Попри те, що нині суспільство все більше цікавиться роботою місцевої влади та управлінням, проведена реформа децентралізації в Україні не вповні вирішила суттєві проблеми, що перешкоджають посиленню громадського контролю за роботою територіальних громад. Метою статті є знайти аналоги рішень країн-членів ЄС щодо подолання проблем у частині здійснення громадського контролю і розробити рекомендації їх застосування в Україні. Для вирішення поставленого завдання проведено порівняльний аналіз досвіду країн-членів ЄС та України, а об’єктом дослідження є приклади застосування громадського контролю в ЄС та в Україні. Проведене дослідження дозволяє зробити такі пропозиції: вирішити проблеми з доступом до даних можна за допомогою відкритих зустрічей, максимального розкриття інформації та активного використання сайту громади; проблему шахрайства та неефективного використання бюджетних коштів можна вирішити шляхом залучення громадських організацій до перевірок державних органів; винесення обов’язкового висновку від громади (для прийняття управлінських рішень на стратегічному рівні) дозволить врахувати їхні інтереси в майбутньому. Особливо територіальним громадам України слід звернути увагу на дотримання вимог до вебсторінок і достовірності, повноти інформації, яка розміщена на них, що дозволить громаді контролювати діяльність органів місцевого самоврядування та здійснювати фінансовий контроль. Проте однією з основних проблем, що стримує розвиток системи громадського контролю, є саме недостатня поінформованість населення про свої можливості впливати на органи самоврядування, оскільки правова грамотність населення є дуже низькою. Таким чином, актуальними завданнями для подальшого вдосконалення цієї сфери є як максимальна прозорість органів місцевого самоврядування, так і здійснення просвітницької діяльності серед місцевих громад. Життєво важливими є питання організації громадських об’єднань, діяльність яких має бути спрямована на задоволення інтересів громади насамперед у формуванні та використанні місцевих бюджетів. 

місцеве самоврядування, громадський контроль, територіальні громади, органи місцевого самоврядування 

Викладено результати досліджень проблем співробітництва територіальних громад у регіонах України в контексті активізації процесів інклюзивного розвитку. Подано авторське концептуальне бачення теоретичного базису вивчення інклюзивності розвитку територіальних громад, проаналізовано процеси укладання угод про співробітництво громад у регіонах України з моменту його початку до сьогодні, виокремлено проблеми та виклики розвитку міжмуніципального співробітництва об’єднаних територіальних громад (ОТГ) регіонів а також виявлено причини виникнення проблем і перешкод, і на цій основі сформульовано і обґрунтовано рекомендації з підвищення ефективності розвитку міжмуніципальної співпраці на базовому рівні. 

об’єднані територіальні громади, міжмуніципальне співробітництво, співробітництво територіальних громад, інклюзивність, ексклюзивність, соціальна ексклюзія, економічна ексклюзія, інклюзивний розвиток, ексклюзивний розвиток, економічні інструменти, регіон, Україна 

У статті розкрито економічну суть конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. Розглянуто взаємозв’язок понять «якість» і «конкурентоспроможність». Обґрунтовано модель посилення конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. Розглянуто основні фактори, що заважають розвитку конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. Досліджено ефективність реалізації комплексу завдань місцевого розвитку конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. На основі дослідження теоретичних аспектів конкурентоспроможності встановлені основні елементи конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад, досліджено особливості формування конкурентної переваги регіону на різних стадіях економічного розвитку. Зроблено висновок, що для підвищення конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад необхідно сформувати цілісний механізм управління соціально-економічним, інтелектуальним, природним потенціалом об’єднаних територіальних громад, що діє при підтримці державних програм як на місцевому, так і на державному рівнях. Конкурентоспроможність становить собою процес прийняття стратегічних рішень з вибору альтернатив, які формуються за рахунок порівняння наявного потенціалу конкретного регіону з можливостями і погрозами його зовнішнього оточення, а також з глобальними змінами зовнішнього середовища. Її суть проявляється у формуванні та реалізації сучасної концепції високоефективного менеджменту на інноваційній основі, коригованого постійним моніторингом внутрішніх і зовнішніх змін, оцінюванням основних параметрів функціонування і розвитку регіону. Конкурентоспроможність об’єднаних територіальних громад є багатогранною категорією, що відображає сукупність порівняльних переваг у різних сферах, поєднання яких формує стійкі позиції на певному ринку чи в певних сферах у відповідний період часу. 

конкуренція, конкурентоспроможність об’єднаних територіальних громад, децентралізація, регіон