УДК 332:711.432:351.85 (477.83) Кушнірецька О. В. Метрополійна функція у сфері культури: підходи до дослідження та аналізу / О. В. Кушнірецька // Регіональна економіка. – 2014. – №3(73). – С. 98-108. Літер.: 8
Автори
Анотація
Обґрунтовано актуальність процесів метрополізації, що характеризуються концентрацією фінансово-економічного, культурного, управлінського потенціалу у великих містах-метрополіях і детермінуються реалізацією метрополійних функцій. Визначено сутнісне розуміння метрополійної функції у сфері культури як діяльності щодо забезпечення формування та розширеного відтворення культурних ресурсів, що формують еталонні зразки соціального досвіду у сфері культури та впливає на прилеглі метрополійні території та просторові форми організації суспільства вищого ієрархічного рівня. Запропоновано суб’єктно-діяльнісний підхід до дослідження метрополійної функції у сфері культури, що передбачає аналіз метрополійної функції з точки зору індикаторів концентрації функції (кількість і щільність локалізації культурних інституцій), індикаторів діяльності (реалізації функції, охоплення та доступності відповідних послуг споживачам), а також спеціальних якісних індикаторів реалізації метрополійної функції, що уможливлюють дослідження умовного радіусу впливу метрополійної функції на прилеглі метрополійні території.
Ключові слова:
метрополізація, метрополійна функція, культура, місто, простір
Сучасні процеси метрополізації та трансформації міського простору засвідчують, що місто є не лише локалізацією потенційних можливостей розвитку людини та соціуму, але й епіцентром конфліктів економічного, соціального, екологічного, комунікативного, морального характеру, що є причинами конструктивно-деструктивних суспільно-економічних змін. Прояви та міра конфліктогенності міського простору перебувають у залежності від рангу міст у світовій урбаністичній градації: чим вищі щаблі урбаністичної ієрархії займають міські середовища, тим щільнішими, частішими та різноплановішими стають суб’єктно-об’єктні взаємодії та більш вираженими конфлікти. Концентрація контролюючо-управлінських функцій у моделі метрополійного міста-вузла концентрації, розподілу та синергії взаємодії фінансових, інформаційних, людських потоків, виявляє конфліктогенність у формі викривлення структури зайнятості, просторово-класової поляризації населення, соціальної напруги, емоційно-ментальної та інформаційної перенасиченості міського простору. Пріоритетними напрямками подальших досліджень конфліктогенності міського простору в умовах метрополізації є виділення факторів конфліктогенності, розробка моделей вирішення конфліктів, що мають стати базою вироблення рекомендацій щодо планування та прогнозування регіонального розвитку та розвитку міст.
конфлікт, конфліктогенність, місто, простір, метрополізація
Розглянуто особливості метрополізації як домінантної тенденції організації економічного простору, визначено її об’єктивні передумови та чинники. Узагальнено концептуальні підходи до просторового аналізу метрополізаційних процесів у регіоні. Представлено результати інтегрального оцінювання розвитку метрополійних функцій міст у розрізі організаційно-управлінської, економічної, інноваційно-креативної, туристично-репрезентативної, культурної, науково-освітньої, транспортно-логістичної та соціально-демографічної складових. Здійснено просторовий аналіз центро-периферійних взаємодій у регіоні, а саме встановлено залежність розвитку прилеглої території від рівня розвитку головних міст-метрополісів, складності та різноманітності їх функціонального статусу. Запропоновано пріоритетні напрями збалансованої політики просторового розвитку.
метрополізація, місто-метрополіс, агломерація, урбанізація, регіональна метрополія, метрополійний простір, метрополійні функції, просторовий аналіз, політика просторового розвитку
Визначено основні критерії виокремлення метрополійних функцій міст, розкрито концептуальні підходи до оцінки розвитку метрополійних функцій регіональних центрів. Запропоновано методику ідентифікації ієрархічно-функціональної структури регіональних центрів та оцінки ступеня реалізації їх метрополійних функцій. Окреслено перелік основних метрополійних функцій міста-метрополії та їх характерних особливостей. Виділено загальну структуру функціонального використання простору містом-метрополією. Сформовано класифікаційну матрицю метрополійних функцій міста-метрополії. Запропоновано інтегральний індекс реалізації метрополійних функцій міста-метрополії, як основний індикатор рівня їх реалізації.
місто-метрополія, метрополійна функція, метрополійна область, ідентифікація функції, класифікація метрополій
З урахуванням світового досвіду розглянуто передумови реалізації концепції «розумного міста» для міст України на прикладі міста Львова. Запропоновано низку напрямків реалізації концепції, зокрема: створення можливостей для розвитку та покращення житлово-комунальної сфери за допомогою нових проектів з використанням новітніх технологій «зеленого» будівництва з попереднім вивченням та адаптацією до кліматичних умов регіону; зменшення енергоспоживання засобами самоконтролю; модернізацію наявних систем теплопостачання; ремонт і зміцнення наявних будинків; переоснащення транспортної системи тощо, які допоможуть наблизити вітчизняне містобудування до сучасних світових тенденцій.
«розумне зростання», «розумне місто», «пасивний будинок», «зелене» будівництво
Визначено сутність інфраструктури територіальних міграційних систем з акцентом на необхідність її системної побудови. Обґрунтовано функціональну значимість належного рівня розвитку інфраструктурних об’єктів загального і спеціального призначення. Доведено, що розвиток інфраструктурних об’єктів має відбуватись із забезпеченням виконання превентивної, перерозподільчої, трансформаційної функцій міграції, а також сприяти підвищенню добробуту мігрантів, їх суспільній інтеграції та соціальній справедливості. Побудовано схему розвитку інфраструктури територіальних міграційних систем у контексті нормування рівня навантаження на її об’єкти між постійним населенням та особами-мігрантами. Виявлено проблеми розвитку спеціальної інфраструктури міграційних систем між Україною та Польщею з частими проявами незаконної діяльності з візового оформлення та надання інших послуг. Підкреслено необхідність подолання схильностей населення до споживання таких послуг і підвищення ролі громадських структур у контролі за суб’єктивною комерціалізацією сфери задоволення базових потреб мігрантів.
Сформульовано основні проблемні аспекти реалізації чинних в Україні стандартів освіти як важливих нормативно-правових інструментів розвитку регіональних освітніх систем. Охарактеризовано регламентовані напрями дії стандартів освіти в Україні за традиційним підходом та на основі цього визначено інноваційні вектори їх змін. Систематизовано ключові напрями інноватизації стандартів освіти залежно від їх предметної спрямованості.
регіональні освітні системи, стандартизація, стандарти освіти, інноваційні стандарти освіти
УКР 
ENG
