УДК [332.122:334.722]:334.012.82(477); JEL M20, O18, R12 Ткаченко О. О. Потенціал розвитку просторової інтеграції бізнесу в регіонах України: аналіз та оцінювання. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 48-56. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.048_u.php. Літер.: 7
Автори
Ткаченко Олександр Олександрович
здобувач, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»
Проведено аналітичне оцінювання наявних передумов і можливих перспектив розвитку різних форм просторової інтеграції бізнесу в регіонах України крізь призму їх потенціалів бізнесу, інфраструктури, інституційної підтримки та науково-освітнього потенціалу. На основі результатів інтегрального оцінювання визначено рівень потенціалу розвитку просторової інтеграції бізнесу за регіонами. Виявлено сильні та слабкі сторони регіонів для розвитку форм просторової інтеграції бізнесу на основі тріади «влада-бізнес-наука». Результати проведеного дослідження дали змогу встановити, що за наявних умов тріада «влада-бізнес-наука» не може слугувати основою для розбудови мережі форм просторової інтеграції бізнесу у більшості регіонах України. Насамперед через неналежний рівень державної підтримки науково-дослідної, інноваційної діяльності, малих і середніх підприємств, пасивність у сприянні формування необхідної відповідно до вимог часу екосистеми в регіонах. Натомість потенціал бізнесу і наявної інфраструктури є сильними складовими потенціалу розвитку форм просторової інтеграції бізнесу регіонів. Водночас кластеризація економіки належить до перспектив розвитку просторової інтеграції бізнесу у регіонах.
Ключові слова:
просторова інтеграція бізнесу, кооперація, потенціал, регіон
Посилання
Бутко М. П., Самійленко Г. М. Методичні аспекти кластеризації промислового комплексу регіону // Економіка та держава. 2010. № 2. С. 38-43.
Мельник М. І. Формування бізнес-середовища України в умовах інституційних трансформацій: монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2012. 568 с.
Мікула Н. А., Базилюк В. Б. Сучасні підходи до визначення сутності та класифікації кластерів // Наукові записки [Української академії друкарства]. Серія: Економічні науки. 2011. Вип. 1. С. 138-145.
Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2016 році: [стат. зб.] / [відп. за вип. О. О. Кармазіна]; Державна служба статистики України. К.: Держстат України, 2017. 140 с.
Ткач С. М. Управління ризиками інвестиційної діяльності в регіоні: теоретичні основи та прикладні аспекти: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2015. 234 с.
Федулова Л. І. Концептуальні засади формування інноваційної системи підприємств // Актуальні проблеми економіки. 2014. № 10. С. 195-205.
The Global Innovation Index 2017. Winning with Global Innovation / Eds.: S. Dutta, B. Lanvin & S. Wunsch-Vincent; Cornell University, INSEAD, & WIPO, 2017. 451 p. Retrieved from https://investchile.gob.cl/wp-content/uploads/2017/06/wipo-complete-2017.pdf
Досліджено понятійно-термінологічний апарат територіальних громад з виділенням територіального, соціологічного, публічно-правового і системного підходів. Запропоновано розглядати територіальну громаду як цілісне утворення, що характеризується єдністю соціальної спільноти, суб’єкта місцевого самоврядування та базової ланки адміністративно-територіального устрою країни. Здійснено класифікацію територіальних громад з виділенням таких класифікаційних ознак: за типом населеного пункту, повнотою охоплення, характером формування, географічним розташування, рівнем соціально-економічного розвитку. Досліджено функції територіальної громади як суб’єкта регулювання соціально-економічного розвитку. Виділено правові, організаційні, економічні, фінансові методи регулювання розвитку територіальних громад і напрями державного регулювання розвитку територіальних громад: нівелювання диспропорцій соціально-економічного розвитку та стимулювання розвитку територій.
територіальна громада, розвиток, регулювання розвитку, місцеве самоврядування
Представлено дослідження процесів адміністративно-фінансової децентралізації в Україні на базовому рівні місцевого самоврядування – на рівні новостворених ОТГ з точки зору перших результатів, ризиків і викликів, які мають місце у сучасних умовах. Проаналізовано зміни до законодавства України в контексті адміністративно-територіальної реформи та реформи фіскальної децентралізації. Визначено місце та роль міст обласного значення в процесі реалізації реформи адміністративно-територіального устрою. Проаналізовано можливості формування міських агломерацій у контексті реформування адміністративно-територіального устрою. Запропоновано заходи щодо покращення фінансової спроможності територій для здійснення місцевими органами влади повноважень у контексті зміни адміністративно-територіального устрою та просторової організації влади на базовому рівні управління. Обґрунтовано шляхи зміцнення фінансової автономії муніципалітетів.
об’єднана територіальна громада (ОТГ), місто обласного значення, агломерація, фінансова спроможність, адміністративно-фінансова децентралізація
Розкрито підходи до визначення суті підприємницького потенціалу регіону, теоретичного та практичного значення визначення ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону в умовах модернізації просторової організації економіки. Сформовано методичний підхід та алгоритм оцінювання ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону на основі вибору адекватних методів і показників. Виявлено переваги та недоліки найбільш поширених методик оцінки підприємницького потенціалу відповідно до цілей і наявних інформаційних даних. Важливість врахування особливостей просторової організації економіки у вигляді певних мережевих форм організації бізнесу при оцінці ефективності підприємницького потенціалу дозволила обґрунтувати доцільність включення окремої складової потенціалу – просторово інтеграційного та розробки показників його визначення.
підприємницький потенціал регіону, оцінка ефективності, просторова організація економіки, форми просторової організації економіки
Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку сільських територій Західного регіону України в контексті імплементації механізмів соціально-економічної модернізації. У сучасних умовах трансформаційних змін модернізації потребує значна частина застарілих підходів і механізмів соціально-економічного розвитку сільських територій, які є найменш реформованими та адаптованими до викликів сучасності. Приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС і запровадження змін адміністративно-територіального устрою разом з децентралізацією повноважень влади вимагає пошуку нових підходів до розвитку сільських територій з позиції комплексності та утвердження їхньої суб’єктності. Метою дослідження є виявлення особливостей соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України як фундаментальної основи для вибору пріоритетів їх модернізації в контексті забезпечення комплексного розвитку. У статті увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності, зниження якості медичних та освітніх послуг у сільській місцевості, занепад культурної сфери. Показники економічного та соціального розвитку проаналізовано в розрізі семи західних областей України та показано наявну диференціацію передумов запровадження механізмів модернізації сільських територій регіону. Зокрема, виявлено, що для областей Західної Україні характерні нижчі темпи демографічного спаду, а показники вікової структури є кращими, порівняно з більшістю регіонів Півночі та Сходу України. Водночас рівень розвитку та масштаби підприємницької діяльності в сільській місцевості цих областей суттєво поступається іншим регіонам України. На фоні середньоукраїнських показників у Західному регіоні є порівняно висока частка промисловості та транспорту та дещо менша концентрація економічної діяльності у сільському господарстві. Хоча за показником кількості юридичних осіб, зареєстрованих у сільській місцевості, з розрахунку на 1000 осіб сільського населення більшість західних областей перебуває на останніх сходинках у загальноукраїнському рейтингу. Аналіз сутнісних аспектів зайнятості та рівня доходів дав змогу встановити, що в Західних областях спостерігається вищий за середньоукраїнський рівень бідності сільського населення, а також більш інтенсивна трудова міграція. Оцінка рівня активності та інтенсивності інвестиційних процесів у сільській місцевості показала, що у Західному регіоні України, як і загалом в Україні, спостерігається поступове зростання частки інвестицій в аграрний сектор економіки на фоні нарощування обсягів капітальних вкладень за всіма видами економічної діяльності. Водночас Західні області займають останні місця за показником виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах. Аналіз стану сфери охорони здоров’я у сільській місцевості Західного регіону дозволив виокремити головні проблеми її розвитку. Зокрема, відсутність матеріально-технічного забезпечення; відтік висококваліфікованих кадрів; неналежний стан інфраструктурних об’єктів і транспортної інфраструктури; відсутність впровадження інформаційних технологій у сільську медицину на фоні розгалуженої мережі ФАПів і закладів сімейної медицини свідчить про неефективне використання бюджетних коштів. Встановлено, що освітня сфера у сільській місцевості Західного регіону України є вкрай неефективною. Так, за найвищих показників фінансування на одного учня у Західних областях результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл не досягають достатнього рівня знань. На цій підставі до пріоритетних напрямів активізації соціально-економічної модернізації сільських територій віднесено застосування комплексного програмного підходу, який охоплює формування здорового економічного клімату регіону, стимулювання економічної активності місцевого населення, створення належного забезпечення потреб громадян у соціальній сфері та окреслення конкурентних переваг окремих сільських територіальних громад.
регіон, сільські території, модернізація, територіальні громади, соціально-економічний розвиток, західні області України
Досліджено основні тенденції розвитку машинобудування в Україні за 2010-2016 рр. Установлено внесок машинобудівних підприємств у розвиток інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано ефективність діяльності підприємств у розрізі видів машинобудування. Визначено продуктивність праці на машинобудівних підприємствах України. На основі розрахунку показника локалізації за обсягом реалізованої промислової продукції виявлено області, у яких машинобудування є однією з профільних сфер господарювання на фоні країни. Обґрунтовано необхідність створення в регіонах машинобудівних кластерів, що дозволить укріпити після деформації машинобудівний комплекс України, налагодити нові коопераційні зв’язки як в Україні, так і за її межами, збільшити високотехнологічне виробництво з використанням нових технологій, підвищить конкурентні переваги національного товаровиробника. Проаналізовано наявність машинобудівних кластерів у регіонах України. На основі результатів дослідження визначено як регіони, у яких є передумови для створення машинобудівних кластерів, так і основні напрями за видами машинобудування для цих кластерів. Отримані результати дослідження можуть слугувати державним органам влади науково-аналітичною основою для прийняття відповідних рішень щодо формування машинобудівних кластерів у регіонах України.
просторова організація бізнесу, кластер, інновації, конкурентоспроможність, кооперація, машинобудівні підприємства
Обґрунтовано підходи до визначення механізмів інтеграції потенціалу внутрішньо переміщених осіб (трудового, освітньо-професійного, інтелектуального, соціального, громадянського тощо) за новим місцем проживання в регіонах України з позицій різних ракурсів наукового пізнання, а саме: інтеграційного (соціокультурної інтеграції), інституційного, безпеки життєдіяльності, людського чинника, соціально-трудових відносин, зайнятості та гідної праці, громадянського суспільства, інформаційного підходу, системного ракурсу; всебічно висвітлено феномен інтеграції внутрішньо переміщених осіб на території, де вони знайшли притулок, через призму проаналізованих ракурсів знання; розглянуті теорії дозволили дати авторське визначення механізму інтеграції потенціалу внутрішньо переміщених осіб за новим місцем проживання як сукупності форм, методів, прийомів, засобів, шляхів впливу на учасників внутрішніх і міжрегіональних переміщень всередині країни, які за відповідного законодавчого забезпечення формують і реалізують держава, органи державного і регіонального управління, працедавці, громадянське суспільство і безпосередньо переміщені особи.
міграція, внутрішньо переміщені особи, потенціал, інтеграція, механізм, нове місце проживання, регіон
Запропоновано концепцію формування бренду туристичного регіону для покращення інвестиційної і туристичної привабливості, підвищення якості життя населення, формування позитивного іміджу регіону та підвищення його конкурентоспроможності, а також варіант практичних засад її реалізації. Розроблено «піраміду» формування бренду туристичного регіону та алгоритм практичної реалізації проекту, що базується на концептуальній моделі управління брендом. Цільовими групами проекту є управління туризму, представники місцевих органів влади, сільські та міські громади, підприємства туристичної галузі і туристично-рекреаційного комплексу, підприємства-виробники товарів народних промислів, підприємства, що є об’єктами промислового туризму тощо. Кінцевими бенефіціарами проекту будуть місцеві громади місцевості; регіональні та місцеві адміністрації та їх асоціації, які відповідають за розвиток туризму; громадські структури, метою діяльності яких є розвиток сталого туризму в регіоні; асоціації та організації МСБ або підприємців у туристичному секторі. Позитивний досвід програми може поширюватися і на інші регіони, що не належать до території програми. На основі бенчмаркінгових досліджень відомих компаній проаналізовано сучасні виклики, які є актуальними для будь-яких компаній, ринків і регіонів. Запропоновано низку ініціатив щодо подальших кроків і сформовані фундаментальні положення нової стратегії маркетингу та брендингу, актуальні в тому числі й для туристичного регіону.
бренд туристичного регіону, бренд-менеджмент, бренд-актив, маркетинг територій
Проведено аналіз поточного стану і результатів промислової діяльності в Україні упродовж 2011-2016 рр. Визначено основні тенденції та проблеми розвитку вітчизняної промисловості на підставі оцінювання динаміки значень множини показників, які характеризують активність (виробничу, експортну, інвестиційну, капітальну, інноваційну) та ефективність (ресурсну, економічну) функціонування промислового сектору національної економіки у регіональному розрізі. Запропоновано низку організаційно-економічних механізмів, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня інноваційної активності в Україні, активізації залучення прямих іноземних інвестицій у промисловість, нарощенню її експортного потенціалу та зниженню собівартості промислової продукції.
промисловість, виробництво, експорт, активи, інвестиції, інновації, ефективність, розвиток
Акцентовано увагу на важливості розвитку підприємництва як основному напрямі діяльності в ринковій економіці. Визначено місце та роль малого підприємництва у формуванні фінансово-економічних і соціальних показників держави й окремих її регіонів. Проаналізовано результати розвитку підприємництва, у тому числі й малого, за основними статистичними показниками на загальнодержавному рівні та у Львівській області станом на 2010 та 2016 роки. Відзначено, що однією з важливих характеристик провадження підприємницької діяльності є її надійність. Наголошено на необхідності та можливості оцінки надійності провадження підприємницької діяльності на основі базових статистичних показників, зокрема Головних управлінь статистики областей. Запропоновано методологію аналітичного дослідження надійності провадження підприємницької діяльності та апробовано її на прикладі статистики малих підприємств Львівської області. Отримано значення часткових та інтегрального індекс-коефіцієнтів оцінки надійності провадження діяльності малими підприємствами Львівської області. Рекомендовано шкалу оцінки ступеня надійності підприємницької діяльності залежно від величини індексу надійності. Зроблено висновки щодо напрямів підвищення надійності провадження підприємницької діяльності на регіональному рівні та необхідності її аналітичного дослідження.
підприємництво, підприємницька діяльність, надійність, малі підприємства, аналіз
УКР 
ENG
tkachenko.tmr@gmail.com