Досліджено теоретико-прикладні елементи використання інноваційних інструментів у діяльності підприємств як важливий чинник забезпечення сталого розвитку в умовах повоєнної трансформації економіки України. Доведено, що цифровізація фінансового управління, зокрема впровадження хмарних технологій, автоматизованих систем бюджетування та ERP-систем, забезпечує підвищення прозорості, оперативності та ефективності управлінських рішень. Установлено, що використання зазначених інструментів сприяє скороченню витрат, оптимізації бізнес-процесів і підвищенню адаптивності підприємств до змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що важливим напрямом забезпечення сталого розвитку є впровадження ESG-фінансування, яке інтегрує екологічні, соціальні та управлінські критерії у фінансову діяльність підприємств. Проаналізовано динаміку розвитку «зелених» і соціальних облігацій, а також ESG-кредитування в Україні. З’ясовано, що роль сталого фінансування в національній економіці поступово зростає. Визначено, що комплексне застосування інноваційних інструментів забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємств, зміцнення їхньої фінансової стійкості та формування довгострокової вартості бізнесу. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання їх для розроблення ефективних управлінських стратегій підприємств у контексті післявоєнного відновлення та інтеграції України в європейський економічний простір.
інноваційні інструменти, сталий розвиток, цифровізація, фінансове управління, ESG-фінансування, підприємства, післявоєнне відновлення, конкурентоспроможність
Досліджено та проаналізовано трансформаційні зміни в оподаткуванні діяльності сільськогосподарських товаровиробників в Україні упродовж 2015-2017 рр. та їхні фіскальні прояви. Проаналізовано спеціальні податкові режими для агровиробників до 2015 р. Досліджено позитивні та негативні наслідки здійснення податкових реформ. Розглянуто результати запровадження окремої групи платників єдиного податку для оподаткування сільськогосподарських підприємств і проаналізовано динаміку обсягів його надходження до місцевих бюджетів. Виокремлено основні проблеми, які виникли в аграрному секторі внаслідок проведеної державою реформи щодо справляння з агропідприємств податку на додану вартість (ПДВ) та розкрито вплив цієї реформи на рентабельність діяльності зазначених підприємств. Проаналізовано обсяги надходжень ПДВ та суми бюджетного відшкодування для господарств АПК. Виокремлено основні аспекти процесів подальшого реформування системи оподаткування сільгосппідприємств. Виокремлено переваги та недоліки впроваджених податкових реформ, зокрема в контексті зростання / зниження податкового навантаження на сектор у 2011-2021 рр. Зроблені висновки щодо обґрунтованості податкової реформи 2015 р. в умовах фіскальної трансформації.
сільськогосподарські товаровиробники, податкове навантаження, податкове реформування, єдиний податок четвертої групи, податок на додану вартість, бюджетне відшкодування
Розглядається склад учасників моніторингу податкових потоків і ефективність податкового контролю (контрольно-перевірочної роботи) в частині донарахувань податкових платежів. Обґрунтовано доцільність використання понять податкових і неподаткових потоків для поглиблення й можливого у подальших дослідженнях математичного опису тенденцій змін у надходженнях відповідних доходів до бюджету. Досліджено складові моніторингу адміністрування податків, зборів, платежів. Наведено дані основних показників контрольно-перевірочної роботи в областях Західного регіону України за 2014-2018 рр. Важливими надходженнями до зведеного бюджету України є донарахування, які є наслідком ліквідації порушень податкового законодавства України. Дослідження показує нерівномірність отримання цього фінансового (грошового) потоку. Виявлено, що у західних областях України кількість документальних перевірок у 2018 р. знизилась майже на 50% порівняно з 2014 р., а розмір додатково нарахованих грошових зобов’язань у 2018 р. зріс на третину (33,8%). Подібна ситуація є характерною для економіки України. Це можна вважати свідченням покращання якості податкової діяльності у зазначених регіонах.
податковий контроль, ефективність, контрольно-перевірочні заходи, ДФС України, платники податків, податкові й неподаткові (фінансові) потоки
Обґрунтовано сутність поняття «податкового навантаження» та оцінено його вплив на вітчизняну економіку. Встановлено, що державна податкова політика в Україні здебільшого зорієнтована на максимальне застосування фіскальної функції. Недосконале податкове законодавство не забезпечує сприятливих умов для функціонування підприємств регіонів і створює надмірний податковий тягар на них. Сформульовано авторську інтерпретацію терміна «податкове навантаження». Розглянуто рівень податкового навантаження та його значення для окремих податків на мікрорівні (підприємствах регіонів). Виокремлено локальні (мікро- та макроекономічні) заходи оптимізації. Узагальнено дані податкового навантаження підприємств європейських країн у вигляді ставок податків, а також основні напрями податкового планування на підставі зарубіжного досвіду. Запропоновано основні напрями управління податковим навантаженням в Україні в контексті подальших перспектив розвитку та європейської інтеграції.
Визначено суть поняття надійності недержавних пенсійних фондів та розроблено основні методичні засади оцінювання їхньої надійності. Встановлено, що дієвим способом розкриття інформації про надійність фінансових інститутів є використання рейтингів. Визначення класу надійності НПФ має стати основою для надання їм права на здійснення пенсійного забезпечення громадян на другому рівні пенсійної системи України. Для оцінювання надійності НПФ та її зміни пропонується використання системи показників, детермінованих із врахуванням якісних і кількісних параметрів, які характеризують діяльність НПФ. Побудована система комплексного оцінювання надійності НПФ дає змогу присвоєння відповідного класу та рівня надійності.
недержавний пенсійний фонд, фінансова стійкість, фінансова надійність, інтегральне оцінювання, клас і рівень надійності
Досліджено важливість розвитку інноваційної діяльності підприємств. Зазначено, що проведення цілеспрямованої інноваційної політики полягає у забезпеченні реалізації інноваційних програм та проектів. Розглянуто пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано фінансування інновацій та інвестиції на інноваційну діяльність в Україні. Запропоновано показники оцінки інноваційної діяльності підприємств та сутність стимулювання інноваційних проектів.
інноваційна діяльність, об’єкти та суб’єкти інновацій, пріоритетні напрями інноваційної діяльності, джерела фінансування інновацій, стимулювання інноваційного процесу
Обґрунтовано важливість та охарактеризовано зміст стратегічного планування структури капіталу промислово-фінансових груп. Проаналізовано етапи стратегічного планування структури капіталу, які притаманні виключно промислово-фінансовим групам.
промислово-фінансова група, стратегічне планування, структура капіталу
Алєксєєв І. В. Конкурентоспроможність і проблеми фінансування і стимулювання інновацій / І. В. Алєксєєв, С. В. Паранчук, О. С. Червінська // Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики : монографія ; під ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кізима, Ю. Б. Іванова. – Х.: ФОП Павленко О.Г.; ІНЖЕК, 2011. – С. 39-53. {re2016.04.145.008}
Алєксєєв І. В., Паранчук С. В., Червінська О. С., Синютка Н. Г. Управління податковим навантаженням підприємств. Регіональна економіка. 2016. № 4(82). С. 145-153. {re2019.03.098.008}