відновлення, яка стимулювала би залучення інвестицій та посилювала участь місцевих органів влади та громадськості в повоєнній відбудові. 

стале будівництво, місцевий економічний розвиток, деокуповані території, будівельна галузь, мультиплікативний ефект, матриця впливу, відновлення 

Статтю присвячено обґрунтуванню методичного патерну з оцінювання економічних і соціальних результатів розбудови територій відновлення та його апробації на прикладі територіальних громад Донецької області. На основі аналізу чинного нормативно-правового законодавства ідентифіковано території відновлення в Донецькій області та запропоновано пул показників, що відображують ключові економічні та соціальні результати розбудови цих територій в умовах війни. За підсумками оцінювання соціально-економічних результатів розбудови територіальних громад у Донецькій області наголошено на тому, що в умовах війни деяким територіям відновлення вдається швидше відроджувати свій соціально-економічний потенціал. Представлено декомпозицію частки місцевих податків і зборів у загальному обсязі доходів бюджету в розрізі територіальних громад Донецької області. Беззаперечним лідером визнано Краматорську міську територіальну громаду. До аутсайдерів соціально-економічного відновлення віднесено Андріївську, Криворізьку, Шахівську та Комарську громади, що зумовлює необхідність посиленої уваги до них з боку держави та органів місцевого самоврядування, а також розроблення дієвих пропозицій щодо покращення результатів розбудови цих територій у воєнний час. 

економічні та соціальні результати, патерн, оцінювання, території відновлення, розбудова, територіальні громади, Донецький регіон 

Подано методичні рекомендації щодо формування ідентифікаційного профілю територіальної громади. Визначено, що ідентифікаційний профіль територіальної громади – це таблично-графічне зображення взаємозв’язку її основних характеристик, який дозволяє об’єднувати унікальні ознаки громади та здійснювати коректне порівняння їх у різних площинах, а також формувати перелік титульних рис унікальності. Методичні рекомендації щодо формування ідентифікаційного профілю територіальної громади апробовано на прикладі Новопсковської територіальної громади та побудовано її ідентифікаційний профіль. Зроблено висновки та пропозиції щодо напрямів його практичного використання. Розроблено науково-методичний підхід до порівняння результатів ідентифікації в площині «громада - регіон» для формування переліку титульних рис унікальності кожної територіальної громади в межах регіону. На його основі побудовано узагальнений розпізнавальний Distinctive-ідентифікаційний профіль територіальних громад Луганської області та визначено перелік титульних рис унікальності Новопсковської територіальної громади. Обґрунтовано, що застосування ідентифікаційних профілів територіальних громад дозволяє забезпечити більш якісне планування їхнього розвитку та здійснювати корегування наявних довгострокових програм і проєктів, зокрема регіональних. 

територіальні громади, профіль, ідентифікація, критерії оцінювання, розвиток, методичні рекомендації, науково-методичний підхід