Узагальнено методологічні засади створення та розвитку зарубіжних та вітчизняних кластерів. Дається авторське визначення муніципального кластера. Обґрунтовано доцільність входження фінансових установ в інфраструктурний муніципальний кластер. Розглянуто причини кризового стану підприємств житлово-комунального господарства та причини порушення фінансової дисципліни. Запропоновано вирішення зазначених проблем у межах муніципального кластера. Проаналізовано наявні грошові потоки комунальних підприємств міста Львова. Проведено підрахунок доходів, які отримують комерційні банки за обслуговування комунальних підприємств. Доводиться доцільність створення муніципального банку та запропоновано визначення терміна «муніципальний банк». Визначено його основні функції та особливості активних і пасивних операцій. Доводиться доцільність співпраці муніципального банку з державними органами влади та міжнародними фінансово-кредитними установами. 

муніципальний банк, муніципальний кластер, грошові потоки, інфраструктура, регіональні виробничі кластери, кластерна політика, кластерний підхід в житлово-комунальному господарстві 

Розглядаються підходи до оцінки взаємовпливу фінансового потенціалу регіону та розвитку інноваційної діяльності у ньому. Виокремлено два напрямки такого взаємовпливу: зміна фінансового потенціалу регіону під впливом інновацій в управлінні та взаємовплив інноваційної активності підприємств реального сектору економіки регіону та його фінансовим потенціалом. Досліджено взаємозв’язки між інноваційною активністю промислових підприємств Львівської області та її фінансовим потенціалом на основі використання методу кореляційного аналізу. 

регіон, фінансовий потенціал регіону, інноваційна діяльність, інновації, фінансові ресурси, реальний сектор економіки, фінансування інноваційної діяльності 

Розглянуто основні напрямки розвитку та види діяльності у районах Львівщини, також досліджено їх спеціалізацію та інвестиційний потенціал. Здійснено рейтингову оцінку районів Львівщини за основними показниками. Визначено, що значна частина регіонів розвивається нерівномірно. Сформовано основні фактори негативного впливу на інвестиційну активність в області. Запропоновано рекомендації щодо підвищення інвестиційної привабливості та заходи, що сприятимуть розкриттю інвестиційного потенціалу Львівської області. 

інвестиційний потенціал, розвиток районів, фактори інвестиційної привабливості, перспективні напрями діяльності, регіон 

Європейський Союз розглядає регіони як основні одиниці реалізації своїх стратегічних намірів, спрямованих на забезпечення допустимого зростання та підвищення життєвого рівня його населення. Та оскільки в умовах регіонів визначним реалізатором наведених стратегічних цілей є підприємницькі суб’єкти, то в останній час нагальною стає потреба дослідження підприємства як учасника регіонального розвитку та регіональної конкурентоспроможності. У зв’язку з наведеним аналізуються підприємницькі суб’єкти як творці регіональної конкурентоспроможності з точки зору їх внесків до регіональної продукції (ПДВ) та регіональної зайнятості у вісьмох регіонах Словаччини (СР). При аналізі підприємницьких одиниць у регіонах СР та їх значення для регіонального розвитку використані основні статистичні методи: елементарні (дескриптивні), статистичні характеристики, індексовий аналіз та кореляційний аналіз. За оцінкою екстенсивного показника – кількості підприємницьких одиниць у регіонах СР – дескриптивними статистичними характеристиками в компоненті фізичних осіб була ідентифікована конвергентна тенденція, а в компоненті юридичних осіб – дивергентна тенденція. В обох компонентах у всіх регіонах ідентифіковане зростання. При аналізі частки підприємств як творців ПДВ був використаний інтенсивний показник – індекс регіональної підприємницької продуктивності (ІРПП) – як співвідношення регіонального ПДВ та регіональної кількості підприємств. У всіх регіонах в досліджуваний період ІРПП зріс і була ідентифікована дивергентна тенденція. Для глибшого аналізу був використаний коефіцієнт залежності Пірсона. В усіх регіонах було встановлено тісну залежність між кількістю підприємницьких одиниць у регіонах СР та регіональним ПДВ. При аналізі частки підприємств у творенні зайнятості була встановлена позитивна залежність між кількістю підприємницьких одиниць і кількістю зайнятих тільки у двох регіонах (БСК і ТТСК). В решті регіонів (ТНСК, НКС, ЖКС, ПСК і КСК) наявна негативна залежність, тобто із зростанням кількості підприємницьких одиниць знижується кількість зайнятих. Ця тенденція стосується також СР (коефіцієнт Пірсона –0,876). Частка підприємств у загальній зайнятості в регіонах становить приблизно 60%. На основі одержаних результатів регіони СР було розподілено на дві групи: а) регіони, які досягають результатів вище середнього (БСК, ТТСК, ЖСК, КСК), а таким чином і вищої конкурентоспроможності; б) регіони, які досягають результатів нижчих середнього, внаслідок чого їх конкурентоспроможність є нижчою. У висновках рекомендується регіональному менеджменту трансформувати регіони на «регіони, що вчаться», в яких всі регіональні учасники творять та реалізують стратегію розвитку, засновану на використанні знань. 

підприємницькі суб'єкти, регіональна конкурентоспроможність, конвергенція, дивергенція, показники економічної продуктивності 

Розглянуто економічну сутність статутного капіталу підприємства, порядок формування та зміни статутного капіталу залежно від форми та виду діяльності підприємства. 

аналіз, капітал, статутний капітал, фінансування, підприємство, гроші, майно, діяльність 

Визначено зону взаємного інтересу учасників ринку транспортно-логістичних послуг, розглянуто складові транспортно-логістичної послуги. Запропоновано врахування інтересів інвесторів і клієнтів транспортно-логістичного центру на основі моделі оцінки інвестиційного проекту. 

транспортно-логістична послуга, транспортно-логістичний центр, інтерес, інвестиційний проект