професор кафедри міжнародних економічних відносин, Центральноукраїнський національний технічний університет; старший науковий співробітник відділу просторового розвитку, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Розраховано основні показники соціально-економічного потенціалу агломерацій Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. За допомогою панельної регресії даних за період 2019-2021 рр. проведено оцінювання впливу показників соціально-економічного потенціалу агломерацій на економічне зростання Карпатського регіону. Результати дослідження дали змогу виявити сильну залежність показників ВРП Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей від зміни кількості підприємств, фінансового результату підприємств до оподаткування та частки підприємств, які одержали прибуток, у загальній кількості підприємств, що можна вважати основними чинниками впливу агломерацій на економічний розвиток регіону в короткостроковому періоді. Дослідження залежності економічного зростання Львівської області від соціально-економічного потенціалу Львівської агломерації за 2012-2021 рр., проведене за допомогою лінійної множинної регресії, показало, що в довгостроковому періоді ключовими факторами економічного розвитку регіону були обсяги реалізованої продукції, кількість зайнятих на підприємствах і витрати підприємств на персонал. Зроблено висновок про необхідність урахування результатів дослідження під час визначення стратегічних напрямів розвитку агломерацій Карпатського регіону для пришвидшення економічного зростання на основі ефективного використання їхнього соціально-економічного потенціалу.
агломерація, Карпатський регіон, соціально-економічний потенціал, економічне зростання, регресійний аналіз
Проаналізовано досвід стратегічного планування сталого розвитку столичних агломерацій в окремих країнах-членах ЄС. На основі вивчення цілей, завдань та інструментів забезпечення сталого розвитку, визначених у стратегічних планах і програмах Віденської, Будапештської, Дублінської та Паризької агломерацій, узагальнено позитивні практики щодо комплексного вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем. Проаналізовано стан інституційного забезпечення формування агломерацій в Україні, ступінь узгодження стратегічних документів локального та регіонального рівня із цілями сталого розвитку. Визначено напрями імплементації європейського досвіду в Україні щодо застосування ефективних інструментів управління сталим розвитком регіону на основі ефективного використання потенціалу агломерацій. Обґрунтовано доцільність формулювання кожної стратегічної цілі розвитку агломерації та регіону, ураховуючи всі керівні принципи сталого розвитку. Запропоновано вирішення проблеми фінансування проєктів сталого розвитку агломерації шляхом упровадження державних стимулів для «зелених» інвестицій та інструментів державно-приватного партнерства щодо забезпечення інвестицій в розбудову міської інфраструктури. Програми цифровізації та розвитку циркулярної економіки визначено перспективними інструментами зміцнення спроможності регіону протистояти загрозам, що виникають унаслідок кліматичних змін та обмеженості ресурсів.
сталий розвиток, агломерація, стратегія розвитку, територіальна громада, якість життя, екологія, інновації, соціальна інтеграція
Досліджено стан і перспективи фінансового забезпечення розвитку агломерацій Карпатського регіону. На основі вивчення доходів і видатків бюджетів місцевих громад оцінено внутрішній потенціал для фінансування розвитку Львівської, Івано-Франківської, Ужгородської та Чернівецької агломерацій. Визначено, що агломерації Карпатського регіону не мають можливості формувати спеціальний фонд місцевого бюджету в розмірі, достатньому для реалізації проєктів з будівництва, розвитку транспорту, дорожньої інфраструктури та житлово-комунального господарства. Напрямом покращення фінансової спроможності агломерацій визначено залучення коштів програм ЄС. Обґрунтовано доцільність створення асоціацій громад як форму інституціоналізації взаємовідносин місцевих громад у межах Івано-Франківської, Ужгородської та Чернівецької агломерацій за прикладом Львівської агломерації. Для активізації роботи місцевих громад щодо участі в програмах ЄС та отримання фінансування для реалізації проєктів розвитку запропоновано створення в кожній агломерації фонду асоціації громад, з якого буде фінансуватися діяльність проєктного офісу. Визначено способи розрахунку суми внесків громад до цього фонду: пропорційно до чисельності наявного населення; відсоток від доходів бюджету; відсоток від запланованих видатків з бюджету на проєкти місцевого розвитку.
агломерація, Карпатський регіон, асоціація громад, фонд асоціації, фінансова допомога ЄС, програми ЄС
Проаналізовано стан зовнішньої торгівлі регіонів України під час війни, досліджено динаміку та структурні зміни експорту та імпорту товарів у 2022 р. порівняно з 2021 р. За критеріями особливостей умов здійснення зовнішньої торгівлі та рівня прояву загроз зовнішньоторговельній безпеці виділено чотири групи регіонів. Обґрунтовано напрями зниження загроз зовнішньоторговельній безпеці регіонів в умовах воєнного стану. Для регіонів з високим та істотним рівнем загроз основними заходами визначено релокацію підприємств у безпечні регіони, удосконалення логістики експорту товарів і збільшення потужностей для переробки сировинної продукції. У регіонах з помірним і низьким рівнем загроз потрібно забезпечувати розвиток переробної промисловості, сприяти структурним трансформаціям економіки, активізувати інноваційну діяльність. Запропоновано механізм зниження загроз зовнішньоторговельній безпеці регіонів України в період повоєнної відбудови економіки, який передбачає узгодження цілей та завдань Плану відновлення України, експортної стратегії України, державної стратегії регіонального розвитку та стратегій соціально-економічного розвитку регіонів як основних інституційних інструментів із цільовою функцією покращення показників динаміки, структури та ефективності зовнішньої торгівлі.
Досліджено стан зовнішньоторговельної безпеки регіонів України у 2013-2020 рр. За результатами розрахунку коефіцієнта чутливості інтегрального показника до зміни індикаторів зовнішньоторговельної безпеки визначено найбільш поширені загрози у сфері зовнішньої торгівлі на регіональному рівні у 2020 р. На основі кластерного аналізу регіонів України за показниками зовнішньоторговельної безпеки у 2020 р. виділено чотири групи регіонів і визначено відповідні загрози для кожної групи. В умовах воєнного стану для регіонів із сировинною орієнтацією експорту основними загрозами є розбалансування зовнішньої торгівлі, втрата зарубіжних ринків, посилення імпортної залежності. Найбільшими загрозами зовнішньоторговельній безпеці регіонів, в експорті яких значна частка високотехнологічної продукції та наукомістких послуг, визначено зниження обсягів експорту високотехнологічних товарів чи наукомістких послуг унаслідок військових дій, руйнування підприємств і телекомунікацій, втрати інтелектуального потенціалу.
Біла С. О., Бабець І. Г., Валюшко І. В. та ін. Міжрегіональне співробітництво у системі нової регіональної політики України: аналітична доповідь. К.: НІСД, 2011. 32 с. {re2018.03.010.018}
Babets I., Fleychuk M. External Economic Security of Ukraine: Conditions, Problems and Prospects. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. 2020. Vol. 42(3). Pр. 316-322. DOI: https://doi.org/10.15544/mts.2020.31 {re2022.02.101.009}
Бабець І. Г. Теоретико-методологічні засади дослідження впливу зовнішньоекономічних чинників на економічну безпеку регіонів України. Проблеми економіки. 2021. №4. C. 85-91. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-4-85-91. {re2022.02.101.010}
Бабець І. Г. Зовнішньоторговельна безпека регіонів України: внутрішні та зовнішні загрози в умовах воєнного стану. Регіональна економіка. 2022. № 2(104). С. 101-110. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-2-11 {re2023.02.050.006}
Бабець І. Г. Cталий розвиток і безпека регіону: навч. посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 268 с. {re2024.04.120.009}
Бабець І. Г. Удосконалення управління сталим розвитком регіонів України на основі європейського досвіду формування агломерацій. Регіональна економіка. 2024. № 4(114). С. 120-129. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2024-4-13 {re2025.03.029.001}
Бабець І. Г. Перспективи фінансування розвитку агломерацій Карпатського регіону в умовах євроінтеграції. Регіональна економіка. 2024. № 3(113). С. 62-71. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2024-3-5 {re2025.03.039.007}
УКР 
ENG
irina.babets@ukr.net
УДК 332.13:330.43(477.8); JEL R11, R15