Підкреслено особливості видавничої діяльності (видавничої справи) та її значення в житті суспільства і держави. Наголошено на необхідності виділення видавничої діяльності в окремий блок у складі видавничої справи та розроблення самостійних заходів з управління нею. Проаналізовано результати видавничої діяльності за три роки в розрізі окремих областей України. Встановлено, що на сьогодні в усіх областях має місце значне зниження щорічних темпів видавничої діяльності як за кількістю назв, так і за їх тиражами. Наголошено на необхідності удосконалення управління видавничою діяльністю на основі висновків з аналізу. Проведено дослідження сучасного стану системи управління видавничою діяльністю на рівні регіону. Вказано на деякі недоліки наявних програм і планів управління видавничою справою на рівні областей і міст. Підкреслено доцільність розроблення заходів для вдосконалення управління в блоці «авторське середовище-видавництво (видавнича організація)». Запропоновано основні напрями вдосконалення управління видавничою діяльністю на регіональному рівні. Визначено, що перспективою подальших розвідок у досліджуваному напрямі є вибудовування ефективної системи регіонального управління видавничою справою загалом. 

видавнича діяльність, видавнича справа, регіон, видавнича продукція, аналіз, управління 

Наведено результати оцінки фінансового стану підприємств Львівської області, зокрема аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості. Встановлено, що досліджувані підприємства не мали достатньо коштів для розрахунку з кредиторами. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності підтвердив наявність проблем з платоспроможністю підприємств регіону, що особливо загострилися в умовах фінансової кризи. Діяльність значної кількості підприємств є збитковою, частина підприємств регіону перебуває в кризовому або передкризовому стані, платоспроможність підприємств порушена, частина підприємств має незадовільну структуру капіталу. Негативно оцінюється перевищення дебіторської заборгованості підприємства над кредиторською, що призводить до нестачі фінансових ресурсів підприємства та його технічної неплатоспроможності. Водночас констатуємо незначне покращання показників фінансової стійкості й платоспроможності у 2014 р. Запропоновано напрями поліпшення фінансового стану підприємств. 

платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, фінансові ресурси, банкрутство, активи підприємства 

Досліджено зміст маркетингової діяльності на рівні територіальної громади, з урахуванням її визначальних характеристик. Органи самоврядування, спільноту мешканців і бізнес-середовище визначено як головні суб’єкти локальної маркетингової взаємодії та здійснено аналіз їхніх актуальних і можливих ролей у формуванні сприятливого маркетингового середовища. Відслідковано видозміни типових функцій маркетингу у проекції на діяльність органів місцевого самоврядування та спільноти мешканців. Визначено головні перешкоди у формуванні продуктивного діалогу та кооперації зусиль місцевої влади та мешканців, а також запропоновано шляхи їх усунення. Окреслено базові переваги імплементації маркетингових інструментів у постійні місцеві практики та політики для підвищення спроможності територіальних громад. Сформовано мету маркетингової діяльності територіальної громади, здійснено огляд засад і принципів формування бренду території. 

територіальна громада, маркетингова діяльність, конкурентоспроможність, маркетинг території, бренд території 

Розглянуто специфіку аграрного виробництва та його інноваційного розвитку, яка пов’язана з біологічними факторами виробництва та повільністю змін і досягнення бажаних характеристик родючості землі, видів рослин і тварин та їх продуктивності. Проведено аналіз інноваційного розвитку аграрного виробництва у світі за двома моделями: стимулювання попиту на інновації, що забезпечують підвищені екологічні вимоги до сільгоспвиробництва; реалізація інноваційної стратегії інтенсифікації сільгоспвиробництва. Розглянуто регіональну інноваційну систему аграрної сфери з позиції цілісної відкритої системи, яка взаємодіє з соціальними інституціями та організаціями, що здійснюють перетворення наукових знань у нові види технологій, енергоощадної техніки, конкурентоздатної продукції задля забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Запропоновано першочергові завдання підвищення ефективності агросфери, зокрема створення сприятливих фінансово-економічних і правових умов для формування національної інноваційної системи, яка базується на підході стимулювання попиту на інновації та її успішного розвитку. 

інновації, фінансування, аграрна сфера, інноваційний розвиток, стратегія 

Узагальнено організаційно-правові передумови євроінтеграційного пріоритету розвитку України. Здійснено огляд наукових обґрунтувань переваг євроінтеграції для України. Зазначено про недостатню увагу вітчизняних учених до вивчення інституціональних чинників європейської інтеграції нашої країни. Визначено теоретичну сутність і прикладні прояви інституціональних передумов євроінтеграції. Обґрунтовано особистий інтеграційний вибір громадян України на користь ЄС через практику міграцій. На основі даних офіційної статистики проаналізовано обсяги перетину державного кордону України за східним і західним вектором, обсяги грошових переказів з-за кордону. Результати аналізу доводять поступове зростання значення західного напряму. Звернено увагу на сильний вплив рівня оплати праці на міграційні орієнтири українського населення, виходячи з порівняння стандарту мінімальної заробітної плати. Зазначено про вимушеність розвитку вітчизняного ринку праці з впровадженням європейських стандартів. Звернено увагу на ризики негативного впливу інституціональних передумов євроінтеграції України та запропоновано пріоритети їх нівелювання відносно розвитку вітчизняного ринку праці. 

інституціональні передумови, ринок праці, євроінтеграція, неформальна інтеграція, особистий інтеграційний вибір, міграція 

Розглядаються поняття «транскордонне співробітництво» та «єврорегіон». Конкретизовано цілі створення єврорегіону Нижній Дунай. Запропоновано Концепцію програми розвитку транскордонного (прикордонного) співробітництва в рамках єврорегіону Нижній Дунай. 

транскордонне (прикордонне) співробітництво, єврорегіон, прикордонна діяльність, єврорегіон Нижній Дунай, концепція програми розвитку транскордонного співробітництва 

Розглянуто теоретичні засади консолідованої соціальної відповідальності у контексті формування механізмів її активізації в Україні. Проаналізовано форми прояву соціальної відповідальності суб’єктів економіки, виявлено синергетичний ефект від реалізації консолідованої соціально відповідальної діяльності підприємств, держави та особи. Досліджено необхідність застосування синергетичного підходу до побудови системи соціально відповідальної діяльності на колегіальних засадах. Розкрито зміни, які мають місце у податковому регулюванні соціальної, громадської та благодійної діяльності. Виокремлено тенденції розвитку сучасної державної політики в Україні, яка спрямована на функціонування інституцій громадянського суспільства як в контексті створення, так і діяльності громадських і благодійних організацій. 

громадські організації, консолідована соціальна відповідальність, синергетичний ефект, соціально відповідальна діяльність, суб’єкти економіки 

Зазначено, що Україна є провідним експортером зерна. Охарактеризовано природно-ресурсний потенціал Південного регіону України як підґрунтя розвитку зернопереробного комплексу. Показано значний освітній і науково-дослідний потенціал регіону. Відзначено, що забезпечення сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону має бути спрямоване на збалансоване вирішення екологічних і соціально-економічних проблем при недопущенні руйнування та зменшення природно-ресурсного потенціалу, збереженні і покращенні сприятливого навколишнього середовища, задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь у якісних, екологічно безпечних продуктах харчування. Розглянуто необхідність формування та розвитку зернового кластера у Південному регіоні. Обґрунтовано концептуальні засади і схему формування зернового кластера в агропродовольчій сфері Південного регіону. Здійснено SWOT-аналіз можливостей формування зернового кластера у Південному регіоні. Зроблено висновок, що створення зернового кластера в Південному регіоні дасть можливість сформувати сталі господарські зв’язки між окремими учасниками та налагодити активну співпрацю між регіональними органами влади, профільними навчальними, науково-дослідними та бізнесовими структурами у зернопереробному комплексі. Показано, що створення регіонального зернового кластера сприятиме забезпеченню сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону. 

зерновий кластер, Південний регіон, агропродовольча сфера, сталий розвиток, SWOT-аналіз 

Досліджено особливості формування українсько-польських відносин у контексті міграції. Увагу зосереджено на головних тенденціях асиметричного розвитку прикордонних регіонів на прикладі Львівської області і Підкарпатського воєводства. Під час порівняльного аналізу виявлено ознаки конвергенції регіонів (за демографічними показниками) і точки асиметрії їх розвитку (за соціально-економічними параметрами), на основі чого сформульовано основні фактори притягання і виштовхування у міграційних процесах прикордоння. Оцінено величину міжрегіональних диспропорцій і підтверджено вплив міждержавної міграції на рівень асиметрії розвитку прикордонних територій, особливо в частині економічних показників(середньомісячних доходів населення і подушного валового регіонального продукту). Розглянуто інтенсивність механічного руху населення в межах Львівського і Підкарпатського регіонів у розрізі видів міграції, виокремлено основні міграційні орієнтації мешканців цих територій. З’ясовано роль і вимоги до політики транскордонного співробітництва у вирішенні проблем асиметрії міжрегіонального розвитку та підвищення соціально-економічного потенціалу прикордонних територій України і Польщі. 

міграція населення, міжрегіональна конвергенція, асиметрія розвитку, прикордонний регіон, транскордонна співпраця