Регіональна економіка -- 2021 рік, №4(102)

Проаналізовані наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені дослідженню економічних проблем та інституційних аспектів регіонального розвитку в умовах глобалізації. Виявлені провідні глобалізаційні чинники впливу на ендогенний розвиток регіонів у сучасних соціально-економічних умовах. Визначені основні тенденції та перспективи їх використання в коротко – та середньостроковій перспективі. З’ясовано, що найбільш контраверсійним впливом з погляду збільшення потенціалу ендогенного зростання економіки регіонів є глобалізаційні чинники, уособлені нетарифними обмеженнями, завуальованими екологічними, суспільно-психологічними або безпековими мотивами та аргументами. До основних пріоритетів мінімізації деструктивного впливу відповідних чинників деглобалізаційного характеру віднесено активізацію дво – та багатосторонньої співпраці між регіонами, диверсифікацію форм та інтенсифікацію процесів транскордонного співробітництва з їхньою участю, посилення відкритості регіональних економік, впровадження сучасних принципів демократичного управління та міжсекторного партнерства. 

глобалізаційні чинники, деглобалізація, ендогенний розвиток регіонів, регіональна економіка, потенціал саморозвитку регіону 

Розглянуто визначення та сутність поняття «інтеграція мігрантів» у контексті вимушеної внутрішньої міграції в Україні. Проаналізовано стан внутрішньої вимушеної міграції у країні як наслідок тривалого військово-політичного конфлікту. Визначено основні індикатори інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Встановлено характер, зміст та учасників сучасного процесу інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Визначено умови та головні фактори успішної інтеграції внутрішніх мігрантів. Сформовано показники вимушеного переміщення, які мають бути враховані під час розроблення інструментів інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано виклики, з якими стикаються вимушені мігранти-переселенці та мешканці приймаючих громад. У ролі специфічної фокус-групи внутрішньо переміщених осіб розглянуто працівників переміщених навчальних закладів вищої освіти. Надано результати соціологічного дослідження рівня інтегрованості працівників переміщеного університету. Проаналізовано показники самооцінювання вимушеними мігрантами рівня інтегрованості в місцеві громади. Здійснено зіставлення показників інтегрованості викладачів переміщеного університету з аналогічними показниками по Україні загалом. Здійснено оцінювання рівня довіри викладачів-переселенців до місцевої громади та колег-переселенців. Встановлено основні причини відсутності повної довіри переселенців місцевим жителям. Визначено шляхи посилення та поглиблення інтеграції переселенців до приймаючих громад. 

внутрішня вимушена міграція, інтеграція мігрантів, внутрішньо переміщена особа, приймаюча громада, умови інтеграції, Національна система моніторингу, індикатори інтеграції, самооцінювання інтегрованості, переміщений університет, довіра 

Розглянуто концептуальні засади інклюзивної освіти в Україні. Схематично представлено та охарактеризовано першорядні виміри доступності освітніх послуг (правовий, економічний, соціальний та глобальний). Визначено різні критерії доступності щодо освітніх послуг з огляду на виміри її розгляду. Узагальнено основні права людини у сфері освіти, зокрема в частині отримання її безкоштовно. Обґрунтовано системні заходи із забезпечення конкурентоспроможності освіти. На основі аналізу Конституції України та Національної доктрини розвитку освіти визначено критерії доступності у сфері освіти в аспекті положень забезпечення рівного доступу громадян до якісної та безоплатної освіти. Аналіз політики держави в забезпеченні реалізації права на безоплатну освіту в Україні дозволив охарактеризувати її головні підходи та визначити сутність такої політики. 

навчальні заклади, право на освіту, безоплатна освіта, конкурентоспроможність, освітні послуги 

Визначені основні напрями регулювання фармацевтичного ринку в сучасних умовах, оскільки на нього впливає багато ендо- та екзогенних чинників: стан здоров’я, рівень життя, платоспроможний попит населення, регіональні диспропорції. Це пов’язано з тим, що в умовах ринкового розвитку найсуттєвіші перетворення відбуваються в соціально-трудовій сфері, зокрема у сфері охорони здоров’я. Основною метою статті є дослідження стану та тенденцій розвитку фармацевтичного ринку та пошук напрямів його регулювання в контексті соціального забезпечення населення. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення означеної проблеми засвідчила, що українські та зарубіжні вчені досліджували ці питання, проте в сучасних умовах виникає потреба в пошуку нових напрямів регулювання фармацевтичного ринку для оптимального соціального забезпечення населення. Дослідження цього питання здійснено в такій логічній послідовності: визначення результатів, формування основних завдань і напрямів дослідження стану фармацевтичного ринку, аналіз напрямів регулювання фармацевтичного ринку в контексті соціального забезпечення населення. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали система економічних законів, понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної теорії та прикладної економіки, статистичні дані. Загальною методологічною основою дослідження є абстрактно-логічний комплексний підхід, методи аналізу та синтезу. Об’єктом дослідження стали показники впровадження державної програми «Доступні ліки», оскільки саме вони сприяють пошуку напрямів регулювання фармацевтичного ринку в контексті соціального забезпечення населення. Зроблено висновки про стан впровадження цієї програми та її вплив на демонополізацію фармацевтичного ринку, запропоновані нові напрями його регулювання через підвищення ролі малого та середнього бізнесу для більш якісного обслуговування та соціального забезпечення населення. 

фармацевтичний ринок, соціальне забезпечення, демонополізація ринку, реімбурсація вартості ліків, дофінансування, державний аукціон, торгівля медичними препаратами 

З використанням річних даних 37 країн за період 2010-2018 рр. за допомогою перехресної регресійної моделі проаналізовано залежність середнього темпу зростання ВВП від декількох показників, що зазвичай аналізуються в контексті теорії оптимальної валютної зони (ОВЗ): відкритість для зовнішньої торгівлі та потоків капіталу, інфляція, синхронізація циклів ділової активності. Відповідні залежності також оцінено для квартальних даних української економіки за період 2010-2020 рр. Отримано сприятливу залежність показника ВВП від обсягів зовнішньої торгівлі та зниження інфляції, що відповідає критеріям ОВЗ. Водночас подібний стимулювальний вплив потоків капіталу для України відрізняється від цілком протилежного результату для перехресної вибірки 37 країн. Країни з вищим початковим рівнем ВВП на душу населення мають нижчий темп зростання ВВП, що відповідає припущенням неокласичних моделей довгострокового зростання доходу. Для досліджуваних країн не виявлено залежності економічного зростання від синхронізації з ВВП країни-найбільшого торговельного партнера. Натомість економічне зростання в Україні щільно корелює з динамікою ВВП єврозони, що свідчить на користь євроінтеграційного процесу. 

оптимальна валютна зона, економічне зростання, відкритість економіки, перехресна регресія, Україна 

Базуючись на результатах аналізу сучасних економічних теорій, автори визначають сутність і з’ясовують роль локалізму, а також похідних від нього понять, що сформувались під впливом глобалізації та регіоналізації світового економічного простору. Виокремлені методологічні фундаменти локалізації, трансформації гомогенної та гетерогенної структур сучасних регіонів, інструментів регіональної і локальної безпеки та багатьох інших розробок. Зазначені тренди розвитку локальних територій, зокрема локалізму. Виявлені переваги й ризики глобальної локалізації (новий організаційний дизайн, оптимізація витрат, глобальний хабізм, щораз більша сингулярність). Встановлено, що важливою ідентифікаційною базою локалізації є параметризація і платформізація, що дозволяє місцевим урядам обрати відповідну стратегію розвитку (розширювальна, звужувальна, кібернетична). Відтак зроблено висновок, що під локалізацією слід розуміти складний мультиструктурний економічний і соціокультурний процес розвитку мікрорегіонів і гармонізацію їх за допомогою селективних інструментів регулювання та вивіреної моделі конкурентних відносин між окремими таксономічними одиницями. Визначено особливості європейської локально-регіональної таксономії і показана роль механізмів та інструментів ЄС у процесі регулювання розвитку локальних моделей. 

глобалізм, регіоналізм, локалізм, локалітет, NUTS, ЄС 

Прогрес цифрових технологій відкриває нові можливості для економічного зростання загалом та активізації промислового виробництва зокрема. У межах багаторівневого структурно-функціонального підходу висвітлено сутність, основні переваги та проблемні аспекти цифровізації промислових систем локального, регіонального та національного рівнів, а також виділено ключові чинники успішної модернізації процесів проєктування, виробництва та споживання промислової продукції під впливом залучення інформаційно-цифрових технологій. Розглянуто напрями модернізації системи управління промисловим розвитком в Україні. Запропоновано матричну структуру формування програмних завдань з підтримки цифровізації промислової системи регіону, що дозволить скоординувати діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, наукових та освітніх установ, бізнесу, громадських організацій для підтримки заходів, що сприяють цифровізації промислової системи регіону, генеруванню та адсорбції відповідних інновацій. Для успішної цифровізації промислових систем локального рівня запропоновано широке використання методів бенчмаркінгу. 

промислові системи, цифровізація, Індустрія 4.0, багаторівневий структурно-функціональний підхід, рівні управління, регіональні програми