УДК 314.18:[332.122:338.43](477.8) Крупін В. Є. Соціально-демографічний потенціал сільських територій Західного регіону: проблеми формування та шляхи реалізації / В. Є. Крупін, А. О. Максименко, Ю. Р. Злидник // Регіональна економіка. – 2014. – №3(73). – С. 181-191. Літер.: 9
Автори
Анотація
Проаналізовано стан, тенденції та перспективи розвитку соціально-демографічного потенціалу сільських територій Західного регіону України. Представлено аналіз динаміки зміни наявного сільського населення, розраховано коефіцієнти приросту (скорочення) сільського населення за основними віковими групами. Окреслено проблеми формування освітнього рівня населення та медичного забезпечення на сільських територіях, зокрема оцінено рівень охоплення дітей дошкільною та середньою освітою, проблему формування кадрового потенціалу у сільській місцевості, забезпеченість сільських мешканців первинною медичною допомогою. Проаналізовано показники рівня зайнятості та рівня безробіття у сільській місцевості. Виявлено, що після заробітної плати, пенсій та стипендій сукупність доходів від продажу сільськогосподарської продукції та вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, займає третю позицію у структурі доходів домогосподарств сільської місцевості західних областей. Запропоновано основні напрями комплексного підходу до реалізації соціально-демографічного потенціалу сільських територій Західного регіону України.
Ключові слова:
демографічні показники, рівень освіти, охорона здоров’я, зайнятість населення, сільські території, Західний регіон України
Здійснено аналіз розвитку сільських територій Карпатського регіону України з позиції зовнішньоекономічної діяльності. Досліджено структуру, обсяги й особливості експортно-імпортних потоків сільськогосподарської продукції та продуктів харчування областей регіону. Виділено основні загальнодержавні та специфічні для Карпатського регіону перешкоди на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, розташованих на сільських територіях. Акцентовано на необхідності активізації експортної діяльності на сільських територіях як у сфері агропромислової продукції, так і несільськогосподарського виробництва та послуг.
сільські території, зовнішньоекономічна діяльність, сільське господарство, Карпатський регіон
Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських територій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду мешканців сільських територій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгоспного типу господарювання за часів Радянського Союзу та ментальності жителів сільських територій України. Доведено необхідність врахування аксіологічних засад у формуванні людського потенціалу сільських територій. Акцентовано увагу на пріоритетності європейських ціннісних орієнтирів для нарощування людського потенціалу сільських територій України.
аксіологічні засади, людський потенціал, сільські території, євроінтеграція
Розглянуто наявну соціальну інфраструктуру сіл Карпатського регіону. Проаналізовані тенденції, які стосуються основної мережі окремих галузей соціальної інфраструктури сільського населеного пункту, зроблені відповідні висновки, окреслена перспектива подальшого функціонування. Занепад соціальної інфраструктури села визначений як загроза конкурентоспроможності всього регіону. Наголошено на необхідності вивчення впливу розвитку екологічного туризму на конкурентоспроможність сільських територій.
соціальна інфраструктура, сільські території, Карпатський регіон, конкурентоспроможність
Розглянуто основні напрями підвищення конкурентоспроможності сільських територій України. Наголошено, що в нинішніх умовах запорукою цього є наявність інноваційної складової розвитку території. Виділено переваги для сільських територій, що забезпечує науково-технічний прогрес. Проаналізовано резерви інноваційності сільських територій України і визначено, що серед них найпопулярнішими, з огляду на світовий попит, є виробництво органічної сільськогосподарської продукції та сільський туризм. Відзначено, що виробництво органічної продукції за вітчизняними критеріями не можна віднести до інновації. На підставі «Керівництва Осло», виділені чинники, що належать до цілей і результатів інновацій для виробництва органічних продуктів, на підставі цього доведена інноваційність такої діяльності. Показано здобутки вітчизняної науки, спрямовані на створення нових сортів рослин і порід тварин. Підкреслений слабкий зв’язок між науковими установами та сільськогосподарськими виробниками. Наголошено на необхідності здійснення на державному рівні постійного моніторингу інновацій на сільських територіях у світі та створення умов для їх впровадження в Україні.
сільські території, інноваційність, конкурентоспроможність, соціально-економічний розвиток, Керівництво Осло
Проаналізовано особливості державних, а також регіональних програм та стратегій, в яких розглядається питання впровадження відновлюваних джерел енергії. Представлено порівняльну характеристику деяких регіональних програм з розвитку відновлюваної енергетики західних областей України. Проведено аналіз регіональних програм на відповідність сучасним вимогам розвитку відновлюваної енергетики. Обґрунтовано необхідність розробки цільових регіональних програм розвитку відновлюваної енергетики.
відновлювані джерела енергії, регіональна програма, ефективність, виробництво електроенергії, інвестиції, Західний регіон України
Досліджується готовність Львівської області до формування кластерів у системі охорони здоров’я шляхом опитування потенційних цільових груп кластера. Аналізуються результати анкетування мешканців, зокрема бачення ними проблем функціонування та конкурентних переваг сфери охорони здоров’я, а також її перспектив розвитку, позитивних наслідків співпраці медичних установ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств. Наводяться результати анкетування потенційних організацій, зацікавлених у створенні кластера, а саме представників лікарень, поліклінік, аптек, приватних медичних закладів, а також медичних навчальних закладів з метою виявлення їх готовності співпрацювати у сфері охорони здоров’я шляхом створення кластера або мережевої структури. Запропоновано комплекс заходів для покращання готовності середовища впроваджувати кластери у сфері охорони здоров’я.
Проаналізовано ситуацію у сфері зайнятості населення Одеського регіону, в тому числі за спроможністю участі населення в процесі праці, за режимом використання робочої години. Розглянуто ситуацію зі створенням та ліквідацією робочих місць в Одеському регіоні, що є базою для забезпечення працевлаштування населення. Виявлено основні тенденції, які склалися в зайнятості населення Одеського регіону. Сформульовано перспективні напрями поліпшення ситуації в зайнятості населення регіону з урахуванням заходів, що вживаються на рівні регіону та держави.
регіон, зайнятість населення, тенденції зайнятості, регулювання зайнятості, напрями підвищення зайнятості
Констатовано, що в Україні досі не визначено і законодавчо не закріплено статус сільських територій, не окреслено територію юрисдикції кожної сільської територіальної громади, не сформовано економічну базу та загалом інституційне середовище розвитку сільських територій. Обґрунтовано нагальність здійснення реформи інститутів державної влади, реформи місцевого самоуправління (максимальна децентралізація) та територіальної реформи, що стане передумовою забезпечення самодостатнього розвитку сільських територій та забезпечить успішне проведення адміністративно-територіальної реформи. В рамках адміністративно-територіального підходу досліджено, що складовими сільської території є її територіальна громада, сільське поселення (село чи селище) зі всіма облаштованими у ньому об’єктами житлового, соціального, виробничого призначення і відповідною інфраструктурою та землі і споруди за межами населеного пункту, що, згідно з чинним законодавством, належать мешканцям чи всій територіальній громаді певної території. Доведено необхідність кардинальних якісних змін у чинній адміністративно-територіальній системі країни, що дозволять забезпечити базові стандарти життя і визначений набір обов’язкових послуг сільському населенню та покращити фінансове забезпечення на місцях.
сільська територія, адміністративно-територіальна система, територіальна громада, сільське поселення, землі комунальної власності
На основі запропонованих автором методичних підходів до оцінювання сталого природокористування на гірських територіях проведено оцінку використання мінерально-сировинних і водних ресурсів Карпатського регіону України на принципах сталого розвитку. Наведено результати оцінки та визначено низку проблемних питань, які слід розв’язати для підвищення соціально-економічного ефекту використання природних ресурсів, вирішення завдань їх охорони та відтворення.
сталий розвиток, Карпатський регіон, природні ресурси, оцінка, проблеми природокористування
Подано ретроспективний огляд і висвітлено концептуальні підходи та напрацювання українських учених-регіоналістів, що стосуються дослідження соціально-демографічних імперативів розвитку та забезпечення функціонування трудового потенціалу суспільних систем, зокрема таких, як: регіональні суспільні системи, територіальні суспільні системи, територіальні міграційні системи. Обґрунтовано їх роль у розбудові економіки, громадянського суспільства, а також спрямованості країни на інформаційно-інноваційну модель розвитку. З’ясовано значущість видів інноваційної діяльності для загальнонаціонального і регіонального суспільно-економічного поступу. Наголошено, що соціальні імперативи інноваційного розвитку регіональних суспільних систем мають реалізовуватись у комплексному поєднанні, враховуючи такі підструктурні їх елементи, як економічний, демографічний, зокрема етноструктурний, соціогуманістичний, соціально-захисний, міграційний тощо. З врахуванням результатів соціологічних досліджень новітніх міграційних процесів визначено першочергові чинники модернізації економіки, посилення економічної конкурентоспроможності та самодостатності України і її регіонів.
соціально-демографічні імперативи, регіональні суспільні системи, інформаційно-інноваційна модель розвитку, міграційні процеси