Систематизовано, узагальнено та удосконалено теоретико-методичні засади щодо ролі моніторингу та контролінгу в системі менеджменту суб’єктів економічних відносин. Обґрунтовано, що моніторинг забезпечує систематичне відстеження ефективності діяльності організації та прогнозування потенційних ризиків, що сприяє оптимізації управлінських рішень. Виявлено, що контролінг є важливим елементом інтеграції управлінських процесів, що дає змогу підвищити конкурентоспроможність підприємств. Наведено класифікацію основних видів моніторингу та контролінгу. Виявлено, що моніторинг і контролінг спрямовані на безперервне відстеження стану справ на підприємстві та корегування управлінських рішень на основі отриманих даних. З’ясовано, що інтеграція моніторингу та контролінгу формує циклічний процес управління. Це забезпечує безперервність управління та постійність зворотного зв’язку, що є критичним для довгострокового успіху підприємства в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. На основі аналізу результатів управління підприємством як виробничої системи обґрунтовано важливість моніторингу та контролінгу на всіх стадіях стратегічного управління. Обґрунтовано необхідність впровадження інтегрованих систем моніторингу та контролінгу, що дасть змогу підприємствам підвищити ефективність, адаптивність і стійкість на ринку. 

моніторинг, контролінг, управлінські процеси, стратегічні цілі, конкурентоспроможність підприємства