УДК [332.122:339.9]; JEL О18, F15, R22 Притула Х. М., Пастернак О. І., Калат Я. Я., Цісінська О. Б., Демедюк О. П. Особливості соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: за результатами експертних оцінок // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 91-101. Літер.: 2
Автори
Анотація
Наведено результати експертного опитування представників органів місцевої влади з питань соціально-економічного розвитку прикордонних областей в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) (далі Угода). У ролі респондентів опитано представників міст республіканського та обласного значення (працівників міських рад), працівників районних державних адміністрацій шести прикордонних областей: Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської. Проведене дослідження дозволяє показати реальну ситуацію, а особливо бачення експертами проблем чи перспектив розвитку прикордонних областей для прийняття ефективних рішень в умовах невизначеності. Оцінено вплив підписання Угоди (у тому числі створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)) на розвиток районів (міст) прикордонних областей. Досліджено сфери, на які найбільше вплинуло поглиблення процесів євроінтеграції в контексті підписання Угоди. Визначено оцінку респондентами переваг від підписання Угоди. Окреслено види економічної діяльності, які отримають найбільші переваги від впровадження ПВЗВТ. Сформовано перелік суб’єктів, для яких насамперед відкрилися нові можливості в контексті дії Угоди. Виявлено можливі позитивні та негативні наслідки впливу дії Угоди за п’ятибальною шкалою, а також основні проблеми адаптації економічних систем прикордонних регіонів до нових умов і правил, передбачених Угодою. Окреслено вплив Угоди на розвиток суб’єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях. Оцінено структурні зміни в експорті та імпорті товарів і послуг районів (міст) після вступу в дію Угоди, а також географічну структуру експорту. Виявлено найпривабливіші види економічної діяльності для прикордонних регіонів з точки зору здійснення прямих іноземних інвестицій. Сформовано перелік країн, налагодження і розвиток співпраці з партнерами з яких є перспективними з точки зору розвитку району (міста) респондентів. Наведено оцінку інструментів сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій.
Ключові слова:
євроінтеграційні процеси, прикордонні області, соціально-економічний розвиток, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, експертна оцінка, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі
Розглянуто досвід мікролокальної соціально-орієнтованої активності бізнесу прикордонних регіонів. Запропоновано авторське визначення терміну «мікролокальна соціально-орієнтована активність бізнесу». Досліджено досвід Івано-Франківської області, зокрема громадського ресторану «Urban Space», мережі центрів підтримки інновацій та підприємництва iHUB, «Майстерні управління», проекту «Open Business Space», Групи розвитку бізнесу. У Львівській області розглянуто соціально-орієнтовані ініціативи ІТ Кластеру, Платформи розвитку бізнесу «Бізнес Актив» Клубу ділових людей. Проекти Чернівецької області представлені ІТ-кластером буковинських інноваційних технологій ім. Й. Шумпетера «Cluster bit». На основі дослідження досвіду сформульовано основні напрями мікролокальної соціально-орієнтованої активності бізнесу.
Досліджено особливості сучасного розвитку транскордонного співробітництва (ТКС), наведено показники асиметрії у розвитку суміжних прикордонних регіонів України та країн, з якими вона межує. Представлено результати експертного опитування компетентних осіб з питань розвитку ТКС (представників органів місцевої влади з 16 прикордонних областей України); окреслено тенденції та напрями розвитку транскордонних регіонів за участю України. Зокрема, дана оцінка рівня розвитку ТКС за видами економічної діяльності; визначено дієвість форм ТКС щодо їх впливу на розвиток регіону; досліджено активність окремих суб’єктів та учасників ТКС; окреслено основні перешкоди у його розвитку; запропоновано види економічної діяльності, які необхідно першочергово розвивати в розрізі транскордонних регіонів; наведено джерела інформаційного забезпечення органів регіональної влади в межах ТКС і канали розповсюдження інформації про можливості розвитку ТКС органами регіональної влади серед його учасників і суб’єктів. Запропоновано першочергові кроки щодо активізації ТКС за участю всіх прикордонних регіонів України.
транскордонне співробітництво, транскордонні регіони, прикордонні регіони, форми ТКС
Транскордонна співпраця набуває все більшої ваги у розвитку територій на теренах Європейського Союзу. Цьому сприяє Шенгенська угода, спільний внутрішній ринок і єдина валюта. Вона характеризується різноманітністю форм і структур залежно від конкретних цілей учасників. Однією з таких форм, які активно розвиваються в межах ЄС, є Європейські об’єднання територіального співробітництва (ЄОТС). Стаття має на меті розкрити сутність ЄОТС та переваги і перспективи їх впровадження в Україні, а також поетапно окреслити процедуру створення таких структур. Визначено переваги ЄОТС над іншими подібними структурами у сфері транскордонного співробітництва, зокрема єврорегіонами, серед яких зазначено правосуб’єктність, наявність однієї штаб-квартири, можливість створення невеликих об’єднань, зорієнтованих на виконання конкретних завдань чи реалізацію конкретних проектів, і можливість приймати бюджет. Розглянуто європейський досвід формування таких структур та їх географічне поширення. Окреслено типи ЄОТС залежно від завдань, покладених на них відповідно до статутів. Виявлено типи ЄОТС, які можуть найефективніше функціонувати в Україні, а саме: міжурядові мережі, ЄОТС, зорієнтовані на розробку стратегій, програм і проектів, ЄОТС, націлені на планування та менеджмент транскордонної інфраструктури. Проведено аналіз Регламенту 1082/2006 щодо ЄОТС та Регламенту 1302/2013, що вносить зміни до попереднього, та визначено, що новий регламент, зокрема, містить положення щодо спрощеної процедури участі країн, які не є членами ЄС. Це дозволило Україні у 2015 р. створити з Угорщиною перше у Європі ЄОТС за участю країни – не члена ЄС. Для спрощення процесу об’єднання зацікавлених учасників у межах ЄОТС розроблена детальна процедура створення та реєстрації таких об’єднань, що складається з чотирьох фаз: підготовчої, технічної, адміністративної та операційної. Наведено рекомендації щодо внесення необхідних змін до національного законодавства, зокрема до Закону України «Про транскордонне співробітництво», а також щодо прийняття необхідного нормативного документа щодо ЄОТС за аналогією з країнами-членами ЄС. Також наголошується на необхідності проведення широкої інформаційної кампанії щодо можливостей та переваг ЄОТС для України та завершення адміністративно-територіальної реформи, оскільки для ефективної участі в таких об’єднаннях місцевим органам влади необхідні якнайширші повноваження.
Розкрито підходи до визначення суті підприємницького потенціалу регіону, теоретичного та практичного значення визначення ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону в умовах модернізації просторової організації економіки. Сформовано методичний підхід та алгоритм оцінювання ефективності реалізації підприємницького потенціалу регіону на основі вибору адекватних методів і показників. Виявлено переваги та недоліки найбільш поширених методик оцінки підприємницького потенціалу відповідно до цілей і наявних інформаційних даних. Важливість врахування особливостей просторової організації економіки у вигляді певних мережевих форм організації бізнесу при оцінці ефективності підприємницького потенціалу дозволила обґрунтувати доцільність включення окремої складової потенціалу – просторово інтеграційного та розробки показників його визначення.
підприємницький потенціал регіону, оцінка ефективності, просторова організація економіки, форми просторової організації економіки
Проаналізовано чинне правове забезпечення співробітництва територіальних громад України в транскордонному просторі. Розкрито напрями здійснення транскордонного співробітництво в межах єврорегіону шляхом укладання угод про транскордонне співробітництво в окремих сферах, шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між ними, обираючи нові його форми. Обґрунтовано поглиблення транскордонного співробітництва шляхом розробки та реалізації спільних ініціатив, заходів, проектів, програм і стратегій в окремих сферах, що передбачає координацію співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів для спільного здійснення відповідних заходів. Запропоновано законодавчо визначити транскордонне об’єднання як добровільне об’єднання суб’єктів та / або учасників транскордонного співробітництва України та сусідніх держав, передбачене угодою про транскордонне співробітництво.
Обґрунтовано наукове та практичне значення психологічного інструментарію брендингу сільських територій Південного регіону, проаналізовано уявлення про ці природні та соціально-просторові утворення як складової приморського регіону. Доведено, що такий бренд сільських територій більшою мірою розрахований на зовнішніх споживачів і не відображає вповні їх наявний ресурсний потенціал як агропродовольчих територій. На підставі побудови ментальної карти образів сільських територій Південного регіону з позиції психологічного підходу розкрито технологію створення їх бренду як привабливого та конкурентоспроможного територіального продукту.
бренд, брендинг, імідж, ментальність, психологічній інструментарій, сільські території
Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку сільських територій Західного регіону України в контексті імплементації механізмів соціально-економічної модернізації. У сучасних умовах трансформаційних змін модернізації потребує значна частина застарілих підходів і механізмів соціально-економічного розвитку сільських територій, які є найменш реформованими та адаптованими до викликів сучасності. Приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС і запровадження змін адміністративно-територіального устрою разом з децентралізацією повноважень влади вимагає пошуку нових підходів до розвитку сільських територій з позиції комплексності та утвердження їхньої суб’єктності. Метою дослідження є виявлення особливостей соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України як фундаментальної основи для вибору пріоритетів їх модернізації в контексті забезпечення комплексного розвитку. У статті увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності, зниження якості медичних та освітніх послуг у сільській місцевості, занепад культурної сфери. Показники економічного та соціального розвитку проаналізовано в розрізі семи західних областей України та показано наявну диференціацію передумов запровадження механізмів модернізації сільських територій регіону. Зокрема, виявлено, що для областей Західної Україні характерні нижчі темпи демографічного спаду, а показники вікової структури є кращими, порівняно з більшістю регіонів Півночі та Сходу України. Водночас рівень розвитку та масштаби підприємницької діяльності в сільській місцевості цих областей суттєво поступається іншим регіонам України. На фоні середньоукраїнських показників у Західному регіоні є порівняно висока частка промисловості та транспорту та дещо менша концентрація економічної діяльності у сільському господарстві. Хоча за показником кількості юридичних осіб, зареєстрованих у сільській місцевості, з розрахунку на 1000 осіб сільського населення більшість західних областей перебуває на останніх сходинках у загальноукраїнському рейтингу. Аналіз сутнісних аспектів зайнятості та рівня доходів дав змогу встановити, що в Західних областях спостерігається вищий за середньоукраїнський рівень бідності сільського населення, а також більш інтенсивна трудова міграція. Оцінка рівня активності та інтенсивності інвестиційних процесів у сільській місцевості показала, що у Західному регіоні України, як і загалом в Україні, спостерігається поступове зростання частки інвестицій в аграрний сектор економіки на фоні нарощування обсягів капітальних вкладень за всіма видами економічної діяльності. Водночас Західні області займають останні місця за показником виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах. Аналіз стану сфери охорони здоров’я у сільській місцевості Західного регіону дозволив виокремити головні проблеми її розвитку. Зокрема, відсутність матеріально-технічного забезпечення; відтік висококваліфікованих кадрів; неналежний стан інфраструктурних об’єктів і транспортної інфраструктури; відсутність впровадження інформаційних технологій у сільську медицину на фоні розгалуженої мережі ФАПів і закладів сімейної медицини свідчить про неефективне використання бюджетних коштів. Встановлено, що освітня сфера у сільській місцевості Західного регіону України є вкрай неефективною. Так, за найвищих показників фінансування на одного учня у Західних областях результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл не досягають достатнього рівня знань. На цій підставі до пріоритетних напрямів активізації соціально-економічної модернізації сільських територій віднесено застосування комплексного програмного підходу, який охоплює формування здорового економічного клімату регіону, стимулювання економічної активності місцевого населення, створення належного забезпечення потреб громадян у соціальній сфері та окреслення конкурентних переваг окремих сільських територіальних громад.
регіон, сільські території, модернізація, територіальні громади, соціально-економічний розвиток, західні області України
Оцінено структурні зміни економіки регіонів у контексті підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Окреслено основні проблеми розвитку структури економіки регіонів і запропоновано шляхи успішного процесу імплементації положень даної Угоди, а саме структурна перебудова промисловості регіонів і модернізація виробництва на основі нових технологій, зміна пропорцій у видах економічної діяльності регіонів, формування оптимальної територіальної структури економіки, реструктуризація аграрного сектору економіки регіонів, збільшення внутрішньовиробничого попиту на продукцію інноваційно-інвестиційного походження в регіонах, збільшення частки інноваційної активності малих підприємств у регіонах, збільшення інвестиційної активності регіонів, зменшення регіональної диспропорційності інвестування тощо.
структура економіки, регіональна структурна політика, промисловість, інвестиції, інновації, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, євроінтеграційні процеси
Показано роль прикордонних територій у формуванні інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Досліджено позитивний вплив прикордонного розташування території на залучення прямих іноземних інвестицій. Основну увагу акцентовано на суспільно-психологічних чинниках, зокрема якості людського та соціального капіталу. Виявлено, що наявний інвестиційно-інноваційний потенціал в українсько-польському транскордонному регіоні використовується неповною мірою, а переважна частина інвестицій не має інноваційного спрямування. Встановлено, що основними причинами наявних проблем є: недостатня якість людського капіталу, інституційні дисфункції, високий рівень трудової міграції. Для активізації інвестиційно-інноваційних процесів у межах українсько-польського транскордонного регіону пропонується: підвищити якість надання навчально-освітніх послуг і забезпечити розвиток інноваційної інфраструктури прикордонних територій України.
прикордонні території, українсько-польський транскордонний регіон, інвестиційно-інноваційні процеси, суспільно-психологічні чинники
УКР 
ENG
УДК [334.722:330.342.146]:[339.9:332.135]; JEL F41, M14, R00