в.о. завідувача кафедри економіки і маркетингу, ВСП «Навчально-науковий інститут просторового планування та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності, структури та ключових характеристик інноваційних екосистем територіальних громад, а також визначення особливостей взаємодії їх основних акторів, ресурсних, інституційних і мережевих компонентів у контексті підвищення інноваційної спроможності та конкурентоспроможності громад в умовах децентралізації, цифрової трансформації й посилення глобальної конкуренції. Методологія. Методологічною основою дослідження є екосистемний, системний, структурно-функціональний та порівняльний підходи. У роботі використано методи теоретичного узагальнення, наукової абстракції, порівняльного аналізу, структуризації та формалізації. Результати. У статті доведено, що класичні моделі інноваційної системи та інноваційного кластера мають обмежену пояснювальну спроможність щодо локальних інноваційних процесів, оскільки недостатньо враховують міжсекторальний характер взаємодії, соціальний вимір інновацій та фасилітаційну роль місцевого самоврядування. Обґрунтовано, що інноваційна екосистема територіальної громади є відкритою, динамічною та коеволюційною системою, у межах якої взаємодіють бізнес, науково-освітній сектор, органи місцевого самоврядування, громадянське суспільство та інфраструктурні інституції. Оригінальність. Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні теоретичних засад екосистемного підходу до аналізу інноваційного розвитку територіальних громад, обґрунтуванні авторського трактування інноваційної екосистеми громади та розробленні формалізованої багатокомпонентної моделі її функціонування. Практична цінність. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованих теоретичних положень, структурної моделі та системи індикаторів під час формування місцевої економічної політики, стратегій інноваційного розвитку територіальних громад, програм підтримки підприємництва, розвитку людського капіталу та цифрової інфраструктури. Результати дослідження можуть бути застосовані органами місцевого самоврядування і розробниками регіональних і місцевих програм для підвищення інституційної спроможності громад і посилення їхніх конкурентних позицій.