У статті розкрито економічну суть конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. Розглянуто взаємозв’язок понять «якість» і «конкурентоспроможність». Обґрунтовано модель посилення конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. Розглянуто основні фактори, що заважають розвитку конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. Досліджено ефективність реалізації комплексу завдань місцевого розвитку конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад. На основі дослідження теоретичних аспектів конкурентоспроможності встановлені основні елементи конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад, досліджено особливості формування конкурентної переваги регіону на різних стадіях економічного розвитку. Зроблено висновок, що для підвищення конкурентоспроможності об’єднаних територіальних громад необхідно сформувати цілісний механізм управління соціально-економічним, інтелектуальним, природним потенціалом об’єднаних територіальних громад, що діє при підтримці державних програм як на місцевому, так і на державному рівнях. Конкурентоспроможність становить собою процес прийняття стратегічних рішень з вибору альтернатив, які формуються за рахунок порівняння наявного потенціалу конкретного регіону з можливостями і погрозами його зовнішнього оточення, а також з глобальними змінами зовнішнього середовища. Її суть проявляється у формуванні та реалізації сучасної концепції високоефективного менеджменту на інноваційній основі, коригованого постійним моніторингом внутрішніх і зовнішніх змін, оцінюванням основних параметрів функціонування і розвитку регіону. Конкурентоспроможність об’єднаних територіальних громад є багатогранною категорією, що відображає сукупність порівняльних переваг у різних сферах, поєднання яких формує стійкі позиції на певному ринку чи в певних сферах у відповідний період часу. 

конкуренція, конкурентоспроможність об’єднаних територіальних громад, децентралізація, регіон