УДК 330.322: 338.4 (477.8) Іщук С. О. Інвестиційний процес і перспективи розвитку виробничої сфери у Західному регіоні України / С. О. Іщук // Регіональна економіка. – 2014. – №3(73). – С. 217-227. Літер.: 7
Автори
Анотація
Обґрунтовано критерії вибору пріоритетних напрямів капіталовкладень у регіоні через призму показників ефективності інвестиційного процесу. Проведено багатофакторну оцінку впливу структурних трансформацій, прогнозованих у галузевому розрізі, на економіку областей Західного регіону України і побудовано оптимізовану структуру інвестицій в основний капітал регіону за видами економічної діяльності. Розроблено й апробовано методичний інструментарій оптимізації структури джерел фінансування капітальних інвестицій. Висвітлено новий методологічний підхід до визначення напрямів оновлення основного капіталу за результатами інтегрального оцінювання його стану, руху й ефективності використання. Окреслено проблемні питання і перспективні умови функціонування підприємств виробничої сфери в Західному регіоні. Запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на забезпечення подальшого розвитку промисловості, транспорту і будівництва в регіоні.
Ключові слова:
інвестиції, ефективність, критерії, оптимізація, основний капітал, оновлення, виробнича сфера, розвиток
Висвітлено результати інтегральної оцінки техніко-економічного стану, руху та ефективності використання основного капіталу в Україні і Західному регіоні зокрема. Досліджено динаміку множини показників, які характеризують основний капітал, і встановлено причинно-наслідкові зв’язки між ними за період 2006-1013 рр. Визначено ключові тенденції оновлення основного капіталу в Україні. Проведено групування семи областей Західного регіону за значеннями загального інтегрального індексу основного капіталу промисловості, будівництва і транспорту. Окреслено перспективні напрями модернізації основного капіталу виробничої сфери регіону за видами економічної діяльності.
Досліджено основні інституційні дисфункції в контексті ефективності використання соціально-економічного потенціалу розвитку сільських територій України. Проаналізовано теоретико-методологічні засади формування та укорінення цих інституційних дисфункцій, насамперед «інституційних пасток», «інституційних мутацій», «мімікрії інститутів» та «аномії інститутів». Виявлено їх взаємозв’язок з наявними феноменами «інституційного вакууму», «інституційних розривів», «інституційних ям» та «анти-інститутів». Описано деструктивний вплив інституційних дисфункцій на ефективність використання соціально-економічного потенціалу розвитку сільських територій. Простежено ґенезу формування на сільських територіях «інституційних пасток»: «корупції», «іллегалізації» та «самореалізовуваних песимістичних очікувань» під впливом дії «інституційного вакууму», «інституційних розривів», «інституційних ям» та «анти-інститутів». Запропоновано засоби мінімізації деструктивного впливу виявлених інституційних дисфункцій на розвиток сільських територій України. Описано інструменти, спроможні забезпечити підвищення ефективності використання їх соціально-економічного потенціалу. Окреслено пріоритетні напрями викорінення виявлених інституційних дисфункцій на основі розвитку інститутів інноваційної інфраструктури аграрного ринку, місцевого самоврядування на сільських територіях, сільського підприємництва та освіти.
інституційні дисфункції, сільські території, соціально-економічний потенціал, ефективність
Поставлено питання оцінки традиційної фінансово-ринкової регулятивної системи за концепцією Дж. М. Кейнса, в основу якої покладено зростання сукупного попиту задля пожвавлення споживання і піднесення інвестиційної активності. На основі моделей фінансового і товарного ринків доведено, що зростання сукупного попиту у формі грошової пропозиції неминуче викликатиме зростання навіть у короткостроковому періоді. Зазначено, що ключовими факторами на фінансовому ринку є кількість фінансового капіталу, на товарному – кількість натурального продукту і суми грошей для їх обігу, а результуючими – оборотність грошей і ціни на обох ринках. Підкреслено, що причиною зростання інфляції і появи фінансових криз є асинхронний рух трендів фінансового капіталу, натурального продукту і грошової пропозиції на користь останньої. Запропоновано і обґрунтовано сутність балансової регулятивної системи, в основі якої є регулювання синхронного руху обсягів грошової пропозиції і натурального продукту. Представлено модель взаємозв’язку трендів натурального продукту і ціни одиниці продукту з нормами нагромадження і споживання при розподілі національного доходу та їх регулювання з боку НБУ та уряду України щодо становлення балансової рівноваги ринків і економіки.
вільні кошти, інвестиції, натуральний продукт, національний дохід, система регулювання, балансова рівновага, норма нагромадження, норма споживання
Визначено методичні підходи до формування механізму тристороннього партнерства – держави, бізнесу та громадських інституцій. Обґрунтовано його структурно-функціональні підсистеми та фактори розвитку. Обґрунтовано мету та принципи його формування. Запропоновано систему показників, яка дозволяє оцінити ефективність тристоронньої співпраці.
Обґрунтовано критерії вибору пріоритетних напрямків інвестування в регіоні через призму показників ефективності інвестиційної діяльності. Проведено багатофакторну оцінку впливу структурних трансформацій, прогнозованих у галузевому розрізі, на економіку областей Західного регіону України і побудовано оптимізовану структуру інвестицій в основний капітал регіону за видами економічної діяльності.
інвестиції, ефективність, критерії, види економічної діяльності, оптимізація
Розглянуто наявні механізми формування та реалізації бюджетної політики регіонального розвитку. Визначено їх структурні елементи та подано характеристику. Висвітлено стан бюджетних механізмів підтримки регіонального розвитку, джерелами фінансування яких є Державний і місцеві бюджети. Розглянуто поточні проблеми пошуку та акумулювання фінансових ресурсів у рамках бюджетного забезпечення регіонального розвитку. Зроблено акцент на субвенціях, державних цільових програмах, державних гарантіях і Державному фонді регіонального розвитку (ДФРР) як ключових бюджетних механізмах підтримки розвитку регіонів. Доведено, що процесу виділення субвенцій притаманне «латентне управління з центру», недосконала процедура розподілу бюджетних коштів і надмірна розпорошеність субвенцій;реалізація державних програм розвитку регіонів супроводжується неузгодженістю галузевих і регіональних інституцій, а порядок використання коштів ДФРР має низку недоліків. Сформульовано рекомендації щодо оптимізації наявних і пошуку потенційних джерел фінансових ресурсів задля забезпечення регіонального розвитку.
бюджетні механізми, розвиток регіонів, Державний бюджет, місцевий бюджет, субвенції, цільові програми
Проведено дослідження інвестиційного потенціалу недержавних пенсійних фондів в Україні, передумов та чинників його формування. Розроблено прогноз показників, що його характеризують, та здійснено оцінку перспектив зростання інвестиційного потенціалу недержавних пенсійних фондів в Україні з урахуванням особливостей посткризового періоду та потреб національної економіки. Вироблено та обґрунтовано напрями такого зростання, які спонукають недержавні пенсійні фонди до залучення додаткових пенсійних внесків і підвищення інвестиційного доходу при підтриманні належного рівня безпеки фондів та їх учасників.