На основі узагальнення сучасних теоретичних підходів обґрунтовано суть просторових форм ділової активності, які є драйверами економічного розвитку регіону, відзначаються різними характеристиками та потребують систематизації та типології для прийняття виважених управлінських рішень. Проаналізовано зміст низки основних понять і визначено зміст поняття «просторові форми ділової активності», виявлено її домінуючі форми в регіоні. Здійснено типізацію форм просторової організації ділової активності за характером прояву інтегрованості зв’язків і за їх просторовою конфігурацією. Встановлено, що концентрація ділової активності в регіоні та її форми залежать від низки чинників, передусім від розвитку науково-технічного прогресу. 

просторові форми ділової активності, ділова активність регіону, вертикальна та горизонтальна інтеграція, просторова конфігурація, типологія 

На основі принципів діалектичної логіки зроблена спроба критичної оцінки перспектив досягнення задекларованих в національній доповіді «Цілі сталого розвитку» завдань та індикаторів, зокрема, досліджені цілі сталого розвитку, які безпосередньо стосуються функціонування сільських територій. Більш глибоко та критично проаналізовано індикатори, що вказують на досягнення цілі 2 «Подолання голоду. Сільське господарство». Зокрема, проведено ретроспективний аналіз споживання окремих видів сільськогосподарської продукції (молока, м’яса, фруктів) та визначено проблеми, що стоять на заваді досягнення визначеного рівня споживання. Обґрунтовано взаємозв’язок між сталим сільським господарством та сталим розвиток сільських територій. Оскільки невеликі агроформування відіграють ключову роль в забезпеченні зайнятості у сільській місцевості та підтримують соціальну сферу, досягнення цілей сталого розвитку сільських територій нерозривно пов’язане з їх діяльністю. Запропонована модель взаємодії аграрних підприємств та сільських територій в процесі переходу до концепції сталого розвитку, де визначено взаємозв’язок між завданнями менеджменту учасників процесу. 

сталий розвиток, цілі сталого розвитку, сільські території, сільське господарство 

Досліджено основні тенденції розвитку машинобудування в Україні за 2010-2016 рр. Установлено внесок машинобудівних підприємств у розвиток інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано ефективність діяльності підприємств у розрізі видів машинобудування. Визначено продуктивність праці на машинобудівних підприємствах України. На основі розрахунку показника локалізації за обсягом реалізованої промислової продукції виявлено області, у яких машинобудування є однією з профільних сфер господарювання на фоні країни. Обґрунтовано необхідність створення в регіонах машинобудівних кластерів, що дозволить укріпити після деформації машинобудівний комплекс України, налагодити нові коопераційні зв’язки як в Україні, так і за її межами, збільшити високотехнологічне виробництво з використанням нових технологій, підвищить конкурентні переваги національного товаровиробника. Проаналізовано наявність машинобудівних кластерів у регіонах України. На основі результатів дослідження визначено як регіони, у яких є передумови для створення машинобудівних кластерів, так і основні напрями за видами машинобудування для цих кластерів. Отримані результати дослідження можуть слугувати державним органам влади науково-аналітичною основою для прийняття відповідних рішень щодо формування машинобудівних кластерів у регіонах України. 

просторова організація бізнесу, кластер, інновації, конкурентоспроможність, кооперація, машинобудівні підприємства 

Діагностовано проблеми правової ідентифікації суб’єктів господарювання. Розкрито сутність понять «суб’єкти господарювання» та «фінансова діяльність», визначено їх основні характеристики. Обґрунтовано особливості розвитку та функціонування суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері фінансового посередництва. Проведено аналіз діяльності суб’єктів господарювання протягом останніх років в Україні. Обґрунтовано важливість визначення організаційно-правової форми суб’єкта господарювання, проаналізовано динаміку кількості суб’єктів економіки згідно з цією характеристикою в Україні. Відображено структуру балансу підприємств за окремими видами економічної діяльності. Визначено особливості структури активів і зобов’язань суб’єктів господарювання за видами діяльності. Охарактеризовано особливості визначення поняття фінансів підприємств на макроекономічному рівні та на макрорівні. Узагальнено основні показники діяльності суб’єктів господарювання в Україні за останні роки, визначено особливості їх розвитку. Виокремлено основні тенденції розвитку фінансів суб’єктів господарювання в Україні незалежно від виду діяльності. Перераховано критерії оцінки економічної ефективності механізму розвитку фінансів суб’єктів господарювання. Визначено вагомість вирішення системних макроекономічних проблем для забезпечення ефективного розвитку фінансів суб’єктів господарювання. 

суб’єкти господарювання, фінансова діяльність, фінансове посередництво, підприємництво, фінанси підприємств 

Досліджено проблеми функціонування системи податкового контролю в Україні. Здійснено багаторівневий аналіз контрольно-перевірочної роботи податкових органів Львівської області з позицій її ефективності, результативності та якості, на основі якого вказано на основні дестабілізуючі фактори, що впливають на розвиток системи податкового контролю. Обґрунтовано організаційно-інституційні пріоритети та розроблено засоби вдосконалення податкового контролю в контексті підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Вказано на пріоритетні напрями проведення масово-роз’яснювальної роботи податковими органами серед платників податків як стратегічного превентивного методу податкового контролю. 

адміністрування податків, контроль, система податкового контролю, оцінка ефективності податкового контролю, органи податкового контролю, моніторинг контрольно-перевірочної роботи 

Досліджено можливості використання напрацювань просторової економіки для удосконалення вибору оптимальної технології виробництва продукції. Доведено, що не лише вибір технології залежить від місця, але і вибір місця залежить від технології. Запропоновано алгоритм вибору оптимальної системи технологій виробництва вибраного виду продукції у межах відповідного просторового аналізу. Зроблено висновок, що при обґрунтуванні вибору оптимальної системи технологій виробництва вибраного виду продукції у межах відповідного простору аналізу слід спочатку вибрати оптимальну технологію для кожного можливого місця виробництва, а потім оцінити, чи варто у цих місцях виробляти цю продукцію. Таким чином, вибір ефективних можливих місць виробництва одночасно стане вибором ефективних технологій. Саме такий шлях гарантує правильне обґрунтування оптимальних систем технологій і саме це є важливим внеском теорії просторової економіки в теорію ефективності капіталу. Подальші дослідження у сфері порівняння технологій є перспективними за напрямом аналізу місця (частини простору) як незамінної складової технології. 

просторова організація економіки, просторова економіка, технологія, розміщення підприємств, конкуренція місць, конкуренція технологій 

Висвітлено стратегічні орієнтири розвитку областей Карпатського регіону та проведено їх оцінку на предмет узгодження з цілями Державної стратегії регіонального розвитку, доведено необхідність пріоритетизації стратегічних орієнтирів розвитку регіонів на основі виявлення так званих «точок росту», які активізують процес використання власного потенціалу та економічне зростання регіону. Встановлено, що одним з дієвих напрямів формування та реалізації нової регіональної політики є фокус на розвиток макрорегіонів, до яких належить і Карпатський регіон. У результаті проведеного дослідження визначено особливості планування, фінансування та реалізації заходів регіонального розвитку, результати якого вказують на необхідність інтеграції розвитку регіонів, у тому числі й фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток регіону. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня культури стратегічного планування, спрямованого на реалістичність плану заходів з реалізації стратегій регіонального розвитку з чітким визначенням організаційних, фінансових і контрольних параметрів; організація належного інформаційного забезпечення реалізації регіональної політики на засадах підвищення прозорості прийняття рішень і їх виконання, рівня поінформованості усіх зацікавлених осіб, можливостей громадського моніторингу управлінських рішень на місцях. 

регіональний розвиток, стратегія розвитку, стратегічні орієнтири, макрорегіон, Карпатський регіон 

Представлено дослідження процесів адміністративно-фінансової децентралізації в Україні на базовому рівні місцевого самоврядування – на рівні новостворених ОТГ з точки зору перших результатів, ризиків і викликів, які мають місце у сучасних умовах. Проаналізовано зміни до законодавства України в контексті адміністративно-територіальної реформи та реформи фіскальної децентралізації. Визначено місце та роль міст обласного значення в процесі реалізації реформи адміністративно-територіального устрою. Проаналізовано можливості формування міських агломерацій у контексті реформування адміністративно-територіального устрою. Запропоновано заходи щодо покращення фінансової спроможності територій для здійснення місцевими органами влади повноважень у контексті зміни адміністративно-територіального устрою та просторової організації влади на базовому рівні управління. Обґрунтовано шляхи зміцнення фінансової автономії муніципалітетів. 

об’єднана територіальна громада (ОТГ), місто обласного значення, агломерація, фінансова спроможність, адміністративно-фінансова децентралізація 

Розглянуто питання розвитку публічно-приватного партнерства у сфері відновлюваної енергетики регіону. Наведено результати економічної оцінки природного потенціалу відновлюваної енергетики областей Західного регіону України. Зроблено висновок про низькі показники його освоєння та необхідність використання дієвих організаційно-економічних механізмів забезпечення розвитку відновлюваної енергетики в регіоні. У цьому контексті запропоновано формування Західноукраїнського кластера відновлюваної енергетики, запровадження зелених державних закупівель, організацію розробки готових проектів зі спорудження об’єктів відновлюваної енергетики та аукціонної торгівлі ними. 

відновлювані джерела енергії, відновлювана енергетика, регіон, публічно-приватне партнерство 

Систематизовано теоретичні та методологічні засади дослідження просторової організації підприємницької діяльності, а саме: розглянуто концептуальні підходи до вивчення таких понять, як «територіальна організація» та «просторова організація» економіки, суспільства, господарської та підприємницької діяльності; визначено трансформацію понятійно-термінологічної системи просторової організації суспільного життя. Узагальнено пріоритетні напрями обґрунтування дієвих організаційно-інституційних та економічних механізмів (засобів, інструментів) регулювання просторової організації підприємницької діяльності. Окреслено коло проблемних питань щодо подальшого вивчення процесу теоретичного й методологічного осмислення наукової системи, яка б описувала питання просторової організації та взаємодій, впливу процесів просторового розвитку на макро-, мікро- і глобальну економічну динаміку. 

простір, територіальна організація економіки, просторова організація підприємницької діяльності, просторові форми організації бізнесу