Мета. Метою статті є дослідження економічного потенціалу ШІ-екосистеми України крізь призму структури ринку, людського капіталу, інвестиційної динаміки та експортних можливостей ІТ-сектору. Особливу увагу зосереджено на визначенні ролі ШІ-сегмента у формуванні високотехнологічної доданої вартості, підвищенні продуктивності праці, експортної конкурентоспроможності та макроекономічної стійкості України.
Методологія. Методологічною основою дослідження є поєднання структурно-динамічного, порівняльного та аналітичного підходів. У роботі використано статистичний аналіз, порівняння темпів зростання, структурний аналіз і узагальнення даних галузевих і міжнародних аналітичних джерел. Інформаційною базою дослідження є показники розвитку ІТ-сектору та ШІ-екосистеми України за 2013–2025 рр., зокрема дані щодо ІТ-експорту, чисельності ІТ- та ШІ-фахівців, структури зайнятості ШІ-спеціалістів, динаміки ШІ-компаній, територіальної концентрації талантів і бізнесу, а також венчурного фінансування.
Результати. У результаті дослідження встановлено, що ІТ-сектор України зберігає роль одного з основних джерел валютних надходжень і стабілізатора платіжного балансу. Експорт ІТ-послуг у 2019–2024 рр. зріс із 4,2 до 6,4 млрд дол. США, хоча після пікового значення 2022 р. спостерігалося його зниження. Показано, що ШІ-сегмент поки що залишається відносно невеликим за часткою в ІТ-зайнятості, однак демонструє випереджальну динаміку розвитку. Частка ШІ-фахівців у загальній ІТ-зайнятості майже подвоїлася у 2019–2024 рр., а чисельність ШІ-спеціалістів зросла з 0,97 тис. осіб у 2013 р. до 6,1 тис. осіб у 2025 р. Виявлено структурний зсув від сервісної моделі до продуктової: зростає частка зайнятості ШІ-фахівців у продуктових компаніях, тоді як частка аутсорсингової моделі знижується. Встановлено також високу територіальну концентрацію ШІ-бізнесу й талантів у кількох регіональних центрах, насамперед у Києві та Львові. Окремо обґрунтовано наявність юрисдикційного розриву у венчурному фінансуванні: значна частина інвестицій у компанії українського походження залучається поза межами української юрисдикції, що зменшує внутрішній економічний мультиплікатор.
Оригінальність. Наукова новизна дослідження полягає в інтегрованому аналізі економічного потенціалу ШІ-екосистеми України через поєднання екосистемних показників – людського капіталу, структури компаній, моделей зайнятості, географічної концентрації та інвестиційних потоків – з макроекономічними характеристиками ІТ-експорту та його ролі у забезпеченні платіжного балансу. Такий підхід дає змогу розглядати ШІ-сегмент не лише як технологічний напрям, а як чинник структурної трансформації та довгострокового економічного розвитку.
Практична цінність. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх для формування державної та бізнесової політики, спрямованої на розкриття економічного потенціалу ШІ в Україні. Отримані висновки можуть бути використані для підтримки української юрисдикції ШІ-компаній, розвитку регіональних інноваційних центрів, стимулювання венчурного фінансування, збереження й розвитку людського капіталу, а також ширшого впровадження ШІ за межами ІТ-сектору для підвищення міжгалузевої продуктивності. 

економічний потенціал, штучний інтелект, ШІ-екосистема, ІТ-експорт, людський капітал, інвестиції в ШІ, продуктивність, Україна 

Стаття присвячена питанню оцінювання локалізації підприємницької діяльності. Зростання уваги до вивчення локалізації пояснюється необхідністю реагувати на зрушення, породжені глобальною економікою. Проведено огляд літератури про методичні підходи до вимірювання просторової локалізації підприємницької діяльності. Оцінено потенційну можливість використання цих методик в українських реаліях. Висвітлено сильні та слабкі сторони кожної методики. Показано, що кожен наступний підхід мав на меті нівелювати недоліки попередніх розробок, а також максимально врахувати наявні особливості розміщення підприємницької діяльності в просторі. Як наслідок, на сьогодні доступними є різні методичні підходи до оцінювання локалізації економічної діяльності, включаючи модифікації. Різноманіття підходів до вимірювання просторової локалізації підприємницької діяльності пояснюється складністю досліджуваного явища, особливо на сучасному етапі, коли вчені постійно виявляють невідомі раніше фактори концентрації діяльності в тому чи іншому місці. Наголошено на необхідності імплементувати їх у систематичний моніторинг процесів просторової локалізації. Це створить основу для регулювання цих процесів. 

локалізація підприємницької діяльності, коефіцієнт локалізації, коефіцієнт Джині, EG-індекс, D-індекс, метричні методи 

Проаналізовано ефективність територіального розміщення факторів виробництва в Україні. Для цього використано аналітичний апарат теорії виробничих функцій, зокрема Кобба-Дугласа. Встановлено, що регіональний розподіл трудових ресурсів краще відповідає критерію граничної продуктивності ніж розміщення фактора «капітал». Висловлено думку про пріоритетність регулювання територіального розподілу інвестиційних ресурсів. 

виробнича функція Кобба-Дугласа, територіальне розміщення факторів виробництва, гранична продуктивність, міжрегіональна економічна інтеграція 

Запропоновано методику виявлення передумов поглиблення внутрішньо- та міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції Чернівецької області. За допомогою математичних методів (кластерний аналіз, гравітаційна модель, евклідова відстань) виявлені перспективні напрямки виробничо-ресурсної інтеграції як у межах досліджуваного регіону (між районами області), так і між областями. Економічну інтеграцію пропонується трактувати як виробничо-ресурсну, за якої відбувається обмін будь-якими компонентами матерії, енергії та інформації у вигляді безпосередньо споживаних речовин, умов, функцій тощо. 

виробничо-ресурсна інтеграція, кластерний аналіз, евклідова відстань, напрямки інтеграції