Журнал Регіональна економіка -- re2018.01.111

УДК 339.137:[338.45:665.7]:338.22(477); JEL L72, Q40
Магас В. М., Кантур К. С. Конкурентна політика на ринку нафтопродуктів України: загальнодержавний контекст і регіональна специфіка. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 111-119. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.111_u.php.
Літер.: 14

Автори

Анотація

Досліджено особливості функціонування ринку нафтопродуктів України на загальнодержавному та регіональному рівнях. На цій підставі формулюються пропозиції щодо пріоритетних напрямів конкурентної політики, спрямованої на розвиток цього ринку. Першочергова увага акцентується на недопущенні картельних змов та узгодженої антиконкурентної політики на вітчизняному ринку нафтопродуктів шляхом удосконалення його інституційно-організаційного забезпечення та адаптації механізмів конкурентної політики до сучасних вимог і стандартів розвинених держав світу. Важливим засобом стимулювання конкуренції на ринку нафтопродуктів України є удосконалення інституційно-організаційного середовища його регулювання, а також викорінення низки інституційних дисфункцій, які перешкоджають його розвитку. Для цього пропонується адаптувати на вітчизняний ґрунт найбільш ефективні механізми ведення конкурентної політики, які знайшли своє застосування на ринках нафтопродуктів розвинених держав світу, будучи апробованими як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Передусім це стосується підвищення прозорості ціноутворення за рахунок біржової та аукціонної торгівлі, а також посилення контролю за недопущенням картельних змов із залученням широкого кола державних інституцій, включаючи правоохоронні та безпекові органи, а також інститутів громадянського суспільства.

Ключові слова:

ринок нафтопродуктів України, антиконкурентна поведінка, картельні змови, конкурентна політика, антимонопольне регулювання

Посилання

Гончарова Н. Конкурентна політика: сучасний контекст // Репозитарій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». 2010. Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/18520/1/413%20-%20415.pdf
Енергетична галузь України: підсумки 2016 року. К.: Центр Разумкова, 2016. 164 с.
Єрьоменко А., Куюн С., Кобаль Г. Про нафту, про газ, зачатки ринку та про нас // Дзеркало тижня. 28 грудня 2016 р. Режим доступу: https://dt.ua/energy_market/pro-naftu-pro-gaz-zachatki-rinku-ta-pro-nas-_.html
Картельна змова або тиск на бізнес: чому ціни на бензин паралельно ростуть і хто винен. // Сегодня Мультимедиа. 19 серпня 2016 р. Режим доступу: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kartelnyy-sgovor-ili-davlenie-na-biznes-pochemu-ceny-na-benzin-parallelno-rastut-i-kto-vinovat-744442.html
Лагутін В. Конкурентна політика держави: механізм реалізації // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2016. № 4. С. 22-37. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2016_4_3/
Мизес Л. Либеральная экономическая политика. Сайт издательства Социум. Режим доступа: http://econlibrary.ru/ books/13/142/mises_lib07_ch2.html
Ойкен В. Основные принципы экономической политики. М.: Прогресс, 1995. 494 с.
Полюхович В. Основні напрями розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання на ринках паливно-енергетичного комплексу України // Приватне право і підприємництво. 2016. Вип. 16. С. 136-140. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Ppip_2016_16_28/
Ротбард М. Власть и рынок: государство и экономика. Челябинск: Социум, 2003. 415 с.
Рябцев Г. На ринку нафтопродуктів України немає картельних змов, проте існує нечесна конкуренція // Інформаційне агентство «Українські Національні Новини». 12 липня 2017 р. Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/news/1675975-na-rynku-naftoproduktiv-ukrainy-nemaie-kartelnykh-zmov-prote-isnuie-nechesna-konkurentsiia-hriabtsev/
Середні споживчі ціни на товари (послуги) у 2017 році. Офіційний сайт Державної служби статистики України. 2018. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Фрідман М. Капіталізм і свобода. К.: Дух і літера, 2010. 320 с.
Хайек Ф. Монополия. Сайт lit-brains. 2017. Режим доступу: http://www.lit-brains.com/friedrich-von-hayek-monopoly/
Шастико А. Конкуренция и антимонопольная политика в неоавстрийской теории // Экономическая политика. 2008. №2. С. 107-126. Режим доступа: http://www.seinstitute.ru/Files/Z6-p81-113.pdf

Подібні статті

Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.47:004]:330.837(477); JEL K30, L86
Мельник М. І. Інституційне забезпечення розвитку ІТ-сектору в Україні: основні проблеми та пріоритетні напрями удосконалення. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 102-110. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.102_u.php.
Літер.: 8

Проаналізовано інституційне забезпечення формування державної політики розвитку ІТ-сектору в Україні, а саме: нормативно-правове забезпечення у сфері національної програми інформатизації, стратегічного бачення розвитку інформаційного суспільства та інформатизації, електронного документообігу та урядування, легалізації програмного забезпечення тощо. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення вітчизняної системи нормативно-правового забезпечення розвитку ІТ-сектору в контексті створення сприятливих умов для ведення ІКТ-бізнесу. Визначено організаційно-економічні пріоритети державної політики розвитку ІТ-сектору в контексті підвищення його конкурентоспроможності та комерціалізації ІТ-інновацій. Дано пропозиції щодо формування сприятливих умов для ефективної кластерної взаємодії суб’єктів ІТ-сектору на вітчизняному і міжнародному ринках. Визначено першочергові заходи формування сприятливого організаційно-інституційного середовища розвитку ІТ-сфери на основі аналізу пріоритетів розвитку ІТ, які матимуть високий потенціал успіху (прибутковість) уже в найближчому майбутньому, що буде сприяти розвитку національної інноваційної екосистеми та послужить фундаментом для лідерства країни у сфері ІТ. Як інструмент формування пріоритетів і мобілізації великої кількості учасників для досягнення якісно нових результатів у сфері науки і технологій, економіки використано технологію форсайту.

Репозитарій ІРД НАНУ УДК [332.122:338.48]:339.138; JEL M31
Малинка О. Я. Концепція формування бренду туристичного регіону. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 40-47. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.040_u.php.
Літер.: 13

Запропоновано концепцію формування бренду туристичного регіону для покращення інвестиційної і туристичної привабливості, підвищення якості життя населення, формування позитивного іміджу регіону та підвищення його конкурентоспроможності, а також варіант практичних засад її реалізації. Розроблено «піраміду» формування бренду туристичного регіону та алгоритм практичної реалізації проекту, що базується на концептуальній моделі управління брендом. Цільовими групами проекту є управління туризму, представники місцевих органів влади, сільські та міські громади, підприємства туристичної галузі і туристично-рекреаційного комплексу, підприємства-виробники товарів народних промислів, підприємства, що є об’єктами промислового туризму тощо. Кінцевими бенефіціарами проекту будуть місцеві громади місцевості; регіональні та місцеві адміністрації та їх асоціації, які відповідають за розвиток туризму; громадські структури, метою діяльності яких є розвиток сталого туризму в регіоні; асоціації та організації МСБ або підприємців у туристичному секторі. Позитивний досвід програми може поширюватися і на інші регіони, що не належать до території програми. На основі бенчмаркінгових досліджень відомих компаній проаналізовано сучасні виклики, які є актуальними для будь-яких компаній, ринків і регіонів. Запропоновано низку ініціатив щодо подальших кроків і сформовані фундаментальні положення нової стратегії маркетингу та брендингу, актуальні в тому числі й для туристичного регіону.

Репозитарій ІРД НАНУ УДК 339.137.2:[332.122:338.43]; JEL Q56, R11
Данько Ю. І. Конкурентні засади сталого розвитку сільських територій / Ю. І. Данько // Регіональна економіка. – 2017. – №3(85). – С. 70-76.
Літер.: 8

На основі принципів діалектичної логіки зроблена спроба критичної оцінки перспектив досягнення задекларованих в національній доповіді «Цілі сталого розвитку» завдань та індикаторів, зокрема, досліджені цілі сталого розвитку, які безпосередньо стосуються функціонування сільських територій. Більш глибоко та критично проаналізовано індикатори, що вказують на досягнення цілі 2 «Подолання голоду. Сільське господарство». Зокрема, проведено ретроспективний аналіз споживання окремих видів сільськогосподарської продукції (молока, м’яса, фруктів) та визначено проблеми, що стоять на заваді досягнення визначеного рівня споживання. Обґрунтовано взаємозв’язок між сталим сільським господарством та сталим розвиток сільських територій. Оскільки невеликі агроформування відіграють ключову роль в забезпеченні зайнятості у сільській місцевості та підтримують соціальну сферу, досягнення цілей сталого розвитку сільських територій нерозривно пов’язане з їх діяльністю. Запропонована модель взаємодії аграрних підприємств та сільських територій в процесі переходу до концепції сталого розвитку, де визначено взаємозв’язок між завданнями менеджменту учасників процесу.