На основі публікацій теоретиків та провідників національної кооперації у Західній Україні у міжвоєнний період концентровано представлено основні ідейні засади українського кооператизму. Інституціональною домінантою цієї доктрини став синтез цінностей громадянського суспільства та національно-визвольного руху на основі традиції українського солідаризму. Автор акцентує увагу на тому, що ґрунтуючись на ідеях чільних теоретиків світового кооперативного руху, К. Паньківський, С. Кузик, А. Жук (Ільченко), К. Коберський, Ю. Павликовський, О. Луцький, І. Петрушевич творили питомо українські теоретичні та організаційні засади кооператизму, утверджували національну кооперацію як громадський та господарський феномен. Стверджується, що світоглядні засади українського кооператизму міжвоєнного часу містили в своїй основі постулати християнського персоналізму. 

український кооператизм, громадянське суспільство, національний господарський рух, український солідаризм, інституціоналізм, персоналістські цінності