Показано роль прикордонних територій у формуванні інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Досліджено позитивний вплив прикордонного розташування території на залучення прямих іноземних інвестицій. Основну увагу акцентовано на суспільно-психологічних чинниках, зокрема якості людського та соціального капіталу. Виявлено, що наявний інвестиційно-інноваційний потенціал в українсько-польському транскордонному регіоні використовується неповною мірою, а переважна частина інвестицій не має інноваційного спрямування. Встановлено, що основними причинами наявних проблем є: недостатня якість людського капіталу, інституційні дисфункції, високий рівень трудової міграції. Для активізації інвестиційно-інноваційних процесів у межах українсько-польського транскордонного регіону пропонується: підвищити якість надання навчально-освітніх послуг і забезпечити розвиток інноваційної інфраструктури прикордонних територій України. 

прикордонні території, українсько-польський транскордонний регіон, інвестиційно-інноваційні процеси, суспільно-психологічні чинники 

Розкрито підходи до визначення суті підприємницького потенціалу регіону, теоретичного та практичного значення визначення ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону в умовах модернізації просторової організації економіки. Сформовано методичний підхід та алгоритм оцінювання ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону на основі вибору адекватних методів і показників. Виявлено переваги та недоліки найбільш поширених методик оцінки підприємницького потенціалу відповідно до цілей і наявних інформаційних даних. Важливість врахування особливостей просторової організації економіки у вигляді певних мережевих форм організації бізнесу при оцінці ефективності підприємницького потенціалу дозволила обґрунтувати доцільність включення окремої складової потенціалу – просторово інтеграційного та розробки показників його визначення. 

підприємницький потенціал регіону, оцінка ефективності, просторова організація економіки, форми просторової організації економіки 

Досліджено основні тенденції розвитку машинобудування в Україні за 2010-2016 рр. Установлено внесок машинобудівних підприємств у розвиток інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано ефективність діяльності підприємств у розрізі видів машинобудування. Визначено продуктивність праці на машинобудівних підприємствах України. На основі розрахунку показника локалізації за обсягом реалізованої промислової продукції виявлено області, у яких машинобудування є однією з профільних сфер господарювання на фоні країни. Обґрунтовано необхідність створення в регіонах машинобудівних кластерів, що дозволить укріпити після деформації машинобудівний комплекс України, налагодити нові коопераційні зв’язки як в Україні, так і за її межами, збільшити високотехнологічне виробництво з використанням нових технологій, підвищить конкурентні переваги національного товаровиробника. Проаналізовано наявність машинобудівних кластерів у регіонах України. На основі результатів дослідження визначено як регіони, у яких є передумови для створення машинобудівних кластерів, так і основні напрями за видами машинобудування для цих кластерів. Отримані результати дослідження можуть слугувати державним органам влади науково-аналітичною основою для прийняття відповідних рішень щодо формування машинобудівних кластерів у регіонах України. 

просторова організація бізнесу, кластер, інновації, конкурентоспроможність, кооперація, машинобудівні підприємства 

Проаналізовано чинне правове забезпечення співробітництва територіальних громад України в транскордонному просторі. Розкрито напрями здійснення транскордонного співробітництво в межах єврорегіону шляхом укладання угод про транскордонне співробітництво в окремих сферах, шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між ними, обираючи нові його форми. Обґрунтовано поглиблення транскордонного співробітництва шляхом розробки та реалізації спільних ініціатив, заходів, проектів, програм і стратегій в окремих сферах, що передбачає координацію співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів для спільного здійснення відповідних заходів. Запропоновано законодавчо визначити транскордонне об’єднання як добровільне об’єднання суб’єктів та / або учасників транскордонного співробітництва України та сусідніх держав, передбачене угодою про транскордонне співробітництво. 

добровільні об’єднання, прикордонні території, територіальні громади, транскордонний простір, транскордонне співробітництво 

Представлено інституційно-правову основу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Визначено нормативно-правову базу, що регулює міжрегіональне співробітництво в межах українсько-польського транскордонного регіону. Зображено схему співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з української сторони з регіональними органами влади Польщі в межах транскордонного співробітництва. Проведено порівняльний аналіз важливого інструменту транскордонної співпраці в межах транскордонного регіону – Програм транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна за періоди 2007-2013 рр. та 2014-2020 рр. Здійснено порівняльну кількісну характеристику пріоритетів Польсько-української стратегії транскордонного співробітництва на 2007-2015 рр. і реалізованих транскордонних проектів у межах адміністративно-територіальних одиниць українсько-польського транскордонного регіону за аналогічними пріоритетами Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Визначено спільні пріоритети та цілі Польсько-української стратегії транскордонного співробітництва на 2007-2015 рр. та Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Волинської області, Львівської області та Брестської області на 2014-2020 рр. 

українсько-польський транскордонний регіон, інституційно-правова основа українсько-польського транскордонного регіону, Угода про співпрацю, Програма транскордонного співробітництва PL-BY-UA, Спільна транскордонна стратегія, Регіональна програма транскордонного співробітництва 

Наведено результати експертного опитування представників органів місцевої влади з питань соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) (далі Угода). У ролі респондентів опитано представників міст республіканського та обласного значення (працівників міських рад), працівників районних державних адміністрацій шести прикордонних областей: Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської. Проведене дослідження дозволяє показати реальну ситуацію, а особливо бачення експертами проблем чи перспектив розвитку прикордонних областей для прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності.
Оцінено вплив підписання Угоди (у тому числі створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)) на розвиток районів (міст) прикордонних областей. Досліджено сфери, на які найбільше вплинуло поглиблення процесів євроінтеграції в контексті підписання Угоди. Визначено оцінку респондентами переваг від підписання Угоди. Окреслено види економічної діяльності, які отримають найбільші переваги від впровадження ПВЗВТ. Сформовано перелік суб’єктів, для яких насамперед відкрилися нові можливості в контексті дії Угоди. Виявлено можливі позитивні та негативні наслідки впливу дії Угоди за п’ятибальною шкалою, а також основні проблеми адаптації економічних систем прикордонних регіонів до нових умов і правил, передбачених Угодою. Окреслено вплив Угоди на розвиток суб’єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях. Оцінено структурні зміни в експорті та імпорті товарів і послуг районів (міст) після вступу в дію Угоди, а також географічну структуру експорту. Виявлено найпривабливіші види економічної діяльності для прикордонних регіонів з точки зору здійснення прямих іноземних інвестицій. Сформовано перелік країн, налагодження і розвиток співпраці з партнерами з яких є перспективними з точки зору розвитку району (міста) респондентів. Наведено оцінку інструментів сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій. 

євроінтеграційні процеси, прикордонні області, соціально-економічний розвиток, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, експертна оцінка, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі 

Обґрунтовано наукове та практичне значення психологічного інструментарію брендингу сільських територій Південного регіону, проаналізовано уявлення про ці природні та соціально-просторові утворення як складової приморського регіону. Доведено, що такий бренд сільських територій більшою мірою розрахований на зовнішніх споживачів і не відображає вповні їх наявний ресурсний потенціал як агропродовольчих територій. На підставі побудови ментальної карти образів сільських територій Південного регіону з позиції психологічного підходу розкрито технологію створення їх бренду як привабливого та конкурентоспроможного територіального продукту. 

бренд, брендинг, імідж, ментальність, психологічній інструментарій, сільські території 

Запропоновано організаційно-економічний механізм децентралізації управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення при їх видобуванні. Розкрито особливості цього механізму, який полягає в капіталізації гірничої ренти з подальшим трансформуванням у цінні папери (акції) тих гірничих підприємств, які здійснюють видобування корисних копалин, розміщених на території цих громад. Зазначено, що такий підхід до децентралізації владних повноважень щодо управління вітчизняним фондом родовищ корисних копалин місцевого значення забезпечить сталий розвиток цієї громади, а також його практична імплементація не потребує внесення у чинне законодавство, що регулює гірничі відносини у сфері надрокористування, будь-яких змін і доповнень. Крім цього, у статті запропоновано механізм хеджування фінансових ризиків місцевих територіальних громад при розробці родовищ корисних копалин місцевого значення, що розташовані на їх території. 

організаційно-економічний механізм, капіталізація, децентралізація владних повноважень, родовища корисних копалин місцевого значення 

Охарактеризовано теоретико-методологічні засади формування регіональної інноваційної екосистеми креативної економіки. Обґрунтовано сутність екосистемного підходу та інституційного середовища регіонального розвитку. Виявлено особливості виробництва креативного продукту у взаємозв’язку з учасниками ринку. Розроблено концептуальну модель інноваційної екосистеми формування креативного сектору економіки регіону та охарактеризовано умови її застосування при управлінні регіональним розвитком. Визначено базові елементи (інститути) регіональної інноваційної екосистеми креативної економіки та охарактеризовано їхню роль і функції у створенні креативного екосередовища, що дозволить забезпечити ефективне використання і розвиток інноваційного потенціалу регіонів. Обґрунтовано, що інституційний механізм формування креативного сектору в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління креативними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної інноваційної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у сталий економічний розвиток. 

креативна економіка, інноваційна екосистема регіону, просторовий розвиток, інноваційна екосистема регіону 

Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «інвестиційний потенціал». Запропоновано визначення поняття «інвестиційний потенціал територіальної громади», звернуто увагу на його специфічні риси. Досліджено структуру інвестиційного потенціалу територіальної громади та виділено його основні чинники. Вказано на проблеми формування та використання інвестиційного потенціалу територіальних громад. Розроблено схему механізму управління інвестиційним потенціалом на рівні територіальної громади. 

інвестиційний потенціал, територіальна громада, органи місцевого самоврядування, управлінський вплив, механізм управління 

Встановлено, що у високорозвинених країнах світу одним з визначальних чинників подолання наявних структурних диспропорцій і забезпечення стійкого економічного зростання є регіональна структурна політика. Зважаючи на результативність структурних процесів в економіці Польщі, метою статті обрано дослідження механізмів реалізації регіональної структурної політики на мезорівні, що дозволить сформувати пропозиції для України щодо імплементації кращих зразків польського досвіду у цій сфері. Проведене дослідження показало, що реалізація Програми сприяла тому, що упродовж останніх років спостерігається зростання рівня конкурентоспроможності регіонів Східної Польщі навіть у межах Європейського Союзу. При цьому основним донором регіональної політики Польщі залишався не польський уряд, а європейські фонди, передусім ЄФРР і Фонд згуртування. Ця обставина говорить про зацікавленість ЄС у налагодженні господарського життя на східних околицях ЄС і створення там потужної господарської інфраструктурної бази (транспортної, інженерної, інноваційної, інформаційної), яка може стати своєрідним економічним кордоном, спрямованим на забезпечення господарської безпеки ЄС. 

структурна трансформація економіки, регіон, регіональна структурна політика, інструменти структурної модернізації, програма