УДК 339.92:[338.43(438):061.1ЄС]:005.336.1 Лесів М. М. Оцінка впливу заходів програми розвитку сільських територій ЄС 2007-2013 рр. на ефективність ведення сільського господарства Польщі / М. М. Лесів // Регіональна економіка. – 2015. – №1(75). – С. 176-183. Літер.: 12
Автори
Анотація
Здійснено оцінку ефективності впровадження заходів у рамках Програми розвитку сільських територій Європейського Союзу у 2007-2013 рр. на прикладі Польщі. Для аналізу було взято заходи в рамках першої пріоритетної осі, на які Польща виділила основну частку програмних коштів і які спрямовані на підвищення конкурентоздатності сільського господарства та лісництва. Здійснено перевірку гіпотези, сформованої на основі принципу Парето, яка полягає в тому, що 20% інвестованих коштів мають забезпечити 80% позитивних результатів стосовно підвищення конкурентоздатності сільського господарства. Для перевірки правильності гіпотези в дослідженні побудовано низку простих лінійних регресій, що передбачають визначення залежності між заходами в рамках першої пріоритетної осі та індексами виробництва продуктів харчування, рослинництва та тваринництва. У результаті здійсненого аналізу виділено заходи, які принесли найбільший вплив на показник ефективності ведення сільського господарства та мають і надалі впроваджуватись у рамках політики розвитку сільських територій.
Ключові слова:
Програма розвитку сільських територій, розвиток сільських територій, сільське господарство, структурні виплати, модернізація сільськогосподарських виробництв, індекс виробництва продуктів харчування, тваринництва, рослинництва, принцип Парето, проста лінійна регресія, додана вартість, ефективність
Визначено основні причини накопичення зовнішнього державного боргу в Україні протягом 2010-2014 рр. Основний акцент зроблено на аналізі невідпрацьованих уроків залучення позикових коштів і неврахуванні досвіду зарубіжних країн у подібних чи аналогічних ситуаціях, а також здійснено аналітичний огляд видатків Держбюджету на капітальні інвестиції в розрізі регіонів. За результатами проведеного дослідження виявлено неінвестиційний характер використання зовнішніх позик державного сектору, про що свідчать критично малі обсяги фінансування капітальних інвестицій протягом аналізованого періоду у досліджуваних областях. До невідпрацьованих уроків також віднесено непродуману політику обмінного курсу, надмірне накопичення зовнішньої державної заборгованості на тлі стрімкої девальвації, падіння ВВП і відтоку капіталу, брак фіскальної дисципліни та втрату співпраці з МВФ, яку вдалося відновити лише із середини 2014 р. У найближчому майбутньому варто очікувати на два потенційні ризики для обслуговування державної заборгованості – підвищення світової відсоткової ставки та подорожчання долара щодо інших світових валют. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження можливостей інвестиційного відновлення у регіонах і зміна пріоритету державної політики від дотаційного до інноваційного фінансування.
зовнішній державний борг, стабілізаційна політика, капітальні інвестиції, МВФ, ефективність
Розкрито сучасні тенденції в розвитку господарств населення гірських територій Карпатського регіону. На основі проведеного аналізу діяльності господарств населення гірських територій висвітлено перспективне бачення розвитку цих господарств. Запропоновано конкретні механізми для підвищення ефективності функціонування господарств населення.
господарства населення, гірські території, сільське господарство, форми господарювання, кооперація
Визначається характер, особливості та місце активів регіону як об’єктів оцінки капіталізації в економічній системі регіону. Запропонована методологія, яка враховує економічний характер об’єктів оцінки і вигод від використання активів і розглядає капіталізацію доданої вартості як первинного доходу.
регіон, оцінка, економічні активи, види економічної діяльності, додана вартість
Показано роль прикордонних територій у формуванні інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Досліджено позитивний вплив прикордонного розташування території на залучення прямих іноземних інвестицій. Основну увагу акцентовано на суспільно-психологічних чинниках, зокрема якості людського та соціального капіталу. Виявлено, що наявний інвестиційно-інноваційний потенціал в українсько-польському транскордонному регіоні використовується неповною мірою, а переважна частина інвестицій не має інноваційного спрямування. Встановлено, що основними причинами наявних проблем є: недостатня якість людського капіталу, інституційні дисфункції, високий рівень трудової міграції. Для активізації інвестиційно-інноваційних процесів у межах українсько-польського транскордонного регіону пропонується: підвищити якість надання навчально-освітніх послуг і забезпечити розвиток інноваційної інфраструктури прикордонних територій України.
прикордонні території, українсько-польський транскордонний регіон, інвестиційно-інноваційні процеси, суспільно-психологічні чинники
Досліджено проблеми оцінювання функціонування житлово-комунального комплексу та ефективності його модернізації. Виявлено, що наявні показники стану житлово-комунального господарства зосереджують увагу на зношеності житлового фонду, відображають стан розрахунків у галузі, кількість приладів обліку енергоносіїв, кількість створених об’єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо. На нашу думку, вони є доволі розрізненими та не повно відображають ефективність діяльності житлово-комунальних підприємств з точки зору прибутковості, ділової активності, енергоефективності. Запропоновано систему показників для комплексного аналізу житлово-комунального господарства України, що враховують вісім груп показників, зокрема стан конкурентного середовища підприємств комунального комплексу, інвестиційну складову, соціальні аспекти, фінансові результати, а також інноваційний розвиток комунальної інфраструктури.
житлово-комунальне господарство, паспорт житлово-комунального господарства, соціально-економічні показники стану житлово-комунального господарства
Визначено напрями формування регіональної політики України з врахуванням основних принципів спільної регіонально політики Європейського Союзу (ЄС) і досвіду трансформації регіональної політики країн ЦСЄ – членів ЄС на їх шляху європеїзації. До основних принципів спільної регіональної політики ЄС належать: субсидіарність, партнерство, програмування, компліментарність, когерентність, децентралізація (деконцентрація). Мета спільної регіональної політики ЄС – посилення та активізація регіонів як суб’єктів спільних європейських політик на основі усунення просторових диспропорцій економічного і соціального розвитку регіонів країн – членів ЄС на основі сприяння розвитку депресивних регіонів, їх конвергенції. Забезпечення реалізації визначеної мети передбачає: проведення структурної перебудови; посилення інноваційної спроможності; підвищення рівня конкурентоспроможності; формування оптимальної структури регуляторів регіональних і державних взаємовідносин.