Зроблено акцент на проблемі тривалого депресивного стану економіки України і її регіонів. Узагальнено досвід дослідження і виявлення причин розбалансованості економіки класиками економічної теорії і дослідження українських учених щодо пошуку шляхів стабілізації економіки в Україні. Запропоновано застосувати модель економічної системи як кількісні співвідношення обсягів натурального продукту і його ціни та грошей і їх оборотності для регулювання і стабілізації національного доходу і національних витрат через зростання граничного продукту задіяних у виробництво праці і капіталу. Обґрунтовано умови «золотого правила» як співвідношення індексів продуктивності, доходів і витрат, дотримання яких забезпечить рівновагу і стабільність ринків, регіонів і економіки загалом. Висвітлено взаємозв’язок коливань в економіці з недотриманням умов «золотого правила». Підкреслено необхідність застосувати регулятивні засоби з врахуванням ефектів продуктово-цінової дихотомії. 

кількість натурального продукту, ціна продукту, кількість грошей, оборотність грошей, національний дохід, національні витрати, розбалансованість економіки, продуктивність праці і капіталу, рівновага економіки 

Висвітлено науково-практичний аспект децентралізації як раціональної альтернативи федералізації та механізму наближення України до стандартів європейського розвитку. Встановлено, що Україна протягом останніх десяти місяців послідовно втілює децентралізацію як складову модернізованої регіональної політики, що закріплено в основних чинних нормативно-правових актах установчого та програмного характеру. Аналізуються ризики децентралізації, серед яких відзначено: обмеженість коштів місцевих бюджетів, низьку спроможність громад щодо залучення фінансових ресурсів, низьку ефективність використання фінансових ресурсів. Наголошено на потребі вирішення завдання економічного зміцнення невеликих територіальних громад і зменшення їх залежності від бюджетної підтримки. Запропоновано основні напрями реформування сфери адміністративних послуг в Україні шляхом: нормативно-правової оптимізації оплати за отримання адміністративних послуг; уніфікації адміністративної процедури та удосконалення надання адміністративних послуг; поступового переведення до компетенції органів місцевого самоврядування більш широкого спектра послуг. Наголошується на дотриманні збалансованого підходу до децентралізації, унеможливлення появи «привілейованих» регіонів, забезпечення рівних умов регіонального розвитку, формування дієздатних і конкурентоспроможних територіальних громад, здатних реалізовувати активну економічну політику. Розкрито передумови забезпечення саморозвитку та економічного зростання територіальних громад. Пропонується широке впровадження на місцевому рівні механізмів та інструментів раціонального використання внутрішнього потенціалу розвитку, заснованих на децентралізації. 

децентралізація, місцеве самоврядування, регіональна політика, бюджетна децентралізація, адміністративні послуги 

Здійснена оцінка еволюції теорій інноваційно-технологічного розвитку. Окреслено основні положення регіонального розвитку. Розкрито погляди вчених на роль інновацій у розвитку економіки та їх значення у вирішенні актуальних проблем інноваційно-технологічного розвитку регіону. Встановлено, що економічне зростання регіонів усіх рівнів ієрархії залежить від інноваційної активності підприємницьких структур, від їх прагнень і спроможності використовувати у своїй діяльності новітні технології у всіх сферах суспільного життя. Визначено, що еволюція формування системи наукових знань про інноваційний розвиток економіки віддзеркалює сукупність процесів, що свідчать про складний шлях становлення і розквіту не тільки усієї економічної теорії загалом, але і науки «регіональна економіка» зокрема. 

теорії, інновація, інноваційно-технологічний розвиток, регіональний розвиток, регіональна економіка 

Обґрунтовуються особливості руху і схильність до капіталізації цінних паперів, формування функціонально-регіональних рівнів ринку цінних паперів. Розкриваються економічні основи механізму підвищення капіталізації цінних паперів та підходи до прогнозування зростання маси і вартості капіталу в економіці регіону. 

рух капіталу, цінні папери, капіталізація, відсоткова ставка, прибуток, фінансово-виробнича функція 

Визначено, що Карпатський регіон має великий багатофункціональний, у тому числі і промисловий потенціал, що належить до важливих структурних елементів його просторового капіталу. З’ясовано, що політика розвитку промислового потенціалу Карпатського регіону, підвищення його конкурентоспроможності має стати частиною не тільки українського, транскордонного, але й загальноєвропейського просторового розвитку в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії України. Формування політики використання промислового потенціалу Карпатського регіону, підвищення його конкурентоспроможності передбачає врахування екологічних, соціальних, економічних і культурних його особливостей. Встановлено, що для підвищення конкурентоспроможності промислового потенціалу Карпатського регіону необхідним є проведення його системної технологічної трансформації, що передбачала б модернізацію наявних і створення нових виробництв промисловості на інноваційній основі, продукція яких відповідала б конкурентним перевагам регіону і сучасним вимогам як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Розроблено організаційно-економічний механізм технологічної модернізації промислового потенціалу Карпатського регіону, що має базуватися на поступовому наближенні законодавства України до права ЄС, на співробітництві України з ЄС з питань розвитку інформаційного суспільства через забезпечення загальної доступності до інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), розширення участі України у дослідницькій діяльності ЄС через ІКТ, залучення України до Європейського дослідницького простору, що передбачає підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. 

промисловий потенціал, конкурентоспроможність, регіон, економіка, ринок, технологічна трансформація 

Досліджено особливості функціонування інститутів ринку праці в системі соціальної безпеки регіону. Визначено недоліки інституціонального забезпечення розвитку ринку праці. Запропоновано правові, адміністративні, організаційно-економічні напрями легалізації ринку праці та зайнятості населення. 

соціальна безпека регіону, ринок праці, інституціалізація, легалізація, зайнятість, соціальні загрози, небезпеки соціальної сфери