УДК [338.49:330.342.146]:316.422:332.1(477); JEL O15, R10 Бутко М. П., Ревко А. М. Соціальна інфраструктура як каталізатор модернізації соціогуманітарного простору регіонів України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 28-36. Літер.: 15
Автори
Анотація
Досліджено понятійний контур соціальної інфраструктури як каталізатора модернізації соціогуманітарного простору регіонів України. Запропоноване власне визначення поняття «соціальна інфраструктура». Обґрунтовано підходи до класифікації соціальної інфраструктури регіонів України. Визначено, що головним елементом соціальної інфраструктури, який забезпечує якісний людський розвиток, є освіта. Встановлено, що доступність освіти залежить від матеріальної бази освітніх інституцій, кількості навчальних закладів, їх оснащеності, рівня кваліфікації персоналу, можливості використання освітніх інституцій і якості послуг, які вони надають. Розглянуто головні бар’єри рівного доступу населення регіонів України до освіти та причини їх виникнення. Доведено, що детермінантою функціонування соціальної інфраструктури є всебічний розвиток людини шляхом створення комплексу життєвих благ, необхідних для розширеного відтворення.
Ключові слова:
соціальна інфраструктура, соціальна політика, соціогуманітарний простір, освіта, доступ до освіти
Проаналізовано сучасний стан рівня зайнятості населення за регіонами. Систематизовано нетрадиційні форми зайнятості населення у контексті модернізації економіки регіонів. Виділено і розглянуто такі атипові форми зайнятості, як: повну зайнятість за умов гнучких форм організації робочого часу; неповну зайнятість; тимчасову зайнятість; зайнятість на засадах вторинної зайнятості; зайнятість на основі договорів цивільно-правового характеру; надомну працю; працю за викликом; дистанційну зайнятість; позикову працю, неформальну зайнятість; нереєстровану зайнятість у неформальному секторі. Розглянуто питання інноваційності трансформаційних змін у сфері зайнятості та наведено основні чинники запуску та підтримки відповідних процесів. Виявлено перспективні інновації, які дозволять принципово активізувати державну політику у сфері зайнятості міського населення. Для вирішення проблеми відсутності активної профорієнтаційної політики держави запропоновано застосування інноваційної комплексної програми професійної орієнтації, суть якої полягає у реалізації державою стимулів для користування профорієнтаційними послугами особами будь-якого віку та етапу трудового життя, пов’язаних з більшим сприянням у працевлаштуванні, а також створенні системи надання таких послуг та її доступності.
децентралізація, нетрадиційна зайнятість, ринок праці, глобалізація, модернізація, соціально-трудові відносини
Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму.
механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності
Висвітлено стратегічні орієнтири розвитку областей Карпатського регіону та проведено їх оцінку на предмет узгодження з цілями Державної стратегії регіонального розвитку, доведено необхідність пріоритетизації стратегічних орієнтирів розвитку регіонів на основі виявлення так званих «точок росту», які активізують процес використання власного потенціалу та економічне зростання регіону. Встановлено, що одним з дієвих напрямів формування та реалізації нової регіональної політики є фокус на розвиток макрорегіонів, до яких належить і Карпатський регіон. У результаті проведеного дослідження визначено особливості планування, фінансування та реалізації заходів регіонального розвитку, результати якого вказують на необхідність інтеграції розвитку регіонів, у тому числі й фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток регіону. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня культури стратегічного планування, спрямованого на реалістичність плану заходів з реалізації стратегій регіонального розвитку з чітким визначенням організаційних, фінансових і контрольних параметрів; організація належного інформаційного забезпечення реалізації регіональної політики на засадах підвищення прозорості прийняття рішень і їх виконання, рівня поінформованості усіх зацікавлених осіб, можливостей громадського моніторингу управлінських рішень на місцях.
регіональний розвиток, стратегія розвитку, стратегічні орієнтири, макрорегіон, Карпатський регіон
Проблема формування людського і соціального капіталу тісно пов’язана з функціонуванням системи освіти. З позицій системного підходу освіта є функціональним інститутом соціуму, який має свою структуру і специфічну мету функціонування. Ускладнення соціально-виробничих, інформаційно-інтелектуальних зв’язків у процесах цивілізаційного розвитку породжує підвищені вимоги до функціонування соціальної і виробничої підсистем, які можуть бути вирішені лише за допомогою освіти.Функціонування системи освіти – це не просто передача знань і розвиток особи, але й інтелектуальний супровід соціально-економічного розвитку. Функції освіти відіграють важливу роль у темпах прогресу цивілізації в найближчому майбутньому. У контексті сталого розвитку важливим моментом ролі освіти є те, що знання володіють здатністю збільшуватись і поглиблюватись. У результаті цього освіта передає знання наступному поколінню, чим забезпечується прогресивний розвиток майбутніх поколінь. Сьогодні зростають темпи застаріння знань, скорочується життєвий цикл товарів (послуг). Компанії досягають переваг у конкурентній боротьбі шляхом створення стратегій, що фокусуються не на прогнозуванні та аналізі зовнішнього оточення, а передусім на ефективному нарощуванні й використовуванні власних ресурсів, насамперед інтелектуальних.
Досліджується вплив інновацій на розвиток соціальної інфраструктури сільських територій у контексті виявлення чинників нарощування їх економічного потенціалу. Акцентується увага на вагомій ролі соціальної інфраструктури села в процесі еволюції аграрного ринку регіону. Зокрема, наголошується на тому, що модернізація вказаної інфраструктури стимулює зростання попиту та пропозиції на аграрному ринку регіону. Це дає підстави для дослідження соціальної інфраструктури села як однієї зі складових інфраструктури аграрного ринку регіону. За результатами проведеного дослідження формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів упровадження інфраструктурних інновацій у соціальній сфері села. Зокрема, пропонується віднести модернізацію об’єктів соціальної інфраструктури, локалізованих на сільських територіях, до числа пріоритетів державної аграрної політики, а також активізувати заходи з налагодження співфінансування проектів з модернізації вказаної інфраструктури за участю підприємницьких структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо.
соціальна інфраструктура, сільські території, аграрний ринок регіону, модернізація, економічний потенціал
Розглянуто питання функціонування системи соціального страхування як механізму реалізації державної соціальної політики України на сучасному етапі. Проаналізовано основні напрями соціального страхування та джерела формування відповідних фондів соціального страхування. Зроблено детальний аналіз доходів і витрат Пенсійного фонду України за 2012-2015 рр., у результаті якого виявлено граничні розміри та джерела фінансування дефіциту коштів ПФУ на виплату призначених пенсій. Порівняльний аналіз розмірів призначених місячних пенсії, прожиткового мінімуму та заробітної плати дозволяє зробити висновок про низький рівень забезпечення соціальних стандартів життя населення і високий ступінь диференціації пенсій, призначених за різними законами. Робиться акцент на появі нових соціальних ризиків для населення, що вимагають перебудови чинної системи соціального страхування. Обґрунтовуються напрями подальшого розвитку системи соціального страхування: об’єднання загальних функцій ФСС, можливість створення єдиного ФСС, введення накопичувальної системи пенсійного страхування, впровадження загальнообов’язкового медичного страхування, посилення прозорості функціонування ФСС.
соціальна політика, соціальне страхування, фонди соціального страхування, ПФУ, пенсійне страхування, соціальні стандарти і гарантії
Розглянуто проблему асиметрії формування ринків праці регіонів. На основі досліджених матеріалів доведено, що проблеми міжрегіональних диспропорцій розвитку регіональних ринків праці України вимагають розробки новітніх механізмів сприяння формуванню перспективних кадрів, орієнтованих на локальний ринок. Одним з дієвих механізмів формування кадрового потенціалу регіону є професійна орієнтація, яка в умовах проведення освітньої та адміністративно-територіальної реформ потребує модернізації. Для вирівнювання регіональних диспропорцій ринку праці регіонів удосконалено інструментарій професійної орієнтації учнівської молоді в державній службі зайнятості, складовою якої є: інформація про стан і перспективи розвитку окремих регіонів, об’єднаних територіальних громад, інформація про капітальні інвестиції за видами економічної діяльності в регіонах, розвиток перспективних галузей. У статті запропоновано методологію ознайомлення учнів з професіями регіону за галузевими ознаками на основі чотирьохвимірної структури: «галузь – робітничі професії галузі – спеціальності галузі з неповною вищою освітою – спеціальності галузі з повною вищою освітою». Визначено алгоритм впровадження оновленої методології професійної орієнтації учнівської молоді в державній службі зайнятості.
регіон, ринок праці, професійна орієнтація, учнівська молодь
Розкрито підходи до визначення суті підприємницького потенціалу регіону, теоретичного та практичного значення визначення ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону в умовах модернізації просторової організації економіки. Сформовано методичний підхід та алгоритм оцінювання ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону на основі вибору адекватних методів і показників. Виявлено переваги та недоліки найбільш поширених методик оцінки підприємницького потенціалу відповідно до цілей і наявних інформаційних даних. Важливість врахування особливостей просторової організації економіки у вигляді певних мережевих форм організації бізнесу при оцінці ефективності підприємницького потенціалу дозволила обґрунтувати доцільність включення окремої складової потенціалу – просторово інтеграційного та розробки показників його визначення.
підприємницький потенціал регіону, оцінка ефективності, просторова організація економіки, форми просторової організації економіки
Досліджено основні тенденції розвитку машинобудування в Україні за 2010-2016 рр. Установлено внесок машинобудівних підприємств у розвиток інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано ефективність діяльності підприємств у розрізі видів машинобудування. Визначено продуктивність праці на машинобудівних підприємствах України. На основі розрахунку показника локалізації за обсягом реалізованої промислової продукції виявлено області, у яких машинобудування є однією з профільних сфер господарювання на фоні країни. Обґрунтовано необхідність створення в регіонах машинобудівних кластерів, що дозволить укріпити після деформації машинобудівний комплекс України, налагодити нові коопераційні зв’язки як в Україні, так і за її межами, збільшити високотехнологічне виробництво з використанням нових технологій, підвищить конкурентні переваги національного товаровиробника. Проаналізовано наявність машинобудівних кластерів у регіонах України. На основі результатів дослідження визначено як регіони, у яких є передумови для створення машинобудівних кластерів, так і основні напрями за видами машинобудування для цих кластерів. Отримані результати дослідження можуть слугувати державним органам влади науково-аналітичною основою для прийняття відповідних рішень щодо формування машинобудівних кластерів у регіонах України.
просторова організація бізнесу, кластер, інновації, конкурентоспроможність, кооперація, машинобудівні підприємства
Проаналізовано особливості та з’ясовано проблеми функціонування мережі загальноосвітніх закладів у Львівській області. З’ясовано надмірну територіальну розгалуженість і низьку ефективність освітньої мережі. Досліджено зміни в управлінні освітньою сферою, викликані проведенням у країні адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Проаналізовано законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам. Побудовано фінансово-організаційний механізм консолідації освітньої мережі: з’ясовано мету, інтереси, передумови, принципи та інструменти консолідації освітньої мережі. Вирішення проблем пропонується через реалізацію заходів, пов’язаних з переглядом типових штатних нормативів функціонування освітніх закладів, удосконаленням процедури відбору та фінансування опорних закладів, удосконаленням механізму фінансування освітніх закладів через освітню субвенцію.
загальна середня освіта, фінансування, реформування, мережа освітніх закладів, освітня субвенція
Досліджено теоретичні підходи до визначення сутності поняття «управління земельними ресурсами». Розкрито особливості врегулювання змісту цієї категорії Європейською економічною комісією ООН та ФАО. Виявлено недоліки економіко-правового регулювання у сфері управління земельними ресурсам в Україні та їх наслідки. Визначено істотні ознаки недосконалості сучасної системи управління земельними ресурсами. Доведено, що в сучасних соціально-економічних умовах України вирішального значення у сфері управління земельними ресурсами набуває досконала регламентація термінів, стандартів, нормативів, а також дієвість механізмів імплементації повноважень, правил і процедур. Висвітлено підходи Європейської економічної комісії ООН та ФАО для належного управління земельними ресурсами. Обґрунтовано пропозиції до формування інституційно-правового механізму модернізації сучасної системи управління земельними ресурсами в Україні на засадах: реальної децентралізації влади; пріоритетності забезпечення режиму особливої охорони земель і сталого землекористування; повноцінної інтегрованої участі уповноважених суб’єктів управління земельними ресурсами та громадянського суспільства. Головним чинником такої модернізації є повноцінна реалізація схвалених Кабінетом Міністрів України Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 рр.
модернізація, земельні ресурси, система управління земельними ресурсами, децентралізація влади
Розглядаються особливості регіональної трудової міграції населення. Окреслено тенденції, фактори, наслідки та ризики трудової міграції в регіональному вимірі. Здійснено прогнозування міграційного сальдо до 2014 р.
УКР 
ENG
УДК 331.5:35.072.1; JEL E24, R12