Безперспективним у сучасних умовах є підхід до розвитку туризму виключно на засадах використання культурних і природних ресурсів. Європейський досвід доводить, що важливо розглядати туризм не як сферу, що перебуває в тіні промислового сектору, а як невід’ємну складову регіональної інноваційної системи та елемент розвитку економіки знань у регіоні. Водночас smart-розвиток туризму полягає не лише в активному використанні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, а й управлінських інновацій, продукуванні інноваційних видів туристичних послуг, застосуванні технологій, пов’язаних з використанням робототехніки, інноваційної медичної апаратури, відновлюваної енергетики тощо. На основі проведеного дослідження детерміновано, що основними напрямами розвитку українсько-польського транскордонного туристичного ринку на засадах smart-спеціалізації можуть стати: створення цифрової платформи українсько-польського транскордонного туристичного ринку, проведення активної промоційної кампанії туристичних продуктів українсько-польського транскордонного туристичного ринку, розвиток велосипедного туризму та створення довгодистанційної міждержавної велосипедної траси, розширення ринку за рахунок збільшення кількості туристів у віці 55+ і створення туристичних продуктів для цієї вікової групи, розвиток сентиментального (ностальгічного) туризму.
транскордонний туристичний ринок, smart-спеціалізація, туристичні продукти, стратегічні пріоритети розвитку
Розглянуто потенціал концепції смарт спеціалізації та напрями її застосування для розвитку транскордонних туристичних ринків. Проаналізовано Стратегію розвитку Європи 2020, яка базується на принципах розумної спеціалізації, сталого та інклюзивного розвитку. Визначено перспективи розвитку сфери туризму в контексті пріоритетів Стратегії Європа 2020: відповідно до Стратегії туризм не виділено в ролі сфери концентрації ресурсів, водночас стимулюється розвиток туризму на засадах розумної спеціалізації. Виявлено, що 28 регіонів ЄС обрали туризм як один з пріоритетних видів діяльності в інноваційних стратегіях розвитку. Ще 44 регіони зосереджені на різних аспектах економічного розвитку, опосередковано пов’язаних з туристичною індустрією. Обґрунтовано напрями розвитку туризму на засадах розумної спеціалізації, серед яких: модернізація шляхом застосування різного роду технологій, що матиме вплив на ефективність функціонування сфери туризму; активізація наукових досліджень функціонування туристичної сфери, впровадження в практичну діяльність наукових розробок; створення кластерів, розвиток локальних мереж задля включення більшої кількості місцевих підприємців; використання енергоефективних будівель та екологічно чистого транспорту; продукування інновацій у таких сферах, як медичний туризм, оздоровчий туризм тощо; пошук нових підприємницьких ініціатив у сфері туризму, які б дозволяли залучати та ефективно використовувати людський (зокрема креативний) потенціал, для прикладу, діловий чи активний туризм. Європейський досвід доводить, що важливо розглядати туризм не як сферу, що перебуває в тіні промислового сектору, а як невід’ємну складову регіональної інноваційної системи та елемент розвитку економіки знань у регіоні. Безперспективною в сучасних умовах є стратегія розвитку туризму, що базується виключно на засадах використання культурних і природних ресурсів. Так само хибним є бачення модернізації та інноваційного розвитку туризму виключно у більш активному використанні ІКТ та Інтернету. Не менш важливу роль мають відіграти управлінські інновації, продукування інноваційних видів послуг, використання технологій, пов’язаних з використанням робототехніки, інноваційної медичної апаратури, відновлюваної енергетики тощо. Встановлено, що в Україні смарт-спеціалізація саме як інноваційна система прийняття рішень у сфері регіональної та структурної політики на практиці взагалі не отримала розвитку.